Укр 
Eng УБС створює перший навчальний посібник із фінансової грамотності
USAID FINREP і Університет банківської справи НБУ працюють над курсом фінансової грамотності для школярів і студентів. Для USAID FINREP це вже другий крок до компетентного споживача фінансових послуг після минулорічного дослідження «Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: Факти та висновки». Тоді фахівці намалювали тривожний портрет середньостатистичного громадянина: йому бракує знань, він користується тільки базовими фінансовими послугами, мало знає про свої права споживача і не довіряє установам. Водночас часто він переоцінює свою поінформованість: більшість опитаних не змогли правильно відповісти навіть на нескладні питання.
Переважно українські сім’ї не пильнують за бюджетом і не розписують його докладно або ж не дотримуються, лише приблизно уявляють, скільки заробляють і витрачають. Тільки 11% населення мають банківський депозитний рахунок. Понад чверть опитаних не заощаджують узагалі. Пересічний громадянин не бажає жити в борг – позикою в банку користуються менш ніж 25%.
Учасники бесіди за підсумками дослідження зазначили, що Україні необхідні нові інституції, які пильнували б за правами споживачів фінансових послуг, зокрема, виключно за це міг би відповідати фінансовий омбудсмен.
Коли презентували проект, майже в усіх регіонах особлива увага була прикута до обговорення двох проблем. Перша – відсутність довіри до фінансового сектору і, як наслідок, потреба у зміцненні регуляторно-правового апарату для захисту прав споживачів. Друга – поглиблення знань населення через низку інформаційно-освітніх ініціатив. Відтак було розпочато співпрацю з нашим Університетом.
У жовтні на зустрічі з експертами FINREP директор Інституту магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ Тетяна Гірченко презентувала перший варіант структури навчального посібника з фінансової грамотності, підготований викладачами УБС. Найактивніші дискусії спровокувало питання, як упроваджувати відповідний курс у навчальні програми шкіл і вишів. Університет запропонував запросити до робочої групи представників Міносвіти, щоб після повної розробки підручника, дидактичних матеріалів, після тестування (пілотних проектів) і корекції офіційно представити курс Міністерству, аби він уже тиражував навчальну програму.
Експерт FINREP Олексій Куценко наголосив, що в Україні настав час для активних кроків. «Сьогодні питання фінансової грамотності межує з питанням національної безпеки. Більшість населення не вміє працювати з фінансовими ринками. І це суттєво стримує перспективи економічного зростання, – зазначив він. – На Заході кожна родина середнього достатку має свого сімейного лікаря, юриста і фінансового консультанта. Такий спеціаліст супроводжує людину або родину все життя і допомагає приймати правильні рішення з кредитування, страхування, накопичення коштів, придбання цінних паперів, відкриття рахунків у банку і т. ін. Така практика довела свою дієвість і в Європі, і в США, бо суспільство вбачає у фінансовому консультанті захисника власних інтересів».
Цікаві приклади поширення фінграмотності демонструє Росія, де засновано Експертну групу з фінансової освіти при Федеральній службі з фінансового ринку, що має на меті захищати права і законні інтереси громадян, розробляючи та впроваджуючи профілактичні заходи і не допускаючи порушення законодавства. Також у Росії започаткували та проводять у школах акції в рамках Тижня фінансової грамотності у регіонах. Аналогічна робота триває й у Казахстані, де затверджено Програму підвищення інвестиційної культури та фінансової грамотності на 2007-2011 роки, для якої створено сайт, де кожен охочий може дізнатися все про планування родинного бюджету та пенсії, про кредитування й інвестування.
Україна теж має програми, націлені на збільшення кількості фінансово грамотних людей. Зокрема, 19 грудня 2007 р. стартував проект «Конгрес незалежних фінансових радників України», які розробили Програму збільшення фінансової грамотності на 2008-2015 рр. Її мета – до 2015 р. поінформувати кожне вітчизняне домоволодіння про основні правила фінансового планування, що мало б посприяти подоланню фінансової безвідповідальності серед широких верств населення.
Переважно українські сім’ї не пильнують за бюджетом і не розписують його докладно або ж не дотримуються, лише приблизно уявляють, скільки заробляють і витрачають. Тільки 11% населення мають банківський депозитний рахунок. Понад чверть опитаних не заощаджують узагалі. Пересічний громадянин не бажає жити в борг – позикою в банку користуються менш ніж 25%.
Учасники бесіди за підсумками дослідження зазначили, що Україні необхідні нові інституції, які пильнували б за правами споживачів фінансових послуг, зокрема, виключно за це міг би відповідати фінансовий омбудсмен.
Коли презентували проект, майже в усіх регіонах особлива увага була прикута до обговорення двох проблем. Перша – відсутність довіри до фінансового сектору і, як наслідок, потреба у зміцненні регуляторно-правового апарату для захисту прав споживачів. Друга – поглиблення знань населення через низку інформаційно-освітніх ініціатив. Відтак було розпочато співпрацю з нашим Університетом.
У жовтні на зустрічі з експертами FINREP директор Інституту магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ Тетяна Гірченко презентувала перший варіант структури навчального посібника з фінансової грамотності, підготований викладачами УБС. Найактивніші дискусії спровокувало питання, як упроваджувати відповідний курс у навчальні програми шкіл і вишів. Університет запропонував запросити до робочої групи представників Міносвіти, щоб після повної розробки підручника, дидактичних матеріалів, після тестування (пілотних проектів) і корекції офіційно представити курс Міністерству, аби він уже тиражував навчальну програму.
Експерт FINREP Олексій Куценко наголосив, що в Україні настав час для активних кроків. «Сьогодні питання фінансової грамотності межує з питанням національної безпеки. Більшість населення не вміє працювати з фінансовими ринками. І це суттєво стримує перспективи економічного зростання, – зазначив він. – На Заході кожна родина середнього достатку має свого сімейного лікаря, юриста і фінансового консультанта. Такий спеціаліст супроводжує людину або родину все життя і допомагає приймати правильні рішення з кредитування, страхування, накопичення коштів, придбання цінних паперів, відкриття рахунків у банку і т. ін. Така практика довела свою дієвість і в Європі, і в США, бо суспільство вбачає у фінансовому консультанті захисника власних інтересів».
Цікаві приклади поширення фінграмотності демонструє Росія, де засновано Експертну групу з фінансової освіти при Федеральній службі з фінансового ринку, що має на меті захищати права і законні інтереси громадян, розробляючи та впроваджуючи профілактичні заходи і не допускаючи порушення законодавства. Також у Росії започаткували та проводять у школах акції в рамках Тижня фінансової грамотності у регіонах. Аналогічна робота триває й у Казахстані, де затверджено Програму підвищення інвестиційної культури та фінансової грамотності на 2007-2011 роки, для якої створено сайт, де кожен охочий може дізнатися все про планування родинного бюджету та пенсії, про кредитування й інвестування.
Україна теж має програми, націлені на збільшення кількості фінансово грамотних людей. Зокрема, 19 грудня 2007 р. стартував проект «Конгрес незалежних фінансових радників України», які розробили Програму збільшення фінансової грамотності на 2008-2015 рр. Її мета – до 2015 р. поінформувати кожне вітчизняне домоволодіння про основні правила фінансового планування, що мало б посприяти подоланню фінансової безвідповідальності серед широких верств населення.
