Новини фінансового сектору

30 жовтня Національний банк України провів онлайн-зустріч із керівниками українських компаній, які беруть участь в опитуваннях щодо ділових очікувань. Такі регулярні комунікації дають можливість бізнесу отримувати відповіді на актуальні питання, фахові роз’яснення рішень та планів НБУ, а також надавати зворотний зв’язок.

"Щиро дякуємо бізнесу за участь в опитуваннях НБУ. Це надзвичайно важливе джерело даних, яке ми враховуємо під час дискусій щодо рішень із монетарної політики та інших напрямів діяльності НБУ", – наголосив перший заступник Голови Національного банку Сергій Ніколайчук, відкриваючи зустріч.
Захід об’єднав 129 представників 120 підприємств з різних секторів економіки та більшості регіонів країни. Програма охопила широкий спектр тем:

• поточний стан економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
• монетарну та валютно-