Новини АУБ

УКРАЇНА: МВФ наполягає на реформах

OXFORD BUSINESS GROUP
 
УКРАЇНА: МВФ наполягає на реформах
Опубліковано: 17 червня 2008 р.

Переклад: В.Степаненко

 Звіт МВФ  стосовно України від 12 червня вказує на інфляцію, як на головну причину занепокоєння, передбачаючи у той же час стабільний приріст економіки та  наполягаючи на просуванні реформ.

 Звіт відзначив значний темп приросту ВВП (7.6% у 2007 р.),  що є десь середнім значенням від 2000 р. Ця величина є  приблизно такою ж,  як і у інших колишніх радянських республіках. Приріст мав місце, не дивлячись на політичну непевність та потужні потрясіння, викликані подвоєнням від 2005 р. цін на імпортований природний газ,  а також  поганим врожаєм минулого року.

 
Ці потрясіння у  поєднанні зі  швидким збільшенням попиту, сприяли зростанню інфляції. МВФ очікує, що інфляція до кінця 2008 р.  складе 23.2%, а її пік мав місце у квітні ц. р. (30%).

 При такому рівні інфляції цілком природно, що вона є наразі найбільш гарячою темою в Україні, впливаючи на політичні, економічні та соціальні питання, які мають вирішуватися урядом,  та спричиняючи жаркі дебати (від стосунків з  ЄС до експортної політики країни).

 Зростання цін спричиняється декількома чинниками. Глобальний інфляційний тиск є відчутним на багатьох ринках, що розвиваються. Має місце зростання цін на пальне та продукти харчування, спричинене, зокрема, політичною нестабільністю, зростанням попиту та  зміною споживчих уподобань. Ці чинники загострилися в Україні у зв‘язку з погіршенням стосунків з Росією, звідки Україна імпортує  значну частину вуглеводнів для задоволення власних потреб.

 У той же час  багато ринків, що розвиваються, відчувають значний  приріст попиту, що частково спричинений  зростанням кредитування та  припливом капіталу.  Обидва чинники вважаються МВФ ключовими причинами інфляції в Україні. Прямі іноземні інвестиції (FDI), які досягали 5% від ВВП упродовж трьох років та, згідно очікувань, досягнуть 6.8% у 2008 р., допомогли економіці Україні  зростати та вважаються ознакою довіри до країни, але в той же  сприяли розвитку інфляції у країні.

 Звіт МВФ засвідчує, що український уряд зробив вклад у зростання інфляції своєю бюджетною політикою. Є зрозумілим енергійне бажання розподілити  вигоди від приросту та розбудувати інфраструктуру країни - і бути більш щедрим, ніж попередники, беручи до уваги остаточно збалансовану політичну ситуацію – тому кожен наступний уряд  витрачав більше рівня приросту. Номінальні витрати зростали на більше 30% щорічно упродовж минулих п'яти років, зокрема це стосується зарплат у державному секторі, підвищення  добробуту та  трансферів на  пост-радянські відшкодування тим, хто  втратив заощадження у держбанках протягом гіперінфляції 1990-х.

 Таким чином, зрозуміло, що директори МВФ наполягають  на значному  закручуванні гайок, коли йдеться про фінансові витрати. Звіт відзначив готовність уряду проводити таку політику та  пропонує  як це здійснювати: "Приріст соціальних трансферів має скорочуватися, зростання  мінімальной заробітної плати та  заробітної плати у державному секторі має масштабуватися назад".

 Окрім того, подальше повернення банківських депозитів радянської доби має бути розтягнуте на декілька років. Звіт також  радить Україні перейти до плаваючої ставки обмінного курсу та  до режиму тарґетування інфляції, що  буде ключовим чинником для  гарантування ефективної монетарної політики та керованої інфляції.

 Згідно звіту, приріст кредитів також піддав ризику банківську систему. Непомірні ціни на житло  та висока залежність від  доходів, що  збільшують  ризик іпотечного дефолту, а також надання кредитів  нехеджованим позичальникам, загрозливо зросли.

 
Проте МВФ вважає, що ризики глобальної кредитної кризи для України  відступають. Найбільші банки країни  не зазнали помітної шкоди, тому що не здійснювали значних інвестицій у забезпечені  боргові облігації (CDO) та  інші суб-стандартні продукти. Зворотним боком є те, що Україна може не відчути послаблення кредитного приросту, який очікується деякими аналітиками, що могло б  допомогти охолодити інфляційний тиск на інших швидко зростаючих ринках.

 МВФ передбачає уповільнення  економічного зростання України до 5.6% цього року та 4.2% у 2009 р. Такі темпи є достатньо поважними, особливо коли дивитися на них у контексті глобального економічного охолодження та того, що приріст економік країн Європи,  зокрема, буде повільнішим у наступні два роки. Проте очікуване падіння  ціни на сталь може вплинути на  українську економіку, скорочуючи ключове джерело прибутку і, таким чином, збільшуючи торговий дефіцит.

 Головна рекомендація МВФ для України полягає у просуванні програми економічних реформ,  що заохочують  розвиток бізнесу та  вільні ринки. Заохочення конкуренції могло б  допомогти значно збільшити продуктивність та зменшити інфляційний тиск на пропозицію. Запровадження плаваючого курсу та попито-орієнтовані   реформи могли б вивести Україну з її поточної інфляційної спіралі,  одночасно підтримуючи значний стійкий приріст.

 

 

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