Новини фінансового сектору

Нещодавно здійснений НБУ фінансовий стрес-тест показав, що,  на загал, банки країни добре капіталізовані, але  НБУ рекомендував банкам збільшити регулятивний капітал до 40 млрд. грн ($5 млрд.). Рекомендація  є наслідком великого стрибка  у рівнях безнадійних боргів, які досягнули 25% агрегованих кредитів у результаті  глобальної кредитної кризи, яка супроводжувалася  економічною рецесією.
Американське  рейтингове  агентство Moody`s Investors Service вірить що рекомендації центрального банку будуть корисними для банківського сектору в цілому, тому що вони матеріально покращать здатність 61-го  ліцензованого українського кредитора абсорбувати кредитні втрати. Регулятор очікує, що  30 млрд.  грн. буде влито як капітал 1-го та  2-го рівня акціонерами, а решта надійде   від зниження резервів  для покриття втрат за кредитами.
Більше того, НБУ заявив, що уряд увіллє 15 млрд. грн. капіталу 1-го рівня у ті банки, яким держава надавала допомогу - Надра, Родовід та Укргазбанк - демонструючи зобов'язання властей підтримати  достатню капіталізацію та ліквідність цих банків.
Аналітик Moody`s Олена Редько говорить, що стрес-тест НБУ показує, що найбільші фінансові установи країни мають достатній капітал,  що є свідченням того, що ядро банківської системи залишається добре капіталізованим. Вона додає, проте, що дані НБУ показують, що банки, яким урядом надавалася допомога,  а також  деякі  малі  гравці  відчувають певний дефіцит капіталу.

Реалізм
Проте, Редько вважає, що твердження НБУ, що банки зможуть збільшити капітал на 10 млрд. грн.,  знижуючи раніше створені резерви для покриття кредитних втрат,  є  реалістичним.
"Низка великих банків мають консервативні резерви, що уможливлює їх деяке зменшення  у середньостроковому періоді. Це підтверджується  нашою оцінкою, що поки об'єм проблемних позик сягає 25%   всіх  виданих в Україні кредитів, остаточні втрати за кредитами складуть близько 15%".
Низка зарубіжних банків вже вжила заходи для поліпшення капіталізації своїх українських операцій, наприклад, Сведбанк влив 3.2 млрд. грн. у  капітал 1-го рівня  свого дочірнього банку, що, як очікується, незабаром буде зареєстрований у НБУ.
У окремому звіті Moody`s  вказало на  небезпеку,  пов’язану з наданням кредитів пов’язаним сторонам (афілійованим особам), що здійснюють банки у країнах СНД.
Автор звіту Євген Таржіманов (Eugene Tarzimanov)  відзначає: "Moody`s ідентифікував високі  ризики, пов’язані з афілійованими особами, як один з ключових чинників майже  половини банківських  дефолтів у СНД протягом глобальної фінансової кризи".  Місцеві банківські регулятори також визнали, що цей ризик сприяв значній   кількості  крахів банків.
Taржіманов додає, що на кінець 2009 р. середній рівень  позик пов’язаним сторонам у банках СНД досяг близько 10% всіх позик і 50%  акціонерного капіталу. Цей рівень  є у  п'ять разів вищим, ніж у банках  Центральної та  Східної Європи, і удвічі вищим,  ніж у банках Близького Сходу,  що створює  групи  кредитів, якими тяжко управляти із-за  властивого їм  конфлікту інтересів.
Taржіманов стверджує, що  на піку кредитної кризи  між 2007 р.  та 2009 р., ризики, пов’язані з афілійованими особами,  були притаманні 15% всіх виданих кредитів. Багато банків СНД збільшили ці ризики, надаючи кредити  пов’язаним компаніям, які мали  фінансові труднощі з залученням або рефінансуванням кредитів  на  оптових кредитних ринках.
Ці компанії неминуче зверталися до своїх банків за позиками, стверджує Moody’s, додаючи, що інтра-групове кредитування збільшуватиметься далі у 2010 р., оскільки умови надання кредитів істотно не покращилися. Рейтингове агентство також відзначає, що високий ступінь пов’язаних з афілійованими особами кредитних ризиків має  розглядатися разом з  високими ступенями  ризиків, пов’язаних з однією афілійованою особою у регіоні, а ризики у СНГ, пов’язані з однією афілійованою особою, є найвищими у світі - утричі вищими, ніж у Північній Америці та на 50% вищі, ніж у Азії. У звіті аналізуються  177  рейтингованих Moody's банків у Росії, Україні, Узбекистані, Білорусі, Вірменії та Азербайджані.
Цим  банкам належить від  70% до 80% активів банківської системи у їх країнах, що робить вибірку репрезентативною для  аналізу  розвитку банківських систем у цих країнах. Білорусь і Узбекистан мали найвищі ризики, пов’язані з афілійованими особами, за ними йдуть Росія та Україна.

Без облігацій
Тим часом, цілком несподівано український уряд вперше після  2007 р  облишив спробу повернутися на ринок  Єврооблігацій.
За твердженням Віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка, у результаті  $14.9 млрд. кредитної угоди з МВФ та різних домовленостей з Росією, уряд мав достатнє фінансування щоб  не сплачувати  9% доходу інвесторам. "Ми не хочемо грошей за такою ціною", - сказав Тігіпко. "Наша позиція не так тяжка, щоб ми позичали за такими  процентними ставками".
Україна провела маркетингові  презентації (eng: roadshow)    8-річної емісії  бондів на суму  $2 млрд.  через JPMorgan, Morgan  Stanley та  VTB Capital, але не хоче платити більше 8.5% після угоди з МВФ та  $2 млрд. кредитної лінії  від російського кредитора VTB у червні. Перспективи емісії видаються багатообіцяючими після  оголошення компанією  Fitch Ratings на початку червня про підвищення рейтингу України до B від B-.
А Віталій Ваврищук, який є  економічним аналітиком  київської інвестиційної компанії BG Capital, очікує, що Україна відновить свої плани щодо випуску єврооблігацій після літнього періоду відпусток.

Автор: Гай Нортон (Guy Norton)
Переклад:Валерій Степаненко