Новини АУБ

 Асоціація українських банків разом з представниками банківського сектору, платіжних систем, фінансових та ІТ-компаній обговорили технологічні можливості впровадження цифрової гривні (CBDC).

 26 липня у Києві за ініціативою Асоціації українських банків відбулося перше засідання робочої групи з фінансових технологій на тему «Робоча платформа по розробці алгоритму для CBDC». У заході взяла участь віце-президент АУБ Ярослава Авраменко. Модерував дискусію керівник робочої групи, голова правління «Української міжбанківської валютної біржі», ексголова правління «Ощадбанку» Анатолій Гулей.

Участь у заході взяв Європейський комісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле, який приєднався по відеозв’язку та поділився європейським досвідом впровадження CBDC.

Учасники робочої групи зазначили, що сьогодні впровадження CBDC широко обговорюються у світі. Зокрема, в Євросоюзі за кілька років планують запустити цифровий євро, але банкноти залишатимуться в обігу доки на них є попит. Єврокомісія вже представила законопроєкт про можливе введення в обіг цифрового євро, яке б застосовувалось у розрахунках паралельно з готівкою і монетами. Зазначається, що наразі  60% опитаних жителів Європейського Союзу хотіли б і надалі мати змогу використовувати готівку.

Згідно з опитуванням Банку міжнародних розрахунків (BIS), яке проводилося в період з жовтня по грудень 2022 року та охопило юрисдикції 86 центральних банків, що представляють значну частину світового населення та економічного виробництва – 93% респондентів активно вивчають механізми для запуску CBDC передусім у сфері роздрібної торгівлі, оптової торгівлі чи обох.

На думку віцепрезидента АУБ Ярослави Авраменко, сьогодні в Україні  існують усі передумови для поступового запуску E-гривні.

«У свідомості звичайних споживачів безготівкові розрахунки є звичайною практикою, це нікого не дивує. Нам не треба, щоб зробити якусь транзакцію йти у відділення банку. Сьогодні ми можемо взяти телефон і зробити це швидко і легко.

Українці люблять інновації, тестують нові розробки. Усе нове сприймається в Україні так легко ще й через те, що у нас, так сталися обставини, банківський та фінансовий сектор –  по замовченню адаптивні. Епідемія COVID-19, повномасштабна війна – але бізнес не припиняється. Якщо подивитися на нашу банківську систему, то вона більш-менш стабільна. У нас немає банкопаду, який прогнозувався деякими експертами. Якщо подивитися на макроекономічні показники, то ситуація також є стабільною. Здавалося б, нонсенс – у країні війна, а банківська система є стабільною та розвивається. Тому, чому не запровадити щось інноваційне та сучасне? Я думаю, що українці приймуть впровадження цифрової гривні позитивно», – зазначила віцепрезидент АУБ.

Вона наголосила, що сьогодні банками, платіжним системам, фінансовим компаніям та іншим учасникам ринку треба зосередитися на розробці алгоритму для CBDC.

«Ми можемо залучити бажаючих протестувати в закритому безпечному середовищі технологічні рішення щодо впровадження цифрової гривні. Можливо, вийде не з першого разу. Але все одно цифрова гривня буде впроваджена, тому що ми на тому рівні розвитку суспільних відносин, що це треба робити. Готові банки, фінансові компанії до цифрових грошей чи ні – це не головне питання. У будь-якому разі впровадження CBDC відбудеться. Одне з завдань нашої робочої групи – через дискусію знайти ефективні рішення», – наголосила віцепрезидент АУБ.

Також Ярослава Авраменко зазначила, що останнє слово за споживачем, у якого має бути можливість розрахунків як фіатними, так і цифровими грошима. Разом з тим необхідно підвищувати рівень фінансової грамотності населення, пояснюючи переваги цифрової гривні.

«Якщо споживачу будуть роз’яснені переваги CBDC і дадуть вибір: яку форму розрахунків ти хочеш – електронну, цифрову, готівкову, то, на мій погляд, люди будуть схилятися до цифрової гривні», – підкреслила віцепрезидент АУБ.

Учасники дискусії дійшли висновку, що впровадження CBDC матиме низку переваг, зокрема:

• прозорість транзакцій;
• збільшення економії та ефективності;
• зниження "фінансового тертя" (недосконалості та неефективності платіжних систем, зарегульованості процедур, що в кінцевому підсумку затримує процес транзакцій);
• створення мультиплікаційного ефекту та зростання ВВП.

Разом з тим, члени робочої групи  також висловили низку застережень щодо впровадження CBDC, а саме:

• безпеки та конфіденційності транзакцій;
• підготовки банків та інших учасників фінансового ринку до впровадження CBDC;
• відсутності у НБУ реальних технологічних рішень для запуску цифрової гривні;
• низьку технологічність більшості середніх та малих банків.

Учасники заходу наголосили, що реалізація Е-гривні на базі технології блокчейн може призвести до того, що більшість малих та середніх банків можуть залишитися за бортом, адже більшість українських банків не є технологічними.

«Чи буде шок від з'явлення CBDC? У громадян ні. У бізнесу, який попустить та не підготується до введення цифрових грошей, можуть бути великі проблеми. Якщо сьогодні НБУ вводить CBDC, то банківська система не готова до цього», – резюмував керівник робочої групи Анатолій Гулей.

Разом з тим учасники заходу погодилися, що українські банки сьогодні зацікавлені у розробці ефективних механізмів впровадження CBDC. Цифрова гривня є актуальною темою для України і запуск CBDC може мати значний вплив на фінансову сферу та економіку країни. Зустрічі та дискусії між банками, фінансовими компаніями та представниками уряду є важливим кроком у розробці та впровадженні цифрової гривні.

Тож учасники робочої групи домовилися про наступне засідання, на яке планують запросити представників Міністерства цифрової трансформації та НБУ.