Новини АУБ

Національний банк України прийняв Постанову № 514, якою підняв вимоги до формування комерційними банками обов'язкових резервів. Відповідно до цієї Постанови, 50% обов'язкових резервів має зберігатися на окремому  рахунку в НБУ, а другі 50% знаходитися на коррахунку банку. При цьому від банків вимагається забезпечити щоденну наявність коштів на коррахунку у розмірі 90% від суми обов`язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування та зберігаються на кореспондентському рахунку в НБУ.

Прийняту НБУ Постанову ми попросили прокоментувати Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, який на наше запитання відзначив, що це рішення НБУ, по суті, виключає будь-яку можливість банку маневрувати коштами обов'язкових резервів для забезпечення поточної оперативної діяльності і ліквідності.

Блага ціль нового заходу НБУ - “зменшення ризиків розгортання інфляційних процесів та обмеження девальваційного тиску на курс гривні”,  простіше для утримання курсу гривні.

Проте, чи по силах банківській системі забезпечити стабільність гривні без змін в зовнішньоекономічній  політиці і без зменшення емісійних апетитів влади? Що треба зробити владі (і виконавчій, і законодавчій), щоб  забезпечити стабільність на валютному ринку?

Відповідаючи на ці запитання, Олександр Сугоняко зазначив:

“По-перше – необхідно забезпечити позитивне торгівельне сальдо. Станом на 01.08.2009 р. дефіцит торгівельного балансу країни складає  приблизно 2 млрд. дол. Країна продовжує купувати більше, ніж продає. Валюти в країні не вистачає. Це головна причина, що провокує  знецінення гривні, і не банківська система має важелі для зняття цієї проблеми. Питання збільшення експорту і зменшення імпорту належить до компетенції інших державних відомств.

По-друге. Чи  відомий НБУ графік, хоч приблизно, надходження валюти на наш валютний ринок від експортерів? Ні. Чому? Тому що ВРУ не прийняла закон про обов`язковий продаж валютної виручки експортерів.

Чи знає НБУ графік потреб на валюту, щоб вибудовувати свою політику інтервенцій і стабільності курсу?  Не знає. Як за таких умов НБУ  і банки можуть забезпечувати стабільний курс? Не можуть. То чому ж перед Національним банком ставиться владою  задача, вирішення якої не є в його виключній компетенції?” – наголошує Президент АУБ.

З іншого боку, у АУБ залишається чимало запитань і до НБУ. “Чому НБУ, намагаючись показати хоч якісь заходи щодо боротьби з валютною спекуляцією, насправді не тільки не вирішує проблеми банківської системи, але й створює додаткові? Хіба їх під час кризи мало? Невже не зрозуміло, що в умовах жорсткої фінансово-економічної кризи, яка аж ніяк не послаблюється, а за деякими оцінками, навпаки посилюється,  при обмеженні фінансових ресурсів, їх подорожчанні, зупиненні активних банківських операцій, приведені вище заходи регулятора сприяють погіршенню фінансового стану комерційних банків, згортанню їх діяльності і втраті ліквідності, що негативно відіб`ється на тій же економіці і фінансах країни?” – задається питаннями Олександр Сугоняко.

Як наголошують в АУБ, за оцінками банків виконання вимог Постанови №514 призведе до:

- погіршення і без того скрутного стану ліквідності багатьох банків, наслідком чого стане збільшення випадків порушення платіжної дисципліни та затримки клієнтських платежів;
- зменшення обсягів вільних коштів, які банки вкладають у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП;
- підвищення ставок на МБК за кредитами у національній валюті;
- гальмування тенденцій з відновлення кредитування економіки;
- зростання витрат банків, пов’язаних з купівлею коштів (рефінансуванням) для поповнення коррахунку.
Ситуація на грошово-валютному ринку не може бути покращена без усунення дійсних причин дестабілізації валютного ринку, якими є:
- фінансування НБУ дефіциту бюджету через монетизацію державних цінних паперів, фінансування НАК “Нафтогаз України” тощо;
- фактично проведення неконтрольованої емісії, зокрема на фінансування ЕВРО-2012;
- розкручування девальваційних очікувань експортерами, які стримують продаж валюти та зацікавлені у спекулятивному зростанні курсу долара.

В Асоціації українських банків переконані, що дієвими механізмами стабілізації валютного ринку можуть бути:

- державна підтримка підприємств, що випускають імпортозамінюючу продукцію, у тому числі через фіскальні стимули.
- введення обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів;
- скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами резидентів;
- посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, визначивши, що в першочерговому порядку іноземна валюта продається для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту. Уряду необхідно затвердити перелік таких товарів;
- запровадження чіткої постійної практики продажу через цільові аукціони валюти за офіційним курсом НБУ для обслуговування валютних кредитів, що надані приватним підприємцям та фізичним особам.

Саме на впровадженні таких заходів, а не черговому штучному обмеженні ліквідності банківської системи наполягає АУБ.

За словами Олександра Сугоняка: “Банківській системі не вигідний нестабільний курс, бо це призводить до погіршення умов повернення кредитів і погіршення кредитного портфелю. У банках немає вільних великих сум валюти і гривні, щоб дестабілізувати курс при наявних валютних резервах  НБУ. Це можуть робити їх клієнти і експортери, що затримують валюту. На міжбанківському валютному ринку банки у переважній більшості виступають агентами  виконання заявок на придбання валюти своїх клієнтів. На відміну від кредитних операцій банки, виконуючи агентські функції, не є суб’єктами прийняття рішення. Додаткове зв’язування коштів обов’язкових резервів призведе до напруження ситуації з ліквідністю, зменшення можливостей банків у відновленні кредитування, але не звільнить банки від обов’язку виконання заявок клієнтів та не зменшить попиту останніх на валютні кошти”.

“Банки у цій ситуацій виступають дзеркалом, в якому проявляється проблема валютного ринку країни. То ці проблеми влада має вирішувати, а не на дзеркало сваритися. А щодо НБУ, то він все ж таки повинен мати позицію, а не позу у стосунках з іншими гілками влади”, - відзначив Президент АУБ.