Новини АУБ

У селі Кобижчі Бобровицького району, що на Чернігівщині, за ініціативи, підтримки та безпосередньої участі народного депутата України, президента Асоціації аматорського футболу, президента банку «Аваль» Федора Івановича Шпига урочисто відкрито унікальний і сучасний стадіон. Першими випробували смарагдовий газон (до речі, один з найкращих в Україні) високоповажні гості та фіналісти районного Кубка — бобровицький «Колос» та кобижчанська «Рома».
 
 
Нам постійно нагадують з високих чиновницьких футбольних трибун про дбайливе ставлення до аматорського та дитячого футболу. Оперують цифрами й фактами, запозиченими з інших джерел, і вважають це своєю заслугою. І спробуй щось заперечити або висловити власну думку. Одразу ж потрапляєш до табор опонентів, а то й гірше — ворогів футбольних функціонерів.
 
 
Однак нині вже не треба нікого переконувати, що саме народний депутат України, президент банку «Аваль» Федір Шпиг по-справжньому й жертовно підставив надійне плече масовому футболу, очоливши Асоціацію аматорів. Крім того, він не лише зберіг від зникнення в Україні, а й вивів на високий рівень проведення змагань дитячого турніру «Шкіряний м'яч», участь в якому щороку беруть аж 40 тисяч команд. На цьому можна було б і зупинитися Федору Івановичу. Однак справжній ентузіаст гри мільйонів, патріот незалежної держави продовжує дерзати. Ось і нинішнього року один із фіналів "Шкіряного м'яча" серед наймолодших учасників відбудеться на Південному узбережжі Криму. Саме на цьому наполіг Федір Шпиг, аби юні футболісти не лише позмагалися за почесні трофеї, а й набралися сил напередодні нелегкого навчального сезону.
 
 
Минулої суботи центр вітчизняного аматорського футболу перемістився в село Кобижчу Бобровицького району, що на Чернігівщині. До речі, це — мала батьківщина Федора Шпига. Саме тут народився Федір Іванович. Разом з друзями-односельцями ганяв м'яча на забур'янених майданчиках, самостійно шив форму, написи, а на уроках праці виготовив ще й кубок. Захищав попервах честь школи на районному турнірі «Шкіряний м'яч», а потім грав і за сільську команду.
 
 
- Відтоді спливло багато часу, — розповідає Федір Іванович. — Я добився певних успіхів у бізнесі й політиці. Однак ніколи не забуваю батьківського краю. Тут майже так, як і колись: школа, церква, рідні люди. Тож є точка опори, з якої однаково добре видно і минуле, і майбутнє. Тут мене хрестили.
 
 
А живуть у Кобижчі чудові люди, які вміють і працювати, і відпочивати, і діточок виховувати. Сутужно нині моїм землякам, як і всім українським селянам. Тож разом з друзями та партнерами вирішив створити Благодійний фонд «Кобижча», щоб допомагати землякам, а ще — подати приклад бізнесовій еліті України, міністрам, директорам, президентам, які вибилися в люди із сіл та невеличких містечок. Закликав їх відроджувати наші села, культуру, спорт, допомагати школам, храмам.
 
 
А відкривали в Кобижчі справжній футбольний стадіон. Почалася ж ця історія два роки тому, коли Федір Шпиг привіз місцевій футбольній команді «Рома» комплект футбольної форми та м`ячі. Тоді хлопці тренувалися на… вигоні.
 
 
- Стояв я серед бур'янів, і соромно мені було перед хлопцями-односельцями, - розповідає Федір Іванович. — І виникла тоді ідея — побудувати стадіон. Справжній — з газоном, роздягальнями, трибунами. Щоб він був не гіршим за звичайний стадіончик периферійної Швейцарії, Австрії, Чехії або Німеччини. Ви ж бачите, де, зазвичай, проводять закордонні матчі наші юнацькі та молодіжні збірні: на сільських стадіонах!
 
