Укр 
Eng НБУ: війна з валютою тільки починається
За твердженням джерел "Реальної економіки" в Нацбанку, регулятор не збирається відмовлятись від ідеї посилити тиск на доларову масу в Україні. Нагадаємо: 25 вересня Нацбанк прийняв постанову №381 - документ вже набрав чинності, яка значно розширила вимоги обов'язкового продажу валюти, що надходить з-за кордону.
Але це ще не кінець. Справа у тому, що 19 листопада завершується черговий піврічний строк обов’язкової вимоги щодо продажу валютних надходжень. І як повідомив "РЕ" представник Нацбанку, дія вимоги знову буде продовжена на наступні 6 місяців, а також існує ймовірність, що у найближчому майбутньому межу обов’язкового продажу валютних надходжень піднімуть з 50% до 70-75%.
І ця практика для України не нова, наприкінці 90-х років минулого століття вже діяла норма, що передбачала продаж 100% валютної виручки.
З одного боку, це здається радикальним кроком, оскільки експортери і зараз не в захваті від вимог, які до них висуваються. З іншого, Національний банк майже вичерпав усі неадміністративні ресурси на підтримку курсу гривні.
Так, у вересні НБУ вперше за півроку вийшов з інтервенціями, витративши близько 280 мільйонів доларів та 160 мільйонів євро власних резервів, що наразі складають еквівалент 21,6 мільярда доларів, а це на 12,2% менше, ніж на початку 2013 року.
До того ж, у вересні знову підвищився попит населення на валюту: українці купили у банків на 680 мільйонів доларів, ніж здали. Це найвищий показник з грудня 2012 року.
Динаміка чистого попиту на готівкову валюту з боку населення, мільярдів доларів
Джерело: НБУ
Тому, у Нацбанку розуміють, що витрати на врівноваження ситуації з курсом гривні можуть повністю "з’їсти" залишки валютних запасів, і регулятор з великою ймовірністю може вдатися до більш агресивних дій.
Наприклад, вже ті норми, що діють зараз, здатні забезпечити додатковий приток валюти в обсязі до 300 мільйонів доларів на місяць. Якщо ж норматив продажу валютних надходжень буде збільшено - ця сума може зрости до 350-400 мільйонів доларів на місяць.
Питання лише у тому, як взагалі кроки НБУ, спрямовані на розширення вимог щодо продажу валютних надходжень, позначаться на діяльності бізнес-структур, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
"Адже зараз крім експортерів зобов’язання продавати валюту розповсюджується на підприємців та банки, і воно стосується усіх валютних надходжень", - пояснює аналітик Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері.
Тобто, якщо з листопада 2012 продажу підлягало лише 50% тієї виручки, яку отримували українські експортери, відтепер ця норма поширюється на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Крім цього, вимога зачіпає також власні операції уповноважених банків, які представляють інтереси уряду, за зовнішньоекономічними договорами.
"Ми вже зіткнулися із ситуацією, коли до нас зателефонував представник одного із державних банків, який повідомив, що отримав цільовий кредит від ЄБРР на користь Міністерства фінансів, й запитав, що робити з цією сумою? Відповідь генерального департаменту грошово-кредитної політики, який виступив ініціатором цих змін, була однозначною: "Звичайно продавати, все згідно нашого положення, виключень немає ні для кого", - розповідає представник НБУ.
При цьому треба враховувати, що велика кількість суб’єктів ЗЕД притримує виручку не заради власної примхи, а для подальшого розрахунку із іноземними партнерами. Та якщо ці валютні кошти доведеться продавати - бізнес буде нести суттєві втрати через конвертацію та різницю обмінних курсів.
До того ж навряд чи це дасть очікуваний результат, адже вони все рівно згодом виходитимуть на ринок для придбання валюти.
Крім того, вищезгадана вимога щодо обов’язкового продажу не мала б поширюватись на представництва іноземних компаній в Україні, оскільки вони не мають статусу юридичних осіб.
"Водночас, ми не виключаємо, що НБУ може зайняти іншу позицію - про поширення таких вимог на представництва іноземних компаній в Україні", - вважає директор відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Тетяна Заморська.
Відтак, Національний банк у черговий раз опиняється між двох вогнів: з одного боку він намагається відшукати усі можливі способи зупинити падіння золотовалютних резервів та зменшити залежність гривні від долара.
З іншого - це виглядає як посилення тиску з боку НБУ на бізнес, причому не тільки на великий, але й дрібний, який найбільш болюче реагує на будь-які законодавчі обмеження.
