Новини фінансового сектору

19 червня за поданням президента Петра Порошенко Національний банк України отримав нового голову — Валерію Гонтареву. У спадок від екс-голови центробанку Степана Кубіва їй дісталося не лише високе кресло, а й купа проблем, що потребують якнайшвидшого вирішення. Про те, які виклики чекають на нового голову регулятора і якими є шляхи для їх вирішення, у коментарі Delo.UA розповів засновник Корпорації "Ukrainian Business Group", заступник Голови Ради Федерації роботодавців м. Києва Руслан Демчак.

В чому полягає першочергове завдання нового головиНБУ?

Стабілізувати курс гривні. З початку року національна валюта втратила майже половину своєї вартості. Почавши падіння з рівня 8,22 грн/$ на купівлю і 8,23 грн/$ на продаж після Нового року, 11 квітня вона досягнула дна на рівні 13,20-13,80 грн/$. З того часу курс гривні трохи зміцнився — до 11,86-11,90 грн/$ станом на 19 червня. Проте навіть за такого курсу гривня лишається недооціненою.

На якому рівні курс варто стабілізувати?

За оцінками Міжнародного валютного фонду, курс, прийнятний для банків, компаній та домогосподарств має складати 10,5-11 грн/$. За такого курсу потреби на рекапіталізацію 22 найбільших банків складатимуть близько 0,5% ВВП, збитки корпоративного сектору складуть близько 2% капіталу кінця 2012 року, а борг компаній зросте на 4% вартості ліквідних активів станом на кінець 2013 року.

Тим часом у випадку курсу на рівні 12,5 грн/$ потреби на капіталізацію зростуть до 5% ВВП. Також зростуть й витрати корпоративного сектору і домогосподарств на виплату та обслуговування валютних боргів та придбання імпортної продукції. До того ж, курс 10,5 грн/$ закладено в державний бюджет поточного року.

Відповідно, якщо курс не знизиться, то уряд зіткнеться з нестачею коштів на погашення зовнішніх боргів у поточному році. Зокрема, до кінця цього року уряд має сплатити $1,5 млрд за старими боргами МВФ. Таким чином, знизити курс до прийнятного рівня — одна з невідкладних задач нового голови НБУ як для покращення стану економіки, так і для зменшення соціальної напруги в суспільстві.

Девальвація гривні стала причиною виникнення проблеми погашення валютних кредитів населення. Як її вирішувати?

За даними НБУ, на сьогодні українці мають 87,1 тис. договорів за іпотечними кредитами в іноземній валюті на загальну суму 46,4 млрд грн (близько $4 млрд). Взяті до початку кризи за курсом близько 5 грн/$, валютні позики тепер треба віддавати з гривневих доходів за поточним курсом на готівковому ринку (12,00 грн/$ на продаж станом на 5 червня). Через таку курсову різницю вартість погашення суми кредитів зросла для позичальників в гривневому еквіваленті в 2,4 рази.

В червні Кабінет міністрів за згоди НБУ запропонував механізм вирішення цієї проблеми за допомогою відтермінування (на виплат) погашення валютних кредитів. У відповідному законопроекті вони запропонували, щоб позичальники і надалі сплачували кредити і за наявності бажання могли конвертувати їх у гривневі, проте лише за поточним валютним курсом.

Але для полегшення сплати боргу банки зможуть реструктуризувати позичальникам валютний кредит таким чином, що гривнева сума регулярного платежу позичальника за кредитом буде зафіксована у тому розмірі, в якому вона сплачувалась на початок поточного року, а строк сплати кредиту буде подовжений до того періоду, який позичальнику буде необхідний, щоб сплатити увесь валютний кредит за поточним курсом регулярними платежами, зафіксованими в гривні.

Чи погодяться позичальники на таку пропозицію?

Позичальників вона категорично не влаштовує. Вони продовжують наполягати на примусовій конвертації несплаченої частини валютних кредитів за курсом на момент залучення позики, а активісти навіть закликають інших позичальників припинити сплачувати банкам регулярні платежі до вирішення цієї проблеми.

Проте пропозицію позичальників щодо конвертації кредитів за старим курсом банки розкритикували ще в травні як загрозу для здоров"я банківської системи. За оцінками Незалежної асоціації банків України (НАБУ), конвертація валютних кредитів навіть за більш близьким до сьогоднішнього курсом (7,99 грн/$ станом на початок року) призведе до негайних збитків банків від курсової різниці у розмірі 16 млрд грн. Знайти компроміс між невдоволеними позичальниками і банками — задача для нового керівника НБУ.

Зараз триває процес стресс-тестування банків з метою виявлення нездорових фінустанов. Яким має бути механізм рекапіталізації проблемних банків?

За домовленістю з МВФ, першочерговими "рятувальниками" банків мають виступити їх приватні акціонери. Стрес-тествування включає оцінку якості активів та достатності (адекватності) регулятивного капіталу.

Зокрема, рівень адекватності капіталу банків, який загалом по банківській системі з кінця 2013 року впав до початку квітня на 3,5 процентні пункти до 14,8%, має бути не нижче 7% у випадку базового сценарію та не нижче 4,5% у випадку несприятливих макроекономічних сценаріїв. Також банки мають подати до НБУ бізнес-плани щодо того, як вони планують дотримуватися вимог адекватності капіталу до кінця 2016 року.

Якщо результати обстеження вкажуть на недостатність капіталу, а бізнес-плани вкажуть на нездатність банків дотримуватися вимог до кінця 2016 року, ці установи повинні будуть надати НБУ плани щодо реструктуризації та рекапіталізації (до кінця вересня для 15 перших банків та до кінця листопада для решти). Але якщо коштів акціонерів виявиться недостатньо для рекапіталізації, для цього можуть бути використані державні кошти — але лише в окремих випадках, які відповідатимуть жорстким критеріям.

Яким самим жорстким критеріям, окрім системної важливості цих установ, а також яка саме роль в цьому процесі буде відводитися Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, — ще доведеться остаточно вирішувати НБУ і погоджувати з МВФ, а також Світовим Банком. За результатами приватної та державної рекапіталізації, 15 найбільших банків мають привести свій стан у відповідність закладеним в стрес-тести критеріям вже до кінця 2014 року, решта банків — до березня 2015 року.

Чи допоможуть стабілізація курсу гривні та розробка механізму рекапіталізації банківповернути довіру населення до банківської системи?

Справді, рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький. З початку року українці винесли з фінустанов 39,1 млрд грн депозитів. Якщо спочатку люди робили це під впливом девальвації гривні та зростання нестабільності на ринку, то згодом до цієї причини додалося зростання кількості неплатоспроможних банків.

Наразі НБУ разом з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрацію або почав ліквідацію вісімнадцяти банків, серед яких є й доволі великі, як от "Форум", Брокбізнесбанк та Півднкомбанк. Загалом обсяг депозитів дев"яти з цих вісімнадцяти банків складав 26,4 млрд грн, зокрема 16,5 млрд грн — вклади фізичних осіб.

Фактично саме втрата депозитів і поставила стабільність банківської системи під загрозу, тому на сьогодні ми маємо замкнуте коло, яке Валерії Гонтаревій на чолі НБУ доведеться розірвати.

Останніми роками банківське кредитування в національній валюті демонструвало надто слабке зростання. В 2013 році гривневий кредитний портфель банків зріс на 17,2%, в той час як приріст гривневих депозитів склав 31,6%. Як НБУ на чолі з новим головою зможе його активізувати?

Однією з основних причин цього розриву була так звана монетарна політика дорогих грошей, яку провадив Нацбанк для утримання на той час де-факто фіксованого курсу гривні. Оскільки основним місцем курсоутворення національної валюти в Україні є не валютний біржовий ринок, як це відбувається у розвинутих країнах, а міжбанківський валютний ринок, для стримування девальвації НБУ викуповував гривневу ліквідність, штучно створюючи її нестачу.

За минулий рік НБУ здійснив чистих інтервенцій з продажу іноземної валюти на $3,1 млрд. Як наслідок, вартісний ресурс змушував банки виставляти високі процентні ставки за кредитами в гривні (в середньому 14,6% за короткостроковими, 21,9% за довгостроковими), які були здебільшого непопулярні.

З цієї причини, а також через високі ставки за депозитами (в середньому 9,9% за короткостроковими, 17,5% за довгостроковими) банки надавали перевагу використанню гривневих ресурсів не для кредитування, а для купівлі облігації внутрішньої державної позики (за 2013 рік обсяг ОВДП у власності банків зріс на 15,6%) та виплат за кредитами НБУ по рефінансуванню.

Зараз НБУ перейшов на режим плаваючого курсоутворення гривні і припинив виходити з інтервенціями для зв"язування гривневої ліквідності. Проте цього замало — банки й досі відчувають дефіцит гривневих ресурсів, але цього разу — через відтік гривневих депозитів.

Ще до призначення Гонтаревої НБУ розпочав перехід до нового типу монетарної політики — інфляційного таргетування. Коли має відбутися остаточний перехід?

Згідно із домовленістю Києва з МВФ, запровадити монетарну політику, орієнтовану на утримання темпів росту споживчих цін у безпечних межах НБУ має до травня 2015 року. Після того основною метою регулятора буде стабілізація споживчої інфляції у межах 3-5% у середньостроковій перспективі, тоді як очікуваний на поточний рік рівень інфляції складає 8,2% в середньому за рік та 16,2% станом на грудень. До кінця червня 2014 року НБУ має підготовити графік переходу до нового режиму.

Які дії цей план має передбачати?

Ці підготовчі заходи мають включати посилення потужностей НБУ з прогнозування, незалежність регулятора, а також зміна його комутаційних практик та операційної діяльності. Після цього НБУ доведеться реформувати власний процес прийняття рішень. МВФ зобов"язав НБУ відокремити функцію прийняття рішень монетарної політики від функції здійснення операцій на відкритому ринку.

Раніше ці функції були поєднані, адже метою монетарної політики була стабілізація курсу гривні, а інструментами її реалізації — операції на відкритому ринку. Тепер основні рішення, зокрема встановлення облікової процентної ставки відповідно до орієнтирів з інфляції, буде приймати спочатку правління НБУ, а згодом — комітет з монетарної політики.

Також НБУ отримає право розробляти власні прогнози з інфляції без узгодження з прогнозами Міністерства економічного розвитку та торгівлі, схваленими урядом, і встановлювати інфляційний орієнтир. Після цього Нацбанк почне публікувати із деякою затримкою протокол засідання монетарного комітету і посилить комунікаційну складову своєї діяльності.

Нарешті, використання всіх інструментів, які має НБУ, буде відбуватися відповідно до встановленої облікової ставки та інфляційного орієнтиру. Провести НБУ через увесь цей перехідний період доведеться новому голові регулятора.

http://delo.ua/finance/riven-doviri-naselennja-do-bankiv-sogodni-duzhe-nizkij-zasnov-240065/