 
Федір Шпиг запропонував гравцям кобижчанської «Роми» укласти угоду: футболісти виграють чемпіонат Бобровицького району, а він будує стадіон. І вже за кілька місяців до приймальні офісу Шпига зателефонували з Кобижчі: «Передайте Федору Івановичу, «Рома» — чемпіон!» Дівчина спочатку не второпала, але все-таки з`єднала з шефом. За кілька днів у Кобижчі шукали місце для майбутнього стадіону. Зупинилися на вигоні, де в заростях бур`янів боялися пасти навіть худобу. Крім того, на заваді стояла ще й високовольтна електролінія.
 
 
Ідею Шпига підтримали кобижчанські «діаспори» з Чернігова та Києва. З будівельними роботами впоралися швидко, хоч і довелося завезти майже дев`ять тисяч кубічних метрів ґрунту. Із столиці викликали навіть динамівських фахівців-агрономів із сівалкою. Тож нині трав`яний газон на кобижчанському стадіоні — один з найкращих в Україні. У цьому переконалися легенди українського футболу — Андрій Біба, Олег Блохін, Андрій Баль та Євген Рудаков. Створено ще кілька майданчиків, збудовано сучасний комплекс із роздягальнями, обладнано трибуни на кілька тисяч глядачів. Спортивна споруда обнесена парканом. Усе це коштує понад один мільйон гривень. У найближчих планах — створення сучасної інфраструктури. А це дасть змогу проводити в Кобижчі не лише матчі районного чи обласного рівня, а й приймати юнацькі та молодіжні збірні України.
 
 
- Цього дня я мав летіти до Дніпропетровська на перегляд потенційних кандидатів до національної команди, — розповідає головний тренер збірної України Олег Блохін. — Однак, не роздумуючи, пристав на пропозицію Федора Шпига побувати на його малій батьківщині, адже був переконаний, що тут побачу щось надзвичайне. Інтуїція мене не підвела. Якби такі спортивні споруди були хоча б в одному з трьох сіл чи містечок України, у мене була б зовсім інша проблема: не кого брати до головної команди, а кого вибирати з великої кількості кандидатів! Адже нас не врятують легіонери. І ми ніколи не будемо сильними, якщо в українських клубах у стартовому складі виходитиме по сім-дев'ять середнього рівня зарубіжних футболістів.
 
 
- Саме такі периферійні стадіончики, — приєднується до розмови тренер збірної України Андрій Баль, — і мають стати для юних спортсменів трампліном до справжнього футболу. Адже на цих спорудах легше буде створювати різноманітні футбольні спецкласи, секції та дитячі спортивні школи. Ми ж маємо непоганий потенціал щодо підготовки висококласних атлетів. Це б допомогло збагатити наш футбольний ринок, а найкращих футболістів ще й обкатувати в закордонних клубах для збірної України. На жаль, поки що все навпаки — їдуть в Україну легіонери нижче середнього рівня…
 
 
- Кілька років тому Федір Іванович умовив мене очолити дитячий клуб "Шкіряний м'яч", — розповідає заслужений майстер спорту Андрій Біба. — Він зачарував мене бездоганним знанням футболу як вітчизняного, так і зарубіжного. Навіть про мене видав таку інформацію, якої і я не знав (сміється). Тож не здивуюсь, якщо найближчим часом у Бобровиці чи Кобижчі працюватиме футбольна дитяча школа.
 
 
Відкривали стадіон усією громадою. Прибули гості із столиці, обласного центру, Київщини. Тож місця на трибунах вистачило не всім і люди стояли на протилежному боці стадіону, за ворітьми.
 
 
- По-доброму заздрю колезі із Бобровиці, який має такого мецената, як Федір Шпиг, — бере слово голова Яготинської держадміністрації Київської області Володимир Семеняка. — Шукатимемо й ми таких земляків, щоб разом відроджувати село, його культуру, спорт. Нині в селах Яготинщини маємо футбольні команди, спортінструкторів. Годі чекати заморських траншів. Треба самотужки братися до діла.
 
