Шановний Олександре Анатолійовичу!
До Вас звертаються українські страховики, які хотіли би звернути увагу на одну із проблем, яка на нашу думку заважає розвитку нормальної співпраці між банками та страховими компаніями.
Останнім часом у зв’язку із розвитком фінансового сектору виникає все більше можливостей для успішної взаємодії обох секторів економіки. Це і страхування повернення кредитів, заставного майна, життя та здоров‘я боржників, іпотеки і т.п.
Страховий ринок може запропонувати досить цікаві продукти та програми, що дозволяє банкам вибирати найбільш оптимальні та ефективні із них для себе.
Слід також зазначити, що страхова галузь почала розвиватися пізніше ніж банківська і тому в ній ще не до кінця визначилися абсолютні лідери та «середнячки», ситуація міняється із кожним роком, про що свідчать зміни у рейтингах на страховому ринку. Багато відносно молодих, але динамічно розвиваючих ся компаній можуть запропонувати принципово нові продукти, побудовані на західних аналогах.
Окремо слід виділити питання платоспроможності та надійності страхових компаній. На сьогоднішній день на страховому ринку не стоїть гостро питання банкрутства або фінансової неплатоспроможності. Практично всі компанії, незалежно від часу роботи на ринку та колишніх заслуг, є нормально фінансово забезпечені, про що свідчить відсутність у них зауважень з боку органів державного страхового нагляду.
Суть нашого звернення після цієї преамбули полягає у наступному:
Більшість українських банків встановили у себе систему акредитації, тобто вибору тих, хто може працювати із банком, а хто ні. Не заперечуючи проти такого підходу в цілому, хотілося би вказати на ряд негативних застережень, щодо діючих на сьогодні підходів до такої акредитації.
Перше. Встановлення обмеженого кола партнерів не дозволяє банкам ознайомитись із іншими пропозиціями, які можуть бути набагато фінансово більш вигідними та більш цікавими для клієнтів.
Друге. Новий страховик може залучити до банків своїх клієнтів, тим самим розширюючи клієнтуру самого банку.
Третє. Багато нових динамічно розвиваючих ся страхових компаній мають цікаві пропозиції щодо спільних проектів, де ефективно поєднуються страхові, банківські та інвестиційні складові.
Четверте. Вирішення питань щодо включення тих чи інших компаній у «завітний» список відбувається як правило на рівні середньої ланки банківського менеджменту. При цьому часто між страховиками, що попали до списків та цими менеджерами встановлюються «неформальні» відносини. Виникає конкретна «зацікавленість» не пускати до списків інших страховиків.
Виходячи із вищезазначеного пропонуємо Вам провести розширену зустріч разом із представниками українських банків та редакцією одного із найвідоміших видань ( наприклад, «Бізнес») щоб обговорити дану проблему. Ми думаємо, що така зустріч дозволить нам краще зрозуміти одне одного, а також усунути штучні проблеми, що заважають успішному співробітництву.
За дорученням близько 50 страхових компаній
Президент Асоціації «Страховий бізнес» І.Яковенко