Новини АУБ

Україна: Цінове полегшення
13 серпня 2008 р.
Переклад: В.Степаненко

Джерело: Oxford Business Group

Липневі значення  інфляції  свідчать про зниження цін та, здається,  вказують на  тенденцію  зниження інфляції у наступні місяці,  найгірше може бути вже позаду. Тим не менше, інфляція, вірогідно,  на кінець цього року буде двохзначною і може досягнути, згідно поточних прогнозів,   20%,  що дещо стримує піднесення  настрою.

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко 6 серпня повідомила міжнародним ЗМІ, що  у липні ціни знизилися  на 0.5% порівняно з  попереднім місяцем (у червні  зросли на  0.8%). Зниження цін, значною мірою, було зумовлене  зниженням на  1.3%  продовольчих цін  завдяки гарному  врожаю цього року.  Інфляція порівняно з попереднім роком знизилася до  26.8% від 29.3% у червні.

Тимошенко вітала дефляцію як свідчення  того, що  анти-інфляційна стратегія уряду була плідною. Вона сказала, що  надіється на  помірковану інфляцію у подальшому.

Тимошенко сказала, що "всі умови наявні для дефляції у наступні місяці; глобальні ціни на нафту почали знижуватися і немає причин для  інфляції у країні".

Хоч інфляція зростала у цілому світі протягом останніх півтора року - особливо на ринках, що розвиваються, - все ж  особливо шаленою вона була в  Україні, досягнувши  30%  за рік (квітень до квітня минулого року). Високі глобальні ціни на нафту, продукти та товари, а також недорід  минулого року посилили інфляцію. Швидке зростання кредитів та,  часом, слабка фіскальна політика, в умовах  конкурентного політичного оточення,  також сприяли інфляції.

Київ намагався  утримати інфляцію за допомогою тиску на  регіональні адміністрації щодо утримування цін, погрожуючи звільнити голів адміністрацій трьох регіонів, де  темпи інфляції були найвищими. Більше того, уряд заборонив експорт зерна у другій половині минулого року та продовжив їх на перші п'ять місяців 2008 р., намагаючись забезпечити належну внутрішню пропозицію.

Дехто ставив під сумнів ефективність  цих заходів і пропонував інші. У червні МВФ попередив  Україну, що їй  потрібно посилити  фіскальні віжки для утримання інфляції. У звіті МВФ йшлося, що "приріст  суспільних трансферів повинен стримуватися обмеженням  зростання  мінімальних  зарплат та  зарплат державного сектора. Крім того, подальше повернення банківських депозитів радянської ери, що знецінюються, потрібно розтягнути  на декілька років (йдеться про відшкодування, надані  громадянам, що  втратили свої заощадження у держбанках протягом гіперінфляції 1990-х років).

За минулий місяць інфляційний тиск ослаб. Ціни на нафту упали від  $147 за барель (159 л.) у липні до близько $120, тоді як товарні ф'ючерси також знизилися в ціні.

Монетарна політика також грала роль. НБУ проводив протягом трьох років  політику утримування гривні у межах  5.00 - 5.06 щодо долара США, що спричинило те, що  українська грошова одиниця віддзеркалила  різке падіння долара, що, у свою чергу, підштовхнуло імпортні витрати. Хоча наразі НБУ відмовився від де-факто прив‘язки   до долара, дозволивши  7 серпня гривні зрости проти долара до  4.64. У липні НБУ  також розпочав  безпрецедентні придбання євро та  стерлінгів, що є свідченням намагання створити  ефективну  валютну корзину для гривні, послаблюючи її зв'язок з доларом.

Не дивлячись на сприятливі звістки у липні, українським  виробникам варто  трішки зачекати перед тим, як розпочинати якісь  святкування. Індекс цін  виробників продовжував зростати, збільшившись на  3.6% лише у липні (співвідношення рік-до-року  - 46.3%).

Тим часом, грошова маса (агрегат M3) зросла на  3.8% до $96.6 млрд. у липні. Це збільшує занепокоєння  щодо того, що стимулювання попиту все ще швидко зростає у час, коли наявні вузькі місця та має місце стрімке зростання кредитів. МВФ попередив про збільшення ризику іпотечного дефолту  та  порадив не надавати  кредити незастрахованим   позичальникам.

Тоді як уряд переглянув прогноз інфляції  за 2008 р., знизивши її до  15.9%, Світовий Банк повідомив у липні, що він очікує  інфляцію в Україні на рівні  21.5% на кінець року, а МВФ наводить цифру 21.9%.

Глобальні та внутрішні  чинники свідчать про зниження темпів інфляції,  що  буде доброю новиною для влади. Проте двохзначна інфляція  -  на рівні понад 20% -  навряд чи є приводом для святкування. Тиск на гаманці  простих українців залишається  болюче  високим. У довгостроковій перспективі  Україна могла б знову оцінити можливість здійснення реформи з боку пропозиції  для  збільшення  конкурентоспроможності, гнучкості  та продуктивності, що дозволить  краще  згладити ефект від  цінового потрясіння минулого року.