Новини АУБ

27 листопада 2024 року у Києві, в КВЦ «Парковий», відбулася конференція Асоціації українських банків (АУБ) «Фінансовий сектор України 2024». Її мета: підведення підсумків розвитку фінансового сектору за 2024 рік, обговорення викликів, що стоять перед банківською системою та небанківськими фінансовими установами, а також прогнозування основних тенденцій на 2025 рік

Подія об’єднала топменеджерів провідних банків і фінансових компаній, представників уряду та регуляторів, міжнародних фінансових організацій, а також експертів у сфері економіки та фінансів, запропонувавши, зокрема, можливість проаналізувати вплив регуляторних змін, обговорити стратегії адаптації до нових умов та обмінятися досвідом.
Нагадаємо, що захід складався з трьох інтерв’ю та двох панельних дискусій.

Серед спікерів:

• Василь Фурман, заступник голови Ради НБУ (2019-2022 р.р.), член Ради НБУ;
• Андрій Гриценюк, представник ДП Дія;
• Павло Шеремета, міністр економічного розвитку та торгівлі України (2014 р.).

Панельна дискусія №1 «Обговорення регуляторних змін, підтримка бюджету, валютні обмеження».
Учасники:

• Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку;
• Віталій Кучер, член правління, фінансовий директор Креді Агріколь банк;
• Дмитро Мусієнко, член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу;
• Надія Воробйова, голова правління Altbank.

Модератор: Сергій Мамедов, голова правління Глобус Банку.

Панельна дискусія №2: «Регуляторні новації та їх вплив на небанківський сектор: від податків до цифрової трансформації».
Учасники:

• Ірина Попова, виконавчий директор ТОВ «ФК Activitis»;
• Сергій Сінченко, CEO Moneyveo;
• Тамара Соловей, CEO «Нові Кредити»;
• Іван Степанець, директор з інновацій iPay.ua;
• Володимир Довгаль, CEO CreditPlus;
• Юлія Федосюк, CEO UAPAY.

Модератор: Андрій Дергун, представник IFC.

Далі ми детальніше розглянемо деякі тези спікерів, а також ключові моменти панельних дискусій.

Конференція АУБ «Фінансовий сектор України 2024: підсумки, виклики, прогнози»

"Цифровізація спрощує життя, прибирає черги, купи паперів та бюрократію. Фінансовий сектор став одним із наших ключових партнерів у розвитку цифрової держави: єПідтримка, єОселя, військові облігації, повернення вкладів через Дію, — це лише кілька прикладів, як технології допомагають українцям вирішувати життєві питання швидко, зручно та без стресу», — зазначив під час вступного слова Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.

Інтерв’ю

Василь Фурман, член Ради Національного банку

Тема інтерв’ю: «Стан та перспективи розвитку банківського сектору України»

Василь Фурман, член Ради Національного банку

«Банківська система — стійка, незважаючи на те, що ворог постійно атакує нашу державу, гривня — стабільна, і українці довіряють національній валюті. Інфляція — невелика та контрольована, поміркована, але також незначно зросте — на кінець року вона становитиме близько 10%, потім дещо збільшиться у 1 кварталі наступного року до близько 11%. Потім почне розвертатися тренд і на кінець наступного року буде становити близько 7%», — розповів член Ради НБУ.
За його словами, сьогодні макростабільність — це питання національної безпеки нашої держави, і з цим питанням Нацбанк, банківська система, Уряд — справляються на відмінно. При цьому він відзначив міжнародну допомогу, наголосивши, що це також дуже важливо для нас.

«Якщо ми говоримо про перспективи на наступний рік, — він буде точно не гірше, ніж цей рік. Це базовий сценарій. Якщо говорити не про базовий сценарій, а, наприклад, припустимо те, що (це моя особиста точка зору) у нас закінчиться активна фаза бойових дій, — почнеться значне зростання… Україна понесла величезні втрати, руйнування різної інфраструктури. Нам потрібні значні кошти на відновлення. Якщо ці кошти будуть надходити до нашої держави у тих чи інших напрямках, то Україна спроможна буде зростати значними темпами… Наприклад, якщо у 2025 активна фаза бойових дій закінчується, то у 2026 році це зростання може бути значно більшими 5-6%. Ці цифри можуть навіть бути двозначними (зростання ВВП)», — сказав Василь Фурман.

