Укр 
Eng 
ПриватБанк компенсує своїм клієнтам понад 5 мільйонів гривень втрат від подвійної конвертації валют при оплаті покупок в гривні в зарубіжних магазинах, в тому числі інтернет-магазинах.
Як повідомила прес-служба банку з посиланням на першого заступника голови правління ПриватБанку Олега Горохівського, з 8 січня банк почав повернення клієнтам коштів з автоматичного перерахунку транзакцій DCC, зробленим в період з 29 грудня 2014 по 3 січня 2015 року. Загальна сума повернень становить понад 5 млн. грн.
«Ми прийняли рішення компенсувати втрати клієнтам через нестійкість курсу національної валюти і специфіки міжнародних розрахунків, коли при оплаті за кордоном в гривнях з карти списується сума, яка відрізнялася від вказаної продавцем, – зазначає Олег Гороховський. – Після проведення повернення, кожен клієнт отримає СМС із зазначенням суми компенсацій, також повернення буде показано у виписці Приват24 ».
Якщо у клієнтів є транзакції за кордоном у гривні, вчинені до 29 грудня 2014 року і списана по ним сума не збігається з тією, що зазначена в чеку торговця, інформацію про це потрібно повідомляти на ел.адресу
Офіційний курс долара в Україні знизився - 15.7556 грн
Офіційні курси гривні до iноземних валют, встановлені Національним банком України з 14:00 08.01.2015, складають:
100USD – 1575.5631 UAH ( – )
100EUR – 1864.0487 UAH ( – )
10RUB – 2.8016 UAH ( – )
З початку року офіційний курс USD/UAH подешевшав на 0.08%.
Як повідомлялось раніше, максимальний курс USD/UAH, встановлений НБУ, був зафіксований 22.12.2014 і склав 15.8544.
Повний список офіційних курсів валют знаходиться тут.
Динаміка змін офіційних курсів валют знаходиться тут.
Обвал "чорного золота" прискорився: ціна нафти ОПЕК обвалилася нижче $45
Ціна нафтового кошика ОПЕК впала нижче позначки $45 до $44,85 за барель.
Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на секретаріат міжнародного картелю країн-експортерів нафти.
Ще 5 січня ціна нафтового кошика ОПЕК становила $51,91 за барель.
В ході торгів 7 січня 2015 вартість лютневих ф’ючерсів на поставку нафти марки Brent падала на біржі ICE до $49,66 за барель. Сьогодні ціна дещо зросла і коливається між $51,05 і $51,9 за барель.
Відзначимо, що падіння цін на нафту вкрай негативно позначається на економіці Росії.
Нафтовий кошик ОПЕК (OPEC Reference Basket of crudes) – середня ціна нафти, яку поставляють на світовий ринок країни міжнародної організації нафтових експортерів, один з ключових цінових індикаторів світового ринку вуглеводнів.
Розрахунок ціни нафтового кошика здійснюється щодня по робочих днях станом за попередній торговий день секретаріатом ОПЕК, який постійно засідає у Відні.
Курс відсікання, який вказує НБУ на Міжбанку на сьогодні, 08.01.2015 р, сформовано – його значення становить 15.7431 грн. за долар, верхній курс відсікання 15.7436 UAH/USD.
Індикативний (середньозважений) курс долара США – 15,7433. На наступний робочий день в касах банків очікується курс продажу долара 16,5305 UAH / USD.
Індикативні курси НБУ:
євро – 18.57
британський фунт – 23.67
швейцарський франк – 15.46
російський рубль – 0.258
золото – 19006.89
Курси валют на Міжбанку до цього часу:
долар США – 16,0200 / 16,2200
євро – 18,9000 / 19,1428
російський рубль – 0,2614 / 0,2683
Тенденція курсу долара на Міжбанку
Сповільнення інфляції в 2015 році може бути не таким швидким через зростання тарифів, припускає голова Національного банку України Валерія Гонтарєва.
“Інфляція в 2015 році може скласти 17-18% через зростання тарифів”, – сказала вона.
Інфляція в Україні в січні-листопаді-2014 склала 21,2%. Проект держбюджету на 2015 рік побудований на песимістичному сценарії, який передбачає сповільнення спаду ВВП з 7% в поточному році до 4,3% при сповільненні інфляції з 25,3% до 13,1%, тоді як за оптимістичним варіантом економіка наступного року може втратити тільки 2% при інфляції 11,2%.