 
Водночас потрібно зауважити, що й Федір Шпиг спеціалізується не лише на футбольно-спортивній тематиці. У цьому переконався під час розмови із сільським головою Кобижчі. За словами Володимира Піддубного, саме Шпиг запропонував односельцям допомогу під час газифікації села. До речі, Кобижча - велике село, розкинулося на кілька кілометрів. Однак газовики вже вийшли на фінішну пряму. Новому стадіону не пасували розбиті кобижчанські дороги. І тут не обійшлося без Шпига. Сьогодні вже відремонтовано й прокладено понад вісімдесят відсотків сільських доріг. За місяць сільський голова має звітувати перед односельцями про завершення будівництва. А ще повідомив Володимир Піддубний, що навіть після передачі документів на власність стадіону сільській громаді, Федір Іванович допомагатиме утримувати кілька працівників цієї спортивної споруди та головного тренера кобижчанської «Роми».
 
 
Наприкінці урочистостей знову попросив слова Олег Блохін:
 
 
- Мені «не поталанило» — я народився в місті. Однак і в мене є маленька батьківщина — один з київських масивів і школа, в якій я вчився. Тому проситиму Григорія Суркіса, щоб один футбольний майданчик із штучним покриттям передали моїй школі. Борги треба віддавати.
 
 
… Довго у Кобижчі згадуватимуть урочистості з нагоди відкриття стадіону, а кільком сотням симпатиків нагадуватимуть про свято цінні автографи легендарних корифеїв українського футболу. А ось безпосередній генератор ідей чудових справ, справжній український меценат, вірний син своєї Вітчизни вже поринув в інші нагальні справи.
 
 
Тож, переконаний, незабаром почуємо про нові соціальні звершення Федора Івановича Шпига на благо незалежної України. 
 
 
Молодь України. - 27 липня 2004 р.

У селі Кобижчі Бобровицького району, що на Чернігівщині, за ініціативи, підтримки та безпосередньої участі народного депутата України, президента Асоціації аматорського футболу, президента банку «Аваль» Федора Івановича Шпига урочисто відкрито унікальний і сучасний стадіон. Першими випробували смарагдовий газон (до речі, один з найкращих в Україні) високоповажні гості та фіналісти районного Кубка — бобровицький «Колос» та кобижчанська «Рома».
 
 
Нам постійно нагадують з високих чиновницьких футбольних трибун про дбайливе ставлення до аматорського та дитячого футболу. Оперують цифрами й фактами, запозиченими з інших джерел, і вважають це своєю заслугою. І спробуй щось заперечити або висловити власну думку. Одразу ж потрапляєш до табор опонентів, а то й гірше — ворогів футбольних функціонерів.
 
 
Однак нині вже не треба нікого переконувати, що саме народний депутат України, президент банку «Аваль» Федір Шпиг по-справжньому й жертовно підставив надійне плече масовому футболу, очоливши Асоціацію аматорів. Крім того, він не лише зберіг від зникнення в Україні, а й вивів на високий рівень проведення змагань дитячого турніру «Шкіряний м'яч», участь в якому щороку беруть аж 40 тисяч команд. На цьому можна було б і зупинитися Федору Івановичу. Однак справжній ентузіаст гри мільйонів, патріот незалежної держави продовжує дерзати. Ось і нинішнього року один із фіналів "Шкіряного м'яча" серед наймолодших учасників відбудеться на Південному узбережжі Криму. Саме на цьому наполіг Федір Шпиг, аби юні футболісти не лише позмагалися за почесні трофеї, а й набралися сил напередодні нелегкого навчального сезону.
 
