ЗАЯВА АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ З ПРИВОДУ ВИСТУПУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ ЩОДО ОХОРОНИ БАНКІВ
За повідомленнями ЗМІ 17 листопада 2009 року у Генеральній прокуратурі України на координаційній нараді Генеральний прокурор України Олександр Медведько зобов’язав підлеглих перевірити наявність у банках систем охорони, та у разі їх відсутності порушувати кримінальні справи стосовно керівників банків за службову недбалість. У відповідь на ці повідомлення Асоціація українських банків заявляє наступне: 1. Банки України неухильно дотримуються вимог законодавства України щодо технічного стану та організації охорони своїх приміщень. Наявність належної системи охорони у банку перевіряється Національним банком України у відповідності до вимог Закону "Про банки і банківську діяльність" і, у разі недотримання банками встановлених чинними нормативними актами вимог, до них застосовуються відповідні заходи впливу. 2. Банки б охороняли ввірені їм цінності ще краще, якби влада дослухалась до пропозиції банківської системи щодо запровадження необхідних удосконалень у цій сфері. 3. У відповідності до Кримінального кодексу України до відповідальності за крадіжки та грабежі повинні бути притягнуті особи, що здійснили ці злочини, а не керівники установ, на які були здійснені такі напади. Обов’язок щодо притягнення винних до відповідальності за вчинені злочини покладена на правоохоронні органи України. 4. Зміцнення правопорядку у державі є основним завданнями прокуратури, основними ж завданнями комерційних банків є залучення та розміщення коштів, відкриття і ведення банківських рахунків тощо. АУБ наголошує, що грабежі та розбої повинні бути розслідувані, а винні притягнуті до відповідальності у відповідності до статей 186 та 187 Кримінального кодексу України. Разом з тим, Генеральний прокурор України, висловлюючи свої підозри у службовій недбалості керівників банків, повинен був назвати факти, коли недбалі дії останніх призвели до заподіяння істотної шкоди правам громадян, юридичних осіб, або державним чи громадським інтересам, оскільки саме такими є ознаки злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість". Проте, таких фактів наведено не було, усі виявлені Генпрокуратурою злочини відносились до сфер крадіжки, пограбування чи розбою. Отже, ми спостерігаємо підміну понять та причинно-наслідкових зв’язків, коли замість пошуку винних у пограбуваннях та розбоях правоохоронці починають шукати міфічних осіб, недбалість яких могла б призвести до вчинення злочину іншими особами. Адже грабіж здійснено не "недбалим керівником банку", а реальним злочинцем, якого потрібно шукати та притягувати до відповідальності. На даний час жодного грабіжника, який вчинив напад на банк, засуджено не було. Можна констатувати чергове намагання представників влади перекласти проблему із хворої голови на здорову, знайти "винних" та відволікти громадську увагу від їх некомпетентних і непрофесійних дій. Варто зазначити, що вимоги Генерального прокурора України щодо перевірки прокуратурою наявності у банках систем охорони не можуть бути виконані, оскільки згідно ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" система охорони банку та клієнтів є банківською таємницею. Проведення слідчими прокуратури досудового слідства у справах про злочин, передбачений ст. 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість" можливий після порушення кримінальної справи. Зважаючи на важливу тему охорони банків, яку підняла Генеральна прокуратура України, хочеться нагадати, що з 2000 року Асоціація українських банків та уся банківська система України постійно працює над удосконаленням системи банківської охорони. Неодноразово банкірами піднімалося питання про дозвіл на використання вогнепальної зброї охоронним підрозділам. Оскільки, як відомо, злочинці, на відміну від банків, завжди мають доступ до сучасного озброєння. Разом з тим, саме позиція Уряду та Міністерства внутрішніх справ України перешкоджає позитивному вирішенню цього питання. Асоціація українських банків ще у 2003 році провела Міжнародну конференцію щодо удосконалення ринку охоронних послуг, якою намагалась показати представникам української влади, як питання ефективної охорони банків вирішується у інших країнах. Виступи іноземних колег показали, що озброєні нарізною вогнепальною зброєю недержавні служби охорони є звичною та позитивною практикою усіх країн Європи, окрім України. До цього часу це питання не знайшло підтримки в Уряді та Міністерстві внутрішніх справ України. Причиною цьому є тісне поєднання бізнесу і влади в особі Державної служби охорони при МВС України, єдиної структури в Україні, яка має право надавати послуги охорони з нарізною вогнепальною зброєю. Попри це варто зазначити, що технічне оснащення банків, на переконання Асоціації українських банків, може бути прикладом для усіх підприємств України. Асоціація українських банків |
2009-11-18 |