В.Гонтарєва пояснила високу інфляцію в 2014 році високим рівнем імпортної залежності української економіки, що призвело до зростання цін в умовах двократної девальвації національної валюти.
Національний банк України у 2014 році надав на фінансування зведеного бюджету країни 175 млрд грн., що становить близько 40% його доходів, повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
“Наша грошово-кредитна політика в цьому році проходила у військових умовах. Нацбанк підтримував бюджет країни, що перебувала в стані війни. Ніхто інший в світі це зробити не міг”, – заявила вона на прес-конференції в Києві у вівторок.
Як пояснила В.Гонтарєва, Міжнародний валютний фонд допомагає країнам тільки для ліквідації дисбалансів платіжного балансу, але не для фінансування армії або військових дій.
За її словами, дефіцит держбюджету України в розмірі близько 54 млрд грн з січня по листопад був практично повністю профінансований Нацбанком. З нього більше 20 млрд грн склали спочатку не передбачені витрати на армію і проведення АТО, решта – на оплату зарплат і пенсій.
Крім цього, сказала В.Гонтарєва, НБУ монетизував облігації, якими уряд капіталізував НАК “Нафтогаз України” та інші держструктури.
Вона підкреслила: портфель держоблігацій внутрішньої держпозики Нацбанку цього року зріс майже вдвічі – до 300 млрд грн, що становить 70% всіх ОВДП.
НБУ цього року також перерахував до держбюджету 22,8 млрд грн свого прибутку, додала його глава.
Акціонери Смартбанка (раніше – банк “Ринкові технології”, Київ), що входить до групи невеликих, на зборах 26 грудня вирішили збільшити статутний фонд фінустанови на 100 млн гривень
Про це йдеться в повідомленні банку.
Акціонери вирішили випустити 100 тис. штук акцій.
Номінал однієї акції становить 1 тис. гривень.
Як повідомляло агентство, за даними ЗМІ, банк “Ринкові технології” контролювався колишнім міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком.
За 9 місяців прибуток банку склав 371 тис. гривень.
За даними НБУ, на 1 жовтня за розміром активів банк займав 146-е місце (321, 3 млн гривень) серед 166 діючих банків.
У Чорногорії почнуть роботу два новихі банки – один з них, з українським капіталом під назвою Zapad, інший, з швейцарсько-британським капіталом – Gora. Відбудеться це вже наприкінці січня – початку лютого, передає ІА Regnum.
Центральний банк Чорногорії вже завершив перевірку і видав ліцензію двом цим банкам.
Також очікується, що в 2015 році в країні з’явиться мікрокредитна організація з власним капіталом.
Центробанк повідомив також про те, що в країну може прийти ще і турецький банк Ziraat, який подав заявку в грудні 2014 року, однак його реєстрація може тривати відповідно до закону близько шести місяців.
У 2015 році набрали чинності зміни до закону “Про Національний банк України” щодо розкриття інформації про видачу кредитів банкам від НБУ (рефінансування).
«В абзаці другому пункту 5 частини першої статті 68 (ред. – Закону«Про національний банк України») слова “зазначенням суми кредиту” замінити словами “зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту”, – йдеться в законі «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», опублікованому в «Голосі України».
Таким чином, Нацбанк буде публікувати дані не тільки про обсяги рефінансування, а також назви банків, суми та види кредитів по кожному банку. Втім, закон не має зворотної сили і буде поширюватися лише на нових позичальників НБУ. Також законодавці проігнорували пропозицію експертів оприлюднити процентні ставки, за якими отримує рефінансування кожен банк, і публікувати інформацію НБУ зобов’язали лише щомісяця, а не щодня.
“Ми півроку билися над скасуванням банківської таємниці щодо рефінансу. Тепер ми зможемо відкрити імена всіх, кому давався рефінанс”, – заявила на прес-конференції за підсумками року голова Нацбанку Валерія Гонтарєва. За її словами, за всю історію незалежності України банкам було видано кредитів рефінансування на 110 млрд грн, або 7% ВВП. При цьому левова частина рефінансування була видана в 2008-2013 роках, велика частина цих кредитів так і не була погашена.