 
Минулої суботи центр вітчизняного аматорського футболу перемістився в село Кобижчу Бобровицького району, що на Чернігівщині. До речі, це — мала батьківщина Федора Шпига. Саме тут народився Федір Іванович. Разом з друзями-односельцями ганяв м'яча на забур'янених майданчиках, самостійно шив форму, написи, а на уроках праці виготовив ще й кубок. Захищав попервах честь школи на районному турнірі «Шкіряний м'яч», а потім грав і за сільську команду.
 
 
- Відтоді спливло багато часу, — розповідає Федір Іванович. — Я добився певних успіхів у бізнесі й політиці. Однак ніколи не забуваю батьківського краю. Тут майже так, як і колись: школа, церква, рідні люди. Тож є точка опори, з якої однаково добре видно і минуле, і майбутнє. Тут мене хрестили.
 
 
А живуть у Кобижчі чудові люди, які вміють і працювати, і відпочивати, і діточок виховувати. Сутужно нині моїм землякам, як і всім українським селянам. Тож разом з друзями та партнерами вирішив створити Благодійний фонд «Кобижча», щоб допомагати землякам, а ще — подати приклад бізнесовій еліті України, міністрам, директорам, президентам, які вибилися в люди із сіл та невеличких містечок. Закликав їх відроджувати наші села, культуру, спорт, допомагати школам, храмам.
 
 
А відкривали в Кобижчі справжній футбольний стадіон. Почалася ж ця історія два роки тому, коли Федір Шпиг привіз місцевій футбольній команді «Рома» комплект футбольної форми та м`ячі. Тоді хлопці тренувалися на… вигоні.
 
 
- Стояв я серед бур'янів, і соромно мені було перед хлопцями-односельцями, - розповідає Федір Іванович. — І виникла тоді ідея — побудувати стадіон. Справжній — з газоном, роздягальнями, трибунами. Щоб він був не гіршим за звичайний стадіончик периферійної Швейцарії, Австрії, Чехії або Німеччини. Ви ж бачите, де, зазвичай, проводять закордонні матчі наші юнацькі та молодіжні збірні: на сільських стадіонах!
 
 
Федір Шпиг запропонував гравцям кобижчанської «Роми» укласти угоду: футболісти виграють чемпіонат Бобровицького району, а він будує стадіон. І вже за кілька місяців до приймальні офісу Шпига зателефонували з Кобижчі: «Передайте Федору Івановичу, «Рома» — чемпіон!» Дівчина спочатку не второпала, але все-таки з`єднала з шефом. За кілька днів у Кобижчі шукали місце для майбутнього стадіону. Зупинилися на вигоні, де в заростях бур`янів боялися пасти навіть худобу. Крім того, на заваді стояла ще й високовольтна електролінія.
 
 
Ідею Шпига підтримали кобижчанські «діаспори» з Чернігова та Києва. З будівельними роботами впоралися швидко, хоч і довелося завезти майже дев`ять тисяч кубічних метрів ґрунту. Із столиці викликали навіть динамівських фахівців-агрономів із сівалкою. Тож нині трав`яний газон на кобижчанському стадіоні — один з найкращих в Україні. У цьому переконалися легенди українського футболу — Андрій Біба, Олег Блохін, Андрій Баль та Євген Рудаков. Створено ще кілька майданчиків, збудовано сучасний комплекс із роздягальнями, обладнано трибуни на кілька тисяч глядачів. Спортивна споруда обнесена парканом. Усе це коштує понад один мільйон гривень. У найближчих планах — створення сучасної інфраструктури. А це дасть змогу проводити в Кобижчі не лише матчі районного чи обласного рівня, а й приймати юнацькі та молодіжні збірні України.
 
 
- Цього дня я мав летіти до Дніпропетровська на перегляд потенційних кандидатів до національної команди, — розповідає головний тренер збірної України Олег Блохін. — Однак, не роздумуючи, пристав на пропозицію Федора Шпига побувати на його малій батьківщині, адже був переконаний, що тут побачу щось надзвичайне. Інтуїція мене не підвела. Якби такі спортивні споруди були хоча б в одному з трьох сіл чи містечок України, у мене була б зовсім інша проблема: не кого брати до головної команди, а кого вибирати з великої кількості кандидатів! Адже нас не врятують легіонери. І ми ніколи не будемо сильними, якщо в українських клубах у стартовому складі виходитиме по сім-дев'ять середнього рівня зарубіжних футболістів.
 
 
- Саме такі периферійні стадіончики, — приєднується до розмови тренер збірної України Андрій Баль, — і мають стати для юних спортсменів трампліном до справжнього футболу. Адже на цих спорудах легше буде створювати різноманітні футбольні спецкласи, секції та дитячі спортивні школи. Ми ж маємо непоганий потенціал щодо підготовки висококласних атлетів. Це б допомогло збагатити наш футбольний ринок, а найкращих футболістів ще й обкатувати в закордонних клубах для збірної України. На жаль, поки що все навпаки — їдуть в Україну легіонери нижче середнього рівня…
 
 
- Кілька років тому Федір Іванович умовив мене очолити дитячий клуб "Шкіряний м'яч", — розповідає заслужений майстер спорту Андрій Біба. — Він зачарував мене бездоганним знанням футболу як вітчизняного, так і зарубіжного. Навіть про мене видав таку інформацію, якої і я не знав (сміється). Тож не здивуюсь, якщо найближчим часом у Бобровиці чи Кобижчі працюватиме футбольна дитяча школа.
 
 
Відкривали стадіон усією громадою. Прибули гості із столиці, обласного центру, Київщини. Тож місця на трибунах вистачило не всім і люди стояли на протилежному боці стадіону, за ворітьми.
 
 
- По-доброму заздрю колезі із Бобровиці, який має такого мецената, як Федір Шпиг, — бере слово голова Яготинської держадміністрації Київської області Володимир Семеняка. — Шукатимемо й ми таких земляків, щоб разом відроджувати село, його культуру, спорт. Нині в селах Яготинщини маємо футбольні команди, спортінструкторів. Годі чекати заморських траншів. Треба самотужки братися до діла.
 
 
Водночас потрібно зауважити, що й Федір Шпиг спеціалізується не лише на футбольно-спортивній тематиці. У цьому переконався під час розмови із сільським головою Кобижчі. За словами Володимира Піддубного, саме Шпиг запропонував односельцям допомогу під час газифікації села. До речі, Кобижча - велике село, розкинулося на кілька кілометрів. Однак газовики вже вийшли на фінішну пряму. Новому стадіону не пасували розбиті кобижчанські дороги. І тут не обійшлося без Шпига. Сьогодні вже відремонтовано й прокладено понад вісімдесят відсотків сільських доріг. За місяць сільський голова має звітувати перед односельцями про завершення будівництва. А ще повідомив Володимир Піддубний, що навіть після передачі документів на власність стадіону сільській громаді, Федір Іванович допомагатиме утримувати кілька працівників цієї спортивної споруди та головного тренера кобижчанської «Роми».
 
 
Наприкінці урочистостей знову попросив слова Олег Блохін:
 
 
- Мені «не поталанило» — я народився в місті. Однак і в мене є маленька батьківщина — один з київських масивів і школа, в якій я вчився. Тому проситиму Григорія Суркіса, щоб один футбольний майданчик із штучним покриттям передали моїй школі. Борги треба віддавати.
 
 
… Довго у Кобижчі згадуватимуть урочистості з нагоди відкриття стадіону, а кільком сотням симпатиків нагадуватимуть про свято цінні автографи легендарних корифеїв українського футболу. А ось безпосередній генератор ідей чудових справ, справжній український меценат, вірний син своєї Вітчизни вже поринув в інші нагальні справи.
 
 
Тож, переконаний, незабаром почуємо про нові соціальні звершення Федора Івановича Шпига на благо незалежної України.
 
 

Молодь України. - 27 липня 2004 р.