Financial Times, Вашингтон, 12 жовтня 2008 p.
Переклад: Валерій Степаненко, АУБ
Провідні індустріально розвинені країни зобов'язалися зробити все можливе щоб запобігти будь-яким крахам на кшталт Lehman Brothers системно важливих фінансових установ.
Експерти стверджують, що це зобов'язання є найконкретнішою і далекосяжною обіцянкою, яку було зроблено цими вихідними щодо міжнародних зусиль для приборкання ескалації глобальної фінансової кризи.
Вони вважають, що це, по суті, є тимчасовою неявною гарантією для багатьох чи всіх зобов'язань системно важливих фінансових компаній.
Це повинно теоретично забезпечити комфортні умови для кредиторів, які є держателями, зокрема, боргових зобов‘язань, що виплачуються у першу чергу, випущених такими компаніями. Проте, двозначність щодо втілення обіцянки в життя може обмежити її дію.
G7 заявила, що вона “використовуватиме всі доступні інструменти щоб підтримувати системно важливі фінансові установи та запобігати їх краху”.
Обіцянка відображає віру в те, що колапс Lehman Brothers спричинив найостаннішу руйнівну хвилю фінансової паніки.
Вищі чиновники розходяться в думках щодо того, хто винуватий за крах Lehman. Європейські посадові покладають провину на плечі вищих чиновників США; посадові особи США стверджують, що вони тоді мали не достатньо прав для втручання.
Але є одностайна угода, що глобальна система у своєму поточному надзвичайно стресовому стані не зможе перенести колапс іншої системно важливої компанії, як, наприклад, Morgan Stanley, яка була піддана атакам на ринках минулого тижня.
Посадові особи запевняють, що G7 повинна знизити вартість кредитного страхування та фондів для системно важливих фінансових установ, скорочуючи також ризикованість інших установ. Але аналітики вважають, що вплив на ринки буде обмеженим з причини браку чіткого визначення того які установи вважати системно значимими, а також певності того, що всі кредитори у подальшому будуть захищені у всіх рятівних операціях для таких компаній.
Здається, що це є модель розвитку подій по обох сторонах Атлантики. Всі держателі боргових зобов‘язань були захищені у спонсорованому американським урядом порятунку Wachovia та при порятунку європейських Fortis і Dexia.
Проте, уряди G7 могли інтерпретувати свою обіцянку як таку, яка поширюється лише на певні категорії кредиторів – головних кредиторів, а не субординованих - та до системно важливих частин бізнесу, таких як позиції у кредитних свопах та ринків РЕПО.
Багато кредиторів, які зазнали збитків через Lehman, частково зазнали їх тому, що вони вважали, що порятунок Bear Stearns у березні означав, що Lehman мав неявну гарантією порятунку, але це не було матеріалізоване. Колишній вищий чиновник сказав, що ринок тиснутиме на власті, щоб ті забезпечили більше ясності та перетворили свої неявні гарантії у гарантії явні.