Нагадаємо, ще у вересні 2014 року представники Нацбанку і великих банків підтримали ініціативу експертів реанімаційному пакету реформ (РПР) розкрити всю інформацію про видачу рефінансування. Тоді було запропоновано обов’язково вказувати обсяг отриманого овернайта, угод РЕПО та стабілізаційних кредитів по кожному банку із зазначенням кредитних ставок і типу наданого ним забезпечення.
Істотні відмінності між офіційним курсом гривні та її ринковим курсом до іноземних валют змусили ПриватБанк, найбільший український банк, ввести тимчасові обмеження на здійснення окремих транзакцій з конвертацією гривні, а також використовувати для інших транзакцій з конвертацією спеціальний картковий курс, говориться в повідомленнях представників банку в мережі Facebook.
“Деякі іноземні магазини при оплаті із гривневої картки конвертують гривні в валюту на своїй стороні (за моєю оцінкою, число таких операцій становить близько 1-3% від загальної кількості). До кінця минулого року це призводило до того, що всі українські банки втрачали на цьому мільйони гривень щодня, продаючи валюту за заниженим курсом “, – коментує ситуацію директор з інформаційних технологій в ПриватБанк Дмитро Дубілет.
“Уразливість полягає в тому, що курс платіжної системи набагато нижче ринкового, ця різниця особливо істотна в даний момент. При авторизації 1586 UAH, платіжна система конвертує за курсом 15,86 і сума відшкодування емітента еквайєру виходить 100 USD. Ринковий курс на даний момент дорівнює ~ 19 UAH за USD. Списання з гривневого карткового рахунку відбувається в гривні (тобто 1586 UAH), а відшкодування – у доларах (100 USD) “, – додає перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський.
За його словами, в листопаді-грудні 2014 року клієнти розібралися в цій схемі. У результаті обсяг транзакцій по зазначеній технології DCC (Dynamic Currency Conversion) став лавиноподібно зростати: у жовтні – 138, 4 млн грн, у листопаді – 177, 3 млн грн, у грудні – 560 ,7 млн грн.
“Ми таким чином спровокували десятки тисяч українців на такий бізнес: кладеш на гривневу карту гроші, їдеш (або, для прикордонних областей, йдеш) за кордон, знімаєш в закордонному банкоматі валюту, повертаєшся в Україну і продаєш на чорному ринку валюту з величезною маржею” , – пояснює Д.Дубілет.
Він підкреслив, що через цю “дірку” в ПриватБанку, як і у багатьох інших банків, йшла вся валюта. “На ринку залишилося зовсім небагато банків, хто ще не побачив цю схему (свідомо чи недогледіли). Кажуть, на їх карти в прикордонних областях йде полювання”, – пише директор з інформаційних технологій найбільшого українського банку.
О. Гороховський зазначив, що після цього банк змушений був перейти на картковий курс для транзакцій в гривні, якщо POS термінал фактично знаходиться закордоном, це стосується як наземних транзакцій, так і транзакцій в інтернет. Згідно з інформацією на сайті банку, такий курс для долара складає: купівля 18,3 грн/$1, продаж – 19,305 грн/$1, для євро: покупка – 22,3 грн/$1, продаж – 23,4742 грн/$1.
Д.Дубілет увечері 4 січня повідомив, що на початку цього року додатково до курсу в процесингу банку були змінені настройки, через які банк втрачав гроші на таких конвертаціях. “Але, на жаль, це призвело до того, що тепер почали зазнавати збитків наші клієнти, так як за їх транзакціями відбувалася фактично подвійна конвертація”, – зазначив він.
У зв’язку з цим, пише директор з інформаційних технологій, банк прийняв ряд рішень. Зокрема, до 10-го січня клієнтам будуть повернені гроші, які вони втратили через таку подвійну конвертацію. Крім того, 3-го січня були заборонені будь-які транзакції, при яких конвертація гривні у валюту відбувається на стороні магазину.
“Ми рекомендуємо всім клієнтам, які розплачуються в магазинах, вибирати валюту, відмінну від гривні (наприклад, в PayPal це спеціальна галочка, в магазинах “на землі” продавці зазвичай запитують клієнтів, в якій валюті розплачуватися)”, – пояснює Д.Дубілет.