Розповідаючи про прибутковість банківської системи він зазначив, що за 9 місяців вона отримала 125 млрд грн прибутку.
«Вона є дійсно прибутковою, і цей прибуток на 2% вище, ніж за аналогічний період минулого року. Хоча зростання і не є великим. Дуже багато сьогодні є міфів щодо того, на чому заробляє банківська система. Багато з них полягало у тому, що банки заробляють лише за рахунок операцій з депозитними сертифікатами. Ну і з державними цінними паперами. Просто якщо розібратися по структурі доходів банківської системи, то можна зробити такий загальний висновок, що у цих доходах лише 14% — це доходи від депозитних сертифікатів і лише 19% — це доходи від облігацій внутрішньо державної позики», — пояснив член Ради Національного банку України.

Він додав, що сьогодні дуже багато викликів стоять перед банківською системою. Вони є дуже різноплановими, і на наступний рік один із центральних викликів — стрес-тестування. Це складна процедура, у результаті якої деяким банкам доведеться шукати гроші для того, щоб докапіталізувати систему, щоб працювати.

Андрій Гриценюк, представник ДП Дія

Тема інтерв’ю: «Захист фінансових установ та інтеграція фінансових технологій у співпраці з платформою Дія».

Андрій Гриценюк, представник ДП Дія

У першу чергу спікер наголосив на ролі цифровізації у фінансовій сфері. Інтеграція цифрових послуг та інструментів стала ключовою у підтримці клієнтів, а також сприяла прозорості та зручності.
На питання: «Що для вас означає сучасний банк», він відповів:
«Для мене найперше це турбота. Тобто мені комфортно працювати з тим банком, який насправді турбуються про тебе і ти відчуваєш себе захищеним. Особисто я не потребую захисту, але це дуже приємно, це підкупає, — розповідає Гриценюк. — Якщо ти довіряєш банку, якщо ти розумієш, що він тебе не підведе, і при цьому зручний мобільний досвід забезпечується через дистанційні канали — це найголовніше».
Окрім турботи та зручності у користуванні, він відзначив інноваційність, зокрема, впровадження сучасних цифрових інструментів, які роблять послуги максимально якісними, різноманітними та доступними, сприяють фінансовій інклюзії.

Що стосується того, чим Дія цікава банкам та навпаки, експерт відповів:
«Якщо подивитися статистику, то більшість рахунків у банках наразі відкриваються саме через Дію. Взагалі в піку у нас був рекорд — приблизно 100 000 клієнтів за день відкрили банківські рахунки через шеринг документів із Дії. Система шерингу економить час, а також це значно надійніше паперових документів, у яких можна переклеїти фотографію, — розповідає Гриценюк. — Ми зараз працюємо над проєктом — так званий мультишеринг. Ми вже трохи анонсували це. Вже є відповідна постанова Кабінету Міністрів, що дозволить ще більше інформації передавати до банків. Це інформація, про яку питали дуже часто, яку зараз у паперовому вигляді отримують від клієнтів, такі як довідки про доходи, наприклад».
За його словами, багато банків наймають лідогенераторів, платять гроші за приведених клієнтів. Дія ж — це механізм, який дозволяє банку дуже сильно скоротити дистанцію між банком і людиною з точки зору механізму відкриття рахунку. І щоб порахувати так званий CPA (Cost per action, або «ціна за дію»), — вартість залучення клієнта, то механізми Дії — це набагато дешевше, ніж використовувати інші традиційні механізми лідогенерації. Тим більше це безкоштовно з точки зору платежів від банків.
«Чим банки цікаві для Дії? Дуже багато чим. Перше — це BankID. Звісно, Дія не була б такою успішною і не було б 21 млн клієнтів, якщо не було б такого механізму, який запровадив Нацбанк, — дистанційної ідентифікації. Для людей кілька кліків — 10-20 секунд — і вони вже в Дії, а Дія має достовірну інформацію від банку, по якій можна ідентифікувати людину», — сказав Андрій Гриценюк.
За його словами, цифровізація банківських послуг — це не тільки зручність, а і шлях до фінансової інклюзії. Прозорість і доступність цифрових послуг стали новим стандартом для фінансового ринку.
Представник ДП Дія також анонсував новий великий флагманський продукт для вчителів, дітей та їх батьків, який зараз проходить пілотування у деяких школах, і буде запроваджуватися на початку наступного року.

