Новини фінансового сектору

Вкладникам VAB Банку та CityCommerceBank, в які 21 листопада були введені тимчасові адміністрації, почнуть виплачувати відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізосіб вже в січні. Про це повідомив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. Нагадаємо, що максимальна сума компенсації становить 200 тис. грн.

«Приблизно місяць знадобиться, щоб привести в порядок базу вкладників, вона велася дуже погано, потім її потрібно буде почистити від тих, кому виплата не має бути надана, і від тих, де є підозра на розбивку вкладів. Так що до Нового року – навряд чи, але вже в січні почнемо», – сказав він. При цьому спрогнозував, що 60% вкладників отримають свої кошти ще до закінчення дії в банку тимчасової адміністрації, яка, згідно з чинним законодавством, вводиться на три місяці.

За словами Андрія Оленчика, коштів Фонду на даний момент достатньо для виплат вкладникам всіх банків, переданих в управління ФГВФО. Станом на 1 грудня вони становили 15,9 млрд. грн. Причому, як він уточнив, з тих 10,1 млрд. грн. кредиту під заставу ОВДП, дозвіл на отримання якого було видано у вересні, Фонд скористався тільки 7,5 млрд. грн. До того ж, в середу глава НБУ Валерія Гонтарєва пообіцяла Фонду ще 9,95 млрд. грн. на тих же умовах. «Суми до 200 тис. грн. ми видамо хоч тушкою, хоч опудалом », – запевнив Андрій Оленчик і прикинув, що грошей вистачить ще« на два-три, а може і п’ять банків, дивлячись якого розміру вони будуть ».

На 4 грудня невиплаченими залишалися 15,4 млрд грн депозитів вкладників 13 банків, в яких діє тимчасова адміністрація. «Не факт, що всі ці гроші доведеться віддавати з Фонду кешем – ще є надія уникнути ліквідації цих банків і передати їх інвесторам», – зазначив Андрій Оленчик.

При цьому, «дрібниця, але приємно», за його словами, «ГрінБанк» і «Прайм банк», які володіли на момент передачі до Фонду відмінною ліквідністю, прекрасно погашають свої борги перед вкладниками за рахунок власних активів і коштів ФГВФО не потребують. «Близько 70% вкладів в них уже виплачено», – сказав Андрій Оленчик. Досить ліквідністю, за його оцінкою, володіє і Всеукраїнський банк розвитку. У Фонді навіть сподіваються його продати.

І все ж заступник директора-розпорядника висловив сподівання, що визнання неплатоспроможними великих системних банків нам більше не загрожує, тому що «в цьому випадку не вистачить ніяких позик». Правда, за його словами, в такому випадку законом передбачено пряме дофінансування фонду з держбюджету. «Але це вже не проблема Фонду гарантування, це питання національної безпеки та компетенція Ради національної безпеки і оборони», – підкреслює Андрій Оленчик.

А щоб надалі уникнути ситуацій, що виходять за рамки нормального функціонування системи, ФГВФО вносить свої пропозиції в пакет антикризових законів, які розробляє уряд. Андрій Оленчик не став вдаватися в подробиці, але назвав одну з ідей: у разі передачі активів і пасивів неплатоспроможного банку нормальному продумати заходи для підтримання його ліквідності. Наприклад, знерухомити депозити вкладників на певний проміжок часу. «Це не мораторій в чистому вигляді, але вкладники обіцяють не знімати свої кошти, поки банк не розбереться з погашенням кредитів», – навів він приклад, оскільки рівень обслуговування кредитного портфеля банку, в який вводиться тимчасова адміністрація, миттєво погіршується, і отримувати кошти для виплати по депозитах з цього каналу досить проблематично.

Крім того, складнощі створює прописаний у законі механізм, згідно з яким процедура ліквідації банку може тривати тільки один рік і за цей час позичальникові потрібно повернути максимум грошей. «Якщо на пальцях – банк вимагає за цей час повернути кредит у повному обсязі», – пояснив Андрій Оленчик. Очевидно, це далеко не завжди можливо навіть з об’єктивних причин. «Економічний цикл деякий позик набагато довше цього терміну, – говорить експерт. – Гаразд, якщо це авто або іпотека, де хоча б є застава, яку можна спробувати швидко продати. А якщо це корпоративний кредит? »Тому, за його словами, істотним прогресом є можливість створення спеціалізованої установи, на баланс якого можуть бути передані залишилися після закінчення терміну ліквідації активи і пасиви, з якими можна працювати ще три роки. Тобто це автоматично дозволяє реструктуризувати платежі за позиками, що істотно полегшує долю боржника, і збільшує шанси на продаж цих активів.

Надалі, за словами Андрія Оленчика, було б непогано створити «довгий хороший банк», в якому можна буде акумулювати якісні активи і пасиви відразу декількох банків, тобто передавати їх на баланс по мірі розчищення проблемних банків. Але ця ідея потребує ретельного опрацювання відразу на декількох рівнях, тому говорити про це як про конкретну перспективі передчасно.