За його словами, на жаль, є магазини, які конвертують валюту на своїй стороні, не питаючи у клієнтів, в основному, це стосується тільки інтернет-магазинів. “До них належать, наприклад, Next, Wizzair, Google Adwords. Що робити в таких випадках? Щоб мати можливість розплатитися в таких магазинах, вам потрібно розплачуватися з доларової картки”, – вказав директор з інформаційних технологій.
Він додав, що з 5-го січня клієнти банку отримають можливість переказувати гроші з гривневої картки на доларову в розмірі $100 в день.
“Ми (разом з іншими українськими банками) намагаємося зараз вирішити цю проблему з Візою і МастерКардом, а також з великими магазинами кшталт Гугла напряму”, – завершує своє повідомлення Д.Дубілет.
Національний банк перевів з групи великих до групи найбільших ОТП Банк (Київ). Про це йдеться в листі регулятора №47-112 / 79420 від 31 грудня.
Згідно з документом, кількість банків до групи найбільших збільшилася на одну фінустанову і становила 16 банків.
Кількість банків у групі великих станом на 1 жовтня 2014 становила 17 установ (на 1 січня 2014 року – 20 банків).
Станом на 1 січня 2015 кількість великих банків становила 19.
До групи середніх увійшли 33 банки, до групи невеликих увійшли 95 банків.
Як повідомляло агентство, Національний банк в кінці 2013 року перевів з групи середніх до групи великих Укрінбанк, Всеукраїнський банк розвитку, ФідоБанк і Златобанк замість Правекс-банку, Кредитпромбанку і банку 3/4 (всі – Київ).
Вступив в дію Закон про державний бюджет України на 2015 рік зобов’язує Національний банк України перерахувати в казну не менше 65,4 млрд грн свого прибутку до 11 травня 2015 року.
Норма відрахувань прибутку НБУ до держбюджету майже в 3 рази перевищує минулорічний показник на рівні 22,807 млрд грн.
Закон передбачає можливість часткової відстрочки перерахувань від НБУ на підставі його звернення при узгодженні з Міністерством фінансів.
Встановлено, що з початку року до 11 травня Нацбанк на вимогу Мінфіну перераховує до держбюджету кошти в розмірі до 25% від встановленої норми відповідно до графіка Мінфіну.
Перехідними положеннями закону Нацбанку надано право у першому кварталі 2015 перерахувати до держбюджету не більше 25% річної суми прибутку.
Також встановлено, що Нацбанк здійснює відрахування в загальні резерви, поки сума загальних резервів 2014, 2015 і 2016 років не досягне 3%, 5% і 7% обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку в ці роки відповідно.
Крім цього, закон дозволяє українському уряду за згодою Національного банку в першому півріччі провести обмін держоблігацій в його власності на нові облігації в таких же обсягах з терміном обігу до 20 років за ставкою до 5% річних.
Як повідомлялося, голова НБУ Валерія Гонтарєва на підсумковій прес-конференції повідомила, що Нацбанк протягом 2014 шляхом викупу державних облігацій, перерахування свого прибутку і витрачання валюти з резервів профінансував витрати держбюджету і платежі НАК «Нафтогаз України» на 175 млрд грн.
За її словами, монетизація держборгу Нацбанком є вимушеним і безальтернативним кроком, оскільки отримані кредити від міжнародних організацій спрямовані на погашення колишніх боргів і МВФ не має наміру фінансувати військові витрати України, а ринки капіталу для нашої країни повністю закриті.
Президент України Петро Порошенко 31 грудня 2014 підписав Закон «Про державний бюджет України на 2015 рік», який набирає чинності з 1 січня. Документ був прийнятий Верховною Радою 29 грудня близько 4:00 ранку. За це рішення проголосували 233 народних депутата з 329 зареєстрованих в залі.
Бюджет заснований на прогнозі падіння економіки України на 4,3% при інфляції 13%. Доходи бюджету встановлені в розмірі 475, 939 млрд грн, витрати – 527,894 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 63,670 млрд грн, або 3,7% ВВП, очікуваний річний показник держборгу – 1,176 трлн грн, або 68% ВВП.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка 15,
Київ 02002 Україна
Email :
office@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