Павло Шеремета, міністр економічного розвитку та торгівлі України (2014 р.)

Тема інтерв’ю: «Як внутрішнім ресурсом забезпечити економічний прорив».

Павло Шеремета, міністр економічного розвитку та торгівлі України (2014 р.)

За словами спікера, наразі жоден експерт чи інститут не можуть дати однозначну відповідь на це запитання. Він розповів на прикладі деяких країн, зокрема, Китаю, за якими сценаріями може відбуватися прорив, а також відзначив, щоб це сталося — потрібно, щоб зійшлося велика кількість факторів.
«Ми досі не знаємо, що спричиняє прорив, тобто стрибок країни з середнім доходом на високий дохід, — цитує Шеремета Світовий Банк. Вони не ставлять там крапку, а кому. — Нам здається, що шумпетріанська теорія творчого руйнування найкраще пояснює оцей стрибок».
Але, наголошує ексміністр економічного розвитку та торгівлі України, основні речі ми все ж таки знаємо.
«Ми знаємо, що це підвищення продуктивності (85% економічного зростання). У першу чергу через інновації (зокрема, технологічні та ціннісні)», — пояснює Шеремета.

Окрім стрибка продуктивності та інноваційності, він також виділив стрибок заощадження, зокрема задля того, щоб зробити стрибок в інвестиціях.
«А стрибок інноваційності неможливий без економічної свободи, тому потрібен стрибок зі 130 місця хоча б у якусь другу десятку в рейтингу… Підприємництво — ще одна складова. Підприємницькі, інноваційні, продуктивні, вільні економіки — зростають у темпах прориву, і саме до цього слід йти», — сказав Павло Шеремета, згадавши як приклад Ізраїль.

Панельні дискусії

Панельна дискусія №1: «Обговорення регуляторних змін, підтримка бюджету, валютні обмеження»

Найгостріші дискусії стосувалися викликів, пов’язаних із забезпеченням макрофінансової стабільності, а також впровадження нових підходів до роботи банків і фінансових компаній в умовах війни.

Надія Воробйова
«Рішення НБУ ми вважаємо правильними. Банки повинні працювати у стійкому фінансовому полі з обережним ризик-апетитом, і з чітким фінмоніторингом», — зазначила голова правління Altbank.
За її словами, стратегії Altbank наразі базуються на наступних принципах: ризик-орієнтований підхід; акцент на персоналізації та якості обслуговування клієнтів; розвиток співробітників; впровадження штучного інтелекту та реінжиніринг процесів (фундаментальне переосмислення і радикальне перепроєктування бізнес-процесів з метою досягнення істотного поліпшення якості функціонування).

Антон Тютюн
«Національний банк прийняв стратегію кредитування. Це дуже важливий документ, у якому фіксуються наміри, і там немає конкретних великих цифр, дедлайнів, але там є чіткі напрямки, куди має рухатися банківський сектор, що кредитувати, що є пріоритетним на часі… Ми вже, звичайно, готуємося до цього. Зараз ця державна програма поступово змінює фокус з вторинного ринку на первинний, що дає багато мультиплікаторів зростання для суміжних галузей. Ми бачимо, що поступово регулювання переходить з військової фази, у фазу відновлення».
Але з іншого боку, зазначив спікер, ресурси держави обмежені зараз. І, звичайно, банківський сектор, який є прибутковим і ефективним, має підтримувати державу. Особливо це стосується державних банків, — вкладати свої інвестиції у ті галузі, які зараз потребують найбільшої підтримки. І Ощадбанк, звичайно, як великий державний банк, буде у цьому виконувати свою вагому роль, наголосив Антон Тютюн, заступник голови правління банку.

