The Financial Times:Україна у пошуку європейського економічного майбутнього
Александeр Квашнєвскі
Опубліковано: 24 жовтня 2010 р.
Переклад:Валерій Степаненко
Коли дещо раніше цього року майбутні вибори спричинили зміну керівництва у Києві, багато людей, здається, зробили висновок, що Європа і Америка втратили Україну, а також що демократичні досягнення Помаранчевої революції скоро будуть переглянуті. Але декількома місяцями пізніше стало ясно, що підхід нового українського уряду більш прагматичний і орієнтований на реформи, ніж більшість людей сподівалося. Якщо Захід зможе визначитися з правильною політикою [щодо України], то рівень заохочення змін у країні буде все ще значним.
Точка зору, що новий президент, Віктор Янукович може бути не більше, ніж ключем для російських інтересів, завжди базувалася на жахливому нерозумінні української політики. Хоча його партія має найбільшу підтримку у російськомовних регіонах, лінгвістичні чинники все ж менш істотні, ніж здаються. З низки економічних та політичних причин, Янукович і його прибічники залишаються відданими українській незалежності такою ж мірою, як і решта країни.
Тому намагання поліпшити стосунки з Росією шляхом відміни плану вступу до НАТО та продовженням оренди Чорноморського флоту, не може розглядатися як повернення на московську орбіту. Це відображає прагматичну думку, що Україні, розташованій між Євросоюзом і Росією, потрібні дружні взаємини з обома сусідами. Слід зазначити, що здійснюючи перебалансування зовнішньої політики, п.Янукович відхилював пропозиції Росії щодо спільного контролю за українською ГТС, а також повідомив про бажання ближчої економічної інтеграції з ЄС.
Україна перестала бути потенційним театром геополітичного змагання, що ЄС має вітати. Якщо сподівання України щодо зони вільної торгівлі з ЄС визначені, то це матиме більший вплив на Росію, тому що здійснюється українським урядом, який вважається не налаштованим вороже до російських інтересів. Оскільки Росія шукає свою власну дорогу у напрямку до економічної модернізації, процвітаюча Україна могла б також допомогти Москві подолати припущення, що економічна і політична реформа спричинять культурно загрозливий процес «вестернізації».
Не дивлячись на надзвичайно тяжке ураження України глобальною економічною кризою, економіка України добре відновлюється і починає знову зростати. Домінік Строс-Кан (Dominique Strauss-Kahn), глава Міжнародного Валютного Фонду, недавно хвалив зусилля поліпшити фіскальний стан країни, посилити фінансові установи, збільшити незалежність Центрального банку та модернізувати енергетичний сектор. Здається, відданість ринку супроводжується покращеними кредитними рейтингами та двома емісіями облігацій. Зусилля мають зараз бути зроблені для здійснення структурних реформ, необхідних для запровадження зони вільної торгівлі. Недавнє рішення уряду усунути державних службовців від процесу надання дозволів є сигналом того, що має місце рух у напрямку приборкання корупції.
Багато зі спонсорованих МВФ реформ стали можливими тому, що уповноважені органи українського уряду, здається, функціонували дещо краще, ніж у багатьох випадках у недавньому минулому. Рішення анулювати конституційні реформи 2004 р. і повернутися до президентської форми правління було інтерпретоване на Заході як крок назад, але це насправді знизило масштабність політичного затору. Звичайно, небезпеку авторитаризму не можна усунути не докладаючи зусиль, особливо якщо взяти до уваги історію країни. Проте, немає жодної принципової причини того, щоб сьогоднішня форма правління було одночасно неефективною та безвідповідальною, беручи до уваги шлях розвитку європейських демократій. Ключовим є належний розподіл повноважень та система відкритих і конкурентних багатопартійних виборів.
Президент Янукович наполягає, що його уряд має намір поважати європейські демократичні норми, а його опоненти стверджують, що він підриває політичні свободи напередодні місцевих виборів у кінці цього місяця. Критика також була спрямована на новий виборчий закон, попередні проекти якого були необґрунтовано обмежувальними. Але що найбільш підбадьорює, то це готовність України прислухатися до стурбованості опозиційних партій та міжнародних спостерігачів, а також внесення змін. Скасування, наприклад, норми, що партії, які зареєструвалися менше, ніж за рік до виборів, не можуть висувати кандидатів, надасть виборцям можливість більшого вибору та зробить вибори більш конкурентоздатними.
Ми повинні, звичайно, зачекати щоб побачити як майбутні вибори будуть проведені на практиці. Один з позитивних заходів, запроваджених новим законом, є збільшення ролі незалежного моніторингу виборів. Це, разом з фактом, що уряд забезпечив присутність значної кількості міжнародних спостерігачів, означатиме, що ці місцеві вибори будуть, як мінімум, під ретельним наглядом.
Має бути месидж від від ЄС, що українські зусилля з модернізації економіки та подальшої інтеграції з рештою Європи, повинні супроводжуватися відданістю демократії та правами людини. Українська бізнес-еліта, яка допомогла прийти до влади новому уряду, розуміє, що майбутнє України полягає у тому, щоб бути частиною ширшого європейського ринку. Це дає ЄС можливість допомагати Україні робити зміни, які вона потребує. Такий вплив ми повинні здійснювати з новими зусиллями.
Автор був Президентом Польщі у 1995 – 2005 рр.