Бізнес-сніданок "Транскордонний розшук активів"
Транскордонний розшук активів неможливий без взаємодії компаній декількох юрисдикцій
Непрозорі корпоративні структури, офшорні й фідуціарні рахунки, трансфери між пов’язаними особами, близькі родичі та довірені особи... Шахраї використовують складні схеми для виведення активів та їх приховування. І якщо не робити своєчасних кроків на ранніх стадіях розшуку, то шанси повернення активів, навіть якщо вдасться відстежити потоки, будуть вельми примарними.
Від банківського рахунку до чуток
Деякими секретами, алгоритмами і навіть готовими рішеннями транскордонного розшуку активів, їх заморозки і повернення поділилося з топ-менеджерами українського фінансового сектору адвокатське об’єднання «Спенсер і Кауфманн», яке організувало тематичний бізнес-сніданок «Транскордонний розшук активів: готові рішення для пошуку, арешту та повернення з-за кордону виведених шахрайським шляхом або з використанням «сірих схем» фінансових активів» і запросило як спікерів експертів з Австрії та Великої Британії.
«На початкових етапах обов’язковим є складання повного профілю відповідача, вивчення он-лайн та оф-лайн доказів (перевірка документів, візитівок, електронної пошти, телефонних книг, кадрового обліку, підкріплених свідками — членами сім’ї та близькими колегами)», — зазначив радник АО «Спенсер і Кауфманн» Микола Ліхачов. Також доведеться вивчити інформацію щодо податкового обліку, банківських і кредитних карт, іпотечного та кредитних файлів. Незайвим буде аналіз способу життя особи, її звичок, публічних записів. Під час роботи щодо розшуку та повернення активів опрацьовується навіть непідтверджена інформація, заснована на інтерв’ю з людьми, які знають відповідача.
Однак лише власних зусиль буде недостатньо. Оскільки активи, як правило, розподілені по низці країн, тому необхідна тісна співпраця з місцевими фахівцями, які зможуть точно ідентифікувати конкретне майно і його власників.
Коли Instagram - не розвага
Кілька успішних історій з власної практики розповіли старший керуючий компанії з розшуку активів K2 Intelligence Даррен Метьюз та директор департаменту розшуку цієї ж компанії Анна Гумовська. Так, в рамках однієї з гучних справ, коли шахрай вивів близько $ 65 млрд (що було встановлено судом), за допомогою спеціального програмного забезпечення були проаналізовані тисячі файлів з документацією, зокрема, білінгова інформація оператора зв'язку про телефонні дзвінки головного підозрюваного. Час і тривалість телефонних розмов були співставлені з відомостями про час, коли відбувалися сумнівні трансакції. Завдяки цьому вдалося довести ланцюжок вигодонабувачів і, в кінцевому підсумку, повернути $ 10 млрд.
В іншому випадку злий жарт з шахраями зіграли фотографії їхніх дітей в Instagram на тлі будинку. Геопозначки в соціальній мережі дозволили отримати максимально точну і повну інформацію про нерухомість, яка за документами була у власності офшорних компаній, які мали досить схожі назви і обслуговувалися одним агентом. Продовжуючи розслідування, вдалося встановити ще три об'єкти, і за рядом ознак «прив'язати» їх судовим рішенням до кінцевих бенефіціарів.
Про важливість правильного обрання юрисдикції у процесі розшуку, заморозки та повернення активів розповів партнер провідної австрійської юридичної фірми Dorda Brugger Jordis Флоріан Кремслехнер. У кейсі, про який він розповів присутнім, австрійський банк на підставі електронного листа клієнта з РФ перерахував кошти естонському банку. Втім, з часом з’ясувалося, що вказівка з усіма достатніми для транзакції даними надійшла з іншої електронної адреси, яка була майже ідентичною справжній.
Розслідуванням шахрайства зайнялися правоохоронні органи Австрії та Естонії. Втім поверненням грошей опікувалися у Dorda Brugger Jordis. Вони з’ясували, що наступні транзакції (які здійснювалися через офшорні компанії) зачіпають кілька юрисдикцій. Проаналізувавши перспективи судового розгляду, експерти вирішили зупинитися на британській юрисдикції (де знаходився «якірний» відповідач) і залучити англійських баристерів. За словами пана Кремслехнера, це було правильне рішення, адже Лондонський королівський суд у кінцевому рахунку видав наказ, яким зобов’язав естонський банк повернути кошти на рахунок.
Вимоги британського суду
Про переваги використання британської юрисдикції для розкриття інформації про боржників і арешту активів по всьому світу розповідав партнер англійського арбітражного бутику Grosvenor Law Юрій Ботюк. Зокрема, він назвав умови для успішної заморозки активів у англійському суді, зауваживши, що такий захід не дає можливості розпоряджатися коштами, втім гарантує їх повернення у разі виграшу у справі.
Отже, аби суд ухвалив необхідне позивачу рішення, він має встановити юрисдикцію Великої Британії, основна справа має розглядатися у суді (або повинні бути надані докази того, що відповідний позов буде поданий найближчим часом), позивач повинен обґрунтувати те, що якщо не вжити своєчасних запобіжних заходів із заморожування, то активи зникнуть, а також надати контрзабезпечення на випадок, якщо позивач програє суд, то відповідач отримає компенсацію. Як правило таке забезпечення становить 10% від суми позову і для цього достатньо буде надати гарантійний лист від банку.
Окремо пан Ботюк зупинився на питанні фінансування інвесторами міжнародного арбітражу, яке для українських компаній забезпечує АО «Спенсер і Кауфманн». Суть послуги полягає в тому, що інвестиційний фонд повністю оплачує арбітражні збори і витрати на юристів, що представляють
інтереси клієнтів у міжнародному суді або арбітражі. Це дуже зручний вихід із ситуації, коли у клієнта сильна правова позиція, але недостатньо грошей. За це фонди беруть собі певний відсоток від виграшу клієнта в спорі, який вони фінансують (від 10 до 40% залежно від суми позову та тривалості процесу).
Бізнес-сніданок відбувся за підтримки Асоціації українських банків.