Дмитро Мусієнко
«Політика Національного банку абсолютно адекватна і ефективна, і вона відповідає викликам поточного часу. Але війна — це така історія — про дисбаланси, і вони нікуди не діваються, вони накопичуються. Всі ви бачите, як Нацбанк робить інтервенції, які це обсяги, наскільки ми залежні від зовнішнього фінансування. І, слава Богу, що ці всі заходи ефективні у короткостроковій перспективі. Якщо подивитися на досвід інших країн під час війни, дуже рідко, коли люди живуть настільки добре, як живемо ми зараз, і наскільки наша країна змогла зберегти стабільність», — зазначив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.
Якщо подивитися в історію, що може нас чекати після закінчення війни? Хіба це аксіома, що на нас чекає стрімке відновлення?
«Дійсно, є країни, які після закінчення війни демонструють швидке зростання, відновлення, покращення демографічної ситуації. Але є такі країни, де не сталося економічного дива. І що я б хотів донести, — що успішність наша і банківського сектору буде залежати від того, як ми будемо керувати економікою, як будемо виходити з цих дисбалансів, і як нам вдасться це подолати», — додав Дмитро Мусієнко.

Віталій Кучер
«Демографію нам доведеться виправляти. Для цього треба створювати передумови до грамотного виходу з післявоєнної кризи, керувати цими дисбалансами та створювати базу для полегшення ведення бізнесу. І це велика колективна робота і уряду, і банківської спільноти, і нас з вами як громадян, — зазначив член правління, фінансовий директор Креді Агріколь Банк.
За його словами, банки можуть забезпечити лише 10-20% від загальної потреби для відбудови інфраструктури (на яку, за різними оцінками, потрібно €400-600 млрд). Тому дуже важливо створювати передумови, коли капітал буде заходити в Україну.
«Я бачу те, що роль іноземних банків — це по суті вибудувати такий місточок для мобілізації трансмісії великих грошових ресурсів у ринок України. Зрозуміло, що тут мають відіграти роль також і уряди (з точки зору і регуляції, і з точки зору діалогу з міжнародними фінансовими інститутами, з МВФ). І тут, знову ж таки, ми на правильному шляху, питань немає. Важливо, щоб цей капітал притікав. І тут основа — це безпековий ризик, розвиток економіки, правильні реформи, —  тут ми також наче на правильному шляху».
Щодо капіталу він відзначив, що іноземні інвестори, особливо фінансисти, дивляться на це як на просту економічну задачу — немає за кордоном людей альтруїстів, які просто хочуть вкладати гроші в Україну. Будь який інвестор, будуючи тут проєкт, завжди дивиться на можливість отримати дивіденди, на рентабельність капіталу, на рівень зважених активів тощо.

Панельна дискусія №2: «Регуляторні інновації та їхній вплив на небанківський сектор: від податків до цифрової трансформації»

Представники небанківського фінансового сектору обговорили головні тенденції, які наразі спостерігаються на ринку, зокрема, цифрові трансформації та вплив регуляторних нововведень на галузь, а також поділилися власними прогнозами на 2025 рік.

Ірина Попова

«Війна змусила трансформуватися всі фінансові компанії, це стосується як банків, так і небанківських фінустанов. Усі почали переглядати процеси, політику та, що головне, стратегії», — розповідає виконавча директорка ТОВ «ФК Activitis», голова комітету з питань комплаєнсу фінансового моніторингу Асоціації Українських Банків.
Згадавши за 123-тю постанову Ірина Попова зазначила, що потрібно розуміти, — регулятор не буде мати подвійних стандартів, пов’язаних із банківськими чи небанківськими установами. Стандарти будуть приведені максимально в одне русло, тому в цьому треба бути на крок попереду, щоб не наздоганяти потім в кінці року. Краще заздалегідь вибудувати систему реагування на нововведення.

Сергій Сінченко

CEO Moneyveo розповів, що раніше компанії з небанківського кредитування мали дещо токсичну репутацію, однак за останні три роки ця тенденція почала стрімко змінюватися, зокрема, за рахунок обмеження максимальної відсоткової ставки та ряду нових вимог до фінустанов. При цьому він зазначив, що сьогодні деякі банки розширюють свій вплив на цю нішу.

"Вони вже стали нашими конкурентами, як мінімум 3-4 банки дуже активно працюють у цьому сегменті. Ми вже не токсичні, що також підтверджують банки, які мають такі продукти. Але конкуренція — це добре, тому що від неї виграє в першу чергу споживач, — сказав Сергій Сінченко. — І якщо нема конкуренції, то є деградація і стагнація. Ми у цьому зацікавлені, і це добре, що у нас є конкуренція. Але ми хотіли б, щоб вона була рівна, щоб ми були всі допущені до єдиних ресурсів і правила гри були для всіх рівні, без дискримінації".

Тамара Соловей
CEO компанії «Нові Кредити», поділилася своїм досвідом використання методів ідентифікації клієнтів у небанківському секторі. Вона акцентувала увагу на тому, що система BankID від НБУ є найбільш ефективним рішенням, яке дозволяє забезпечити високий рівень безпеки та мінімізувати ризики шахрайства.
«Ми активно використовуємо систему BankID, яка, на мою думку, є найкращим технічним рішенням, створеним Національним банком України. Завдяки нашим зусиллям за останні два роки ми досягли нульового рівня шахрайства, що свідчить про її ефективність. Ми створили додаткові рівні захисту для гарантування безпеки клієнтських даних», — зазначила Тамара Соловей.

Іван Степанець
Директор з інновацій iPay.ua, розповів про впровадження системи миттєвих платежів Національного банку України, яка має суттєво змінити ринок фінансових послуг. Він також поділився розробками компанії, спрямованими на спрощення використання IBAN та альтернативу картковим платежам.
«Ми впроваджуємо метод MyBank, який дозволить здійснювати платежі через IBAN так само зручно, як і через карткові перекази. Це суттєво зменшить витрати для банків та клієнтів, відкриваючи нові можливості для бізнесу. Уже в першому кварталі наступного року плануємо запустити цю технологію для широкого використання», — зазначив Іван Степанець.

Володимир Довгаль
CEO CreditPlus поділився викликами, які стоять перед небанківським сектором через посилення регуляторних вимог. Він зазначив, що компанії змушені адаптувати бізнес-моделі та інвестувати значні ресурси у відповідність новим стандартам.
«Регуляторні вимоги створюють високе навантаження на компанії. Ми бачимо, що конкуренція зростає, але водночас відчуваємо, що нових гравців на ринку небанківського сектору наразі не спостерігається. У 2025 році ми очікуємо нові виклики, зокрема через подальші зміни у регуляціях та зниження маржинальності», — сказав Володимир Довгаль.

Юлія Федосюк
CEO UAPAY окреслила головні регуляторні зміни, що впливають на платіжний ринок. Вона наголосила, що компанії змушені приділяти значну увагу дотриманню регуляторних вимог, що зменшує можливості для інновацій.
«Платіжний ринок переживає серйозну трансформацію. Нові регуляторні вимоги потребують значних ресурсів, включно з людськими та фінансовими. Ми прагнемо зосередитися на розвитку інноваційних продуктів, але змушені витрачати значну частину часу та зусиль на відповідність регуляторним нормам», — зазначила Юлія Федосюк.

Завершилася подія неформальним спілкуванням учасників.