Новини АУБ

2 квiтня вперше в iсторiї незалежної України в залi засiдань Верховної Ради  вiдбудуться Парламентськi слухання на тему "Фiнанси i банкiвська  дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи розвитку". З iнiцiативою про їх проведення виступили Нацiональний банк України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi та Асоцiацiя українських банкiв.

Пiд час слухань обговорюватимуться сучасний стан i перспективи розвитку банкiвської системи в Українi, змiни до законодавства тощо.  Парламентськi слухання розпочнуться о 14:30 (реєстрацiя учасникiв з 14:00) в залi засiдань Верховної Ради України.

Банківський соціалізм не пройде?

Дискусія про оподаткування виплат за вкладами 

Податковий Кодекс, схоже, хоча й шматочками, але цього року парламент   усе ж ухвалить. Принаймні в частині, що стосується основних законів. Більше  того, Верховна Рада перестала анонсувати свою готовність до цього кроку і  почала лупати свою законодавчу скелю. Українським громадянам готують презент  у вигляді закону "Про податок на доходи фізичних осіб". Найприємніше у ньому  для пересічного платника є те, що положення ставки оподаткування суттєво  знижено. Проект закону встановлює, що з доходів, розмір яких не перевищує 7,2  тисячі гривень на рік, справлятиметься 10 відсотків податку, від 7,2 тисячі  до 72 тисячі гривень - 15 відсотків, від 72 тисяч до 720 тисяч - 20 відсотків  і понад 720 тисяч - 13 відсотків. Згідно із законом, до сукупного річного  доходу, що оподатковується, входять: заробітна плата, премії, доходи від  продажу об'єктів прав інтелектуальної власності, доходи від продажу або  оренди майна, дивіденди, інвестиційний прибуток, успадковане майно тощо.
 
У разі прийняття закон набирає чинності з 1 квітня 2003 року. Отож  зрозуміло, чому всі, хто не згодний із законопроектом, намагаються встигнути  сісти в останній вагон цього потяга, а то й, якщо вдасться, узяти його  штурмом. З-поміж тих, хто вже майже схопився за поручень, - комерційні банки.  Їм є що сказати з приводу оподаткування доходів, які виплачують фізичним  особам за залученими у них вкладами. У проекті згаданого закону передбачено,  що з цих доходів утримуватиметься п'ять відсотків від суми нарахованих  відсотків. Цей податок було задумано, щоб компенсувати можливе скорочення  надходжень місцевим бюджетам, що, як відомо, живуть із сум, які відраховують  з доходів громадян. Однак банкіри, ясна річ, не у захваті від цієї новації.  Вони наводять безліч причин того, чому таке оподаткування запроваджувати не  слід. Зокрема, стверджують, що банки виконують соціальну функцію: з семи  мільйонів українських вкладників п'ять мільйонів зберігають на своєму рахунку  суму до п'ятисот гривень.
 
Законодавці, у свою чергу, обстоюють той принцип, що будь-які доходи  належить оподатковувати. Разом із ними, зрозуміло, й Міністерство фінансів,  яке намагається убезпечити казну від дірок, що можуть виникнути після різкого  зменшення надходжень у вигляді податків. Щоправда, на боці опонентів така  потужна сила як Національний банк - він своїм авторитетом може натиснути на  законотворців. Тим паче що одну поступку в цьому напрямі вже зроблено -  раніше йшлося про відраховування десяти відсотків із сум, які отримуватимуть  громадяни за своїми вкладами.
 
Асоціація українських банків (АУБ) на чолі зі своїм президентом  Олександром Сугоняко давно веде позиційні бої в цьому напрямі. Тож, діючи  послідовно і наполегливо, АУБ скликала недавно у стінах Нацбанку "круглий  стіл". Мети було досягнуто: головний банкір Сергій Тигіпко став на бік  Асоціації. Він оприлюднив позицію банкірів, а зводиться вона, власне, до  думки, що шкурка вичинки не варта. Адміністрування обліку та утримання сум  податків обійдеться дорожче, ніж кінцевий продукт у вигляді майже ста  мільйонів гривень, які надійдуть до бюджету. А от наслідки для всієї  банківської системи, вважає Сергій Тигіпко, будуть негативними: уповільняться  темпи зростання вкладів фізичних осіб, зросте відсоткова ставка за їх  депозитами й, відповідно, скоротяться обсяги кредитування підприємницької  діяльності. Згодом держава відчує це через недоотримання податку з прибутку  підприємств.
 
Це, так би мовити, те, що лежить на поверхні. Але ж і глибинна суть  процесу не обіцяє нічого доброго. Уся ідеологія стосунків з банківським  клієтом внаслідок згаданого рішення може тріснути по швах. По-перше, ота  готівка, яка, за даними НБУ, є "на руках" у громадян, - понад 24 мільярди  гривень, а також від 10 до 20 мільярдів доларів - навряд чи "пришвартуються"  у вітчизняних банках. По-друге, 20,5 мільярда гривень, що сьогодні  зберігаються на банківських рахунках, можуть поступово "втекти" через  небажання клієнтів сплачувати податок. Тим паче що банки не додають нічого  нового до системи гарантування вкладів населення. По-третє, банки стануть  податковими агентами, а отже, їхню роботу неодмінно перевірятимуть, ДПА  отримає повсякчасну можливість розкривати таємницю будь-чийого вкладу  (сьогодні вона це може зробити лише через суд).
 
Перевести дискусію у площину, так би мовити, цивілізаційних процесів  спробував народний депутат Сергій Терьохін, який традиційно представляє  корпус законодавців, які опрацьовують зміни в оподаткуванні. Він нагадав  учасникам "круглого столу", що Європейська Комісія звернулася до країн -  майбутніх членів Євросоюзу з рекомендацією встановити оподаткування доходів,  про які йдеться, на рівні 15 відсотків, через рік - 20 і ще через рік - 30  відсотків. Але вітчизняні банківські службовці відреагували на це  повідомлення пригніченою тишею, з чого було зрозуміло: на такий експеримент  вони підуть хіба що під загрозою для власного життя. Сказав за всіх пан  Тигіпко: "Пропоную на цей податок запровадити мораторій терміном у п'ять  років". І на підкріплення своєї думки послався на приклад Естонії, Угорщини,  Словенії, де такого податку немає. Водночас він є у Чехії, Польщі. Це  податок, як зауважив голова НБУ, належить запроваджувати за умови, що обсяг  вкладів населення складає не менше половини ВВП. А в Україні обсяг коштів на  депозитних рахунках фізичних осіб становить лише 8 відсотків ВВП.
 
І все б нічого, коли б після цієї розмови про високі матерії один з  учасників дискусії не дорікнув іншій стороні в лукавстві. Тоді несподівано  для непосвячених розкрилися обрії інших розрахунків. Сергій Терьохін закликав  банкірів не вдаватися до перебільшень. Трудові витрати на адміністрування  нового податку, за спостереженнями народного депутата, не такі вже й  непосильні, тим більще що їх доведеться робити лише раз на рік. А банки й без  того здають річну звітність, зазначаючи в ній, з-поміж іншого, й відомості  щодо сум, сплачених за відсотками. Пан Терьохін, крім того, закликав бути  послідовними, коли йдеться про інвесторів: юридичні особи сплачують податок у  30 відсотків, вкладаючи кошти у виробництво, а фізичні - ні. "Така ж дискусія  точитиметься й стосовно дивідендів, - наголосив він.
 
Справжній мотив, заявив Сергій Терьохін, яким керуються комерційні  банки у суперечці щодо нового податку, полягає у бажанні скористатися  виграшною ситуацією, коли з прийняттям нового закону про оподаткування  доходів громадяни відчують можливість заощаджувати власні кошти. Банки вже  зрозуміли, що з цими коштами вигідно працювати. Протягом останніх двох років,  за даними НБУ, обсяг вкладів фізичних осіб збільшився у 2,9 раза і сьогодні  ці кошти займають найбільшу частку в структурі зобов'язань. Наостанок наш  молодий патріарх податкового законодавства не втримався від того, щоб мовити  дошкульні, але справедливі слова про те, що банки в усьому світі вважаються  суб'єктами податкового контролю, і лише в Україні вони є "чистенькими" і  перебувають осторонь бюджетного процесу. Можливо, з огляду на вимоги FATF, до  цих слів варто прислухатися.
 
Тетяна КОВТУН

Газета "Україна молода" 2003.04.01 18:02