Новини АУБ

                Про «позитивну» політику НБУ і тих хто її підтримує 

 Представники    банківського сектору в особі НАБУ і 12 «провідних банків України» висловили підтримку політики НБУ.  

 Вони поставили   собі  за мету переконати українське суспільство в  добрих для українців результатах роботи НБУ і його керівника п. Гонтаревої.  В поширених ними текстах ми знайшли  такі слова про це: 1. «Позитивні досягнення фінансового ринку», «стабілізація фінансових ринків». 2. «Очищення і трансформація  банківської системи». 3. «Результативна та виважена монетарна політика Національного банку України».  

Розглянемо ці «досягнення» в цифрах. 

1. «Позитивні досягнення фінансового ринку», «стабілізація фінансових ринків»;  

Курс гривні впав з 11.8 до 25,7 грн. за $,  або в 2,18 рази і «застабілізувався» в очікуванні наступних траншів з МВФ. 

Впали депозити через недовіру до НБУ і банків. Щоб  обсяг депозитів вернувся до рівня,  коли п. Гонтарева прийшла в НБУ, потрібно щоб  залишки коштів на рахунках населення і корпорацій зросли на  222 млрд. грн.    в еквіваленті за сьогоднішнім курсом.  

Впали кредити. Щоб  їх обсяг кредитів вернувся до рівня, коли вона прийшла в НБУ, потрібно, щоб банки приростили кредитний портфель на 485,7 млрд.грн. в еквіваленті за  сьогоднішнім курсом.  

Зате сумарні вкладення комерційних банків в ОВДП  та депозитні сертифікати НБУ  зросли   з 7,9% на 1.07.2014. до 15% від активів банківської системи і склали на 1.09.2016р.  193,8 млрд. грн.  Обсяг ОВДП в портфелі банків зріс за цей період на 62,6 млрд.грн, або 65%. При цьому частка державних банків в загальному портфелі ОВДП банківської системи складає понад 75%. 

Обсяг ОВДП в портфелі самого НБУ зріс за цей період на 188, 6 млрд.грн., або в два рази і склав 380,5 млрд.грн.  Так НБУ і банки стали основним донором бюджету, позбавивши економіку ресурсів і перспективи. 

2. «Очищення і трансформація  банківської системи». 

Кошти, втрачені клієнтами ліквідованих  в 2014-2016 роках 82 банків склали 345 млрд.грн. З них: 

- фізичні особи – 134,7 млрд. грн. (частина відшкодована ФГВФО). 

- юридичні особи – 78,9 млрд.грн. 

- втрати банків за  міжбанківськими кредитами – 78,1 млрд.грн. 

- втрати НБУ ( рефінансування цих 82 банків) – 53.1 млрд. грн. 

Витрати ФГВФО на відшкодування вкладів до 200 тис.грн. - 75 млрд.грн. Фонд отримав 51 млрд.грн. від Мінфіну (на цю суму збільшився держборг) і 9млрд.грн. від НБУ. Решта – його кошти. 

 Кількість штатних працівників  в фінансовому секторі за період з травня 2014 року  по  липень п.р.  скоротилась на  77тис. осіб ( більше 30%). 

Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків зросла з 34% на 1. 01. 2014 до 53,3% на 1 09 2016. 

3. «Результативна та виважена монетарна політика Національного банку України». 

Хибною   в противагу стимулюючій є  жорстка монетарна політика НБУ в умовах затяжної економічної кризи в Україні. 

Характерно, що це відбувається на фоні безпрецендентного нарощування грошової експансії провідними центробанками світу (ФРС, ЄЦБ, Банк Англії, Центробанк Японії). 

Узагальнюючим показником регулювання грошової пропозиції, на який НБУ має безпосередній вплив через відповідні інструменти,  є монетарна база. 

 Цифри свідчать, що з 2009 року кардинально уповільнились темпи її зростання, особливо за каденції нинішнього керівництва НБУ ( а в період липень-грудень 2014 – 2015 рік грошова база знизилась з 350,9 до 336,0 млрд.грн.) 

Слід зазначити, що в періоди дії програм фінансування України   з боку МВФ можливості НБУ щодо регулювання грошової пропозиції суттєво обмежені. Тому що  для отримання кредитів одним із показників (критеріїв) виконання програм  є обсяг чистих внутрішніх активів,  перевищення якого не допускається.   З чим погодився НБУ. 

Цей показник, в свою чергу, визначається обсягами грошової бази і чистих міжнародних резервів (різницею між ними). Іншими словами, чим менше країна має офіційних валютних резервів (чистих, тобто без врахування заборгованості перед тим же МВФ), тим менші можливості НБУ в питаннях нарощування внутрішнього кредитування. 

Маючи хронічний торгівельний дефіцит, як і дефіцитний поточний рахунок взагалі (а це вже економічна політика Уряду), з урахуванням вищенаведених обставин Україна щоб отримати черговий транш від МВФ фактично залишається перед вибором: або зменшувати внутрішню пропозицію національних грошей, або девальвувати гривню. І те,  і те удар – по національній економіці. Така позиція НБУ. 

Альтернатива такому обмежененю монетарного суверенітету України є – подолання дефіциту платіжного балансу через стимулювання нарощування експорту і обмеження імпорту (особливо – некритичного). Давно назріли структурні зміни в економіці.   

                                                   *** 

 Хто ж виступив адвокатами нищівної для економіки і банків  політики п.Гонтарєвої? Це чотири банки країни-агресора, два державних банки, два банки олігархів і чотири банки з західним капіталом. А також Роман Шпек, радник колишнього  президента України Януковича, працівник  «Альфа-банку», керівник НАБУ, альтернативної АУБ структури, яка активно співпрацювала з головами НБУ п.п.Арбузовим і Соркіним, а тепер п.Гонтарєвою. Те, що з 12  «провідних банків України» 8 з іноземним капіталом  теж є одним з   негативних результатів політики НБУ. 

Ясно, що рівень довіри українського суспільства до п. Гонтаревої в 2.8%, який який є  наслідком радикального збідніння населення і суб'єктів господарювання від  падіння курсу гривні, інфляції, втрати своїх заощаджень і коштів в ліквідованих нею банках,  цим адвокатам не підняти, але команду поманіпулювати суспільною думкою вони виконають, втрачаючи залишки свого доброго імені. 

 Проте суспільство знає ціну їхнім словам. Ці ж  суб'єкти вихваляли політику попередніх керівників НБУ, які підготували економічну і банківську кризу шляхом жорсткої монетарної політики і штучного утримання курсу гривні в 2011-2013 роках. Сьогодні вони вихваляють політику п. Гонтарєвої, яка не взялася розшивати накопичені «попєрєднікамі» проблеми, а відкрила шлюзи  і потік накопичених проблем вдарив по економіці, банках і населенню. Своєю політикою вона обезкровила економіку, знищила 80 банків, пограбувала «середній клас»,  підірвала довіру до  національної валюти – гривні, банків і НБУ в очах українського суспільства.  

Така людина не може знаходитися на посаді керівника НБУ.  Це позиція АУБ з 18 лютого 2015 року, яку вона засвітила тоді на парламентських слуханнях "Про шляхи стабілізації банківської сфери України". 

        О. Сугоняко,                                      президент Асоціації українських банків