Новини АУБ

5 вересня за ініціативою Асоціації українських банків відбувся круглий стіл на тему «Недоліки процедури банкрутства в Україні і їх вплив на рівень NPL в банківський системі».

 Серед учасників круглого столу були представники провідних українських банків, зокрема АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Укргазбанк», АТ «КРЕДОБАНК». Також в круглому столі взяли участь представники Міністерства юстиції України, НБУ, проєкту ЄС «Право-Justice», АТ «Прозорро.Продажі», ДП «СЕТАМ».

Учасники заходу зазначили, що сьогодні недосконалість законодавства, яке регулює процедуру банкрутства, гальмує вирішення питання непрацюючих кредитів. Представники банківської спільноти зійшлись на тому, що процедура банкрутства, на жаль, триваючи 3-5-10 років є механізмом мінімізації боргових зобов’язань бенефіціарів бізнесу, а не реальною процедурою повернення боргів кредитору. 

Станом на 1 вересня 2023 року, частка непрацюючих кредитів (NPL) в українському банківському секторі становить 39,3%.  Це на 0,3 відсоткового пункту вище показника на 1 серпня цього ж року. Обсяг непрацюючих кредитів за місяць виріс на 5 млрд грн переважно за рахунок державних банків.

Серед причин зростання NPL варто виділити:

• посилення економічних наслідків війни в Україні, зокрема зниження доходів населення та підприємств, зростання інфляції та погіршення бізнес-клімату;
• зміни в регулюванні банківського сектора, як наслідок, запровадження більш жорсткого визначення терміну "непрацюючий кредит" відповідно до міжнародних практик.

За прогнозами НБУ, частка NPL у кредитному портфелі банківського сектору в найближчі роки продовжуватиме зростати, досягнувши 45% у 2024 році.

     Сьогодні в Україні впроваджуються низку заходів, направлених на зменшення рівня NPL, зокрема:

• запровадження програми рекапіталізації банків, у тому числі шляхом реструктуризації їхніх непрацюючих кредитів;
• запровадження програм реструктуризації заборгованості населення та підприємств;
• удосконалення системи управління кредитним ризиком у банках;
• запровадження програми stand-steel для певної категорії непрацюючих кредитів.

Разом з тим, питання усунення недоліків процедури банкрутства в Україні є одним з основних, адже його вирішення суттєво знизить рівень NPL в банківський системі. Учасники заходу зазначили, що першочергово для вирішення цього питання потрібне вдосконалення законодавства, яке стосується процедури банкрутства.

Серед ключових питань, які були висвітлені під час проведення цього заходу варто виділити наступні:

• необхідність реформування Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України;
• впровадження належного судового контролю за дотриманням строків процедур та повнотою дій ліквідатора;
• усунення недоліків процедури реалізації майна на електронних аукціонах у банкрутстві;
• внесення змін у Кодекс України з процедур банкрутства щодо автоматичного припинення мораторію, щодо надання забезпеченому кредитору права голосу в представницьких органах кредиторів, щодо посилення обов’язків ліквідатора з приводу звітування про плани проведення ліквідаційних процедур та користування майном, що виступає в якості застави, щодо усунення перешкод в ініціюванні добросовісним кредитором процедур банкрутства шляхом виключення норми про «спір про право» тощо.

Однією з ключових тем обговорення на круглому столі був аналіз основних зловживань по відношенню до банків, як кредиторів та недоліки Кодексу України з процедур банкрутства. Учасники обговорення намагалися визначити шляхи удосконалення законодавства.

         На думку Директора департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислава Філатова вирішити питання зниженням NPL допоможе впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яке заплановане на грудень цього року.

«З об’єктивних причин  впровадження системи переносилося кілька разів. Сподіваємося, що у в цьому році система запрацює. Ця система значно покращить  інформаційну обізнаність кредиторів з процедурами з фінансового стану боржника. Наприклад, для отримання інформації щодо справи, дій арбітражного керуючого. В цих питаннях вона дуже допоможе. Через впровадження воєнного стану був закритий доступ до певних реєстрів, а саме через цю автоматизовану систему доступ буде відкритий. Там буде електронний кабінет арбітражного керуючого інформація по справі, звітність, комунікації арбітражного з кредиторами. Буде запроваджено електронний обмін документів», – розповів Філатов.

Також Директор департаменту зазначив, що законодавство з питань банкрутства теж потребує певного вдосконалення.

«Залишаються технічні помилки в Кодексі України з процедур банкрутства. Тож бажано їх виправити. І цей процес вже йде. У березні та квітні цього року з цією метою були внесені відповідні законопроєкти. Є питання, яке нам всім разом необхідно удосконалити. Це питання винагороди арбітражного керуючого. Сама процедура винагороду, вона потребує удосконалень стосовно диференційованого підходу. Повинна бути диференційована мотивація арбітражного керуючого  відповідно до обсягу продажів майна бражників. Це модель є у світовій практиці, зокрема у Німеччини», – повідомив Філатов.

Очільник Департаменту високо оцінив високий рівень круглого столу ініційованого Асоціацією  українських банків, зазначивши важливу роль широкого дискусійного обговорення проблематики NPL.

«Обов'язково потрібно проводити такі круглі столи, тому що саме на таких заходах озвучуються позиції стейкхолдерів, зокрема заставних кредиторів, банків. Вони чітко бачать, як проблематику, так мають свою позицію щодо шляхів вирішення питань. Зрозуміло, що це суб’єктивний погляд. Не обов'язково це може бути правильний шлях вирішення, але ж проблематика є – і її треба починати вирішувати. Тому, проведення наступних подібних круглих столів, на яких відбувається активна дискусія, обмін думками обговорення – це пошук вірного шляху вирішення проблеми», – підкреслив Директора департаменту з питань банкрутства Мінюсту Владислав Філатов.

         За підсумками круглого столу був створений Комітет АУБ з обговорення проблематики питань непрацюючих кредитів. Керівництво комітетом взяли на себе представники «Ощадбанку», «Укрексімбанку», «Укргазбанку» та було ухвалене рішення щодо проведення зборів цього Комітету на регулярній основі.

«Наразі, найважливіше завдання для банківського сектора – це стабілізувати ситуацію з NPL та запобігти їх подальшому зростанню. Це необхідно для відновлення економічного зростання в Україні, стабільності банківської системи», – зазначила віце-президентка  Асоціації Українських банків Ярослава Авраменко.

Представники банківського сектору домовилися консолідувати та систематизувати інформацію щодо проблематики питання NPL та надати необхідні дані Асоціації українських банків. В свою чергу, Асоціація отримала повноваження сформувати запити до профільних міністерств, НБУ з конкретними пропозиціями, направленими на вирішення питання вдосконалення процедури банкрутства з метою зменшення рівня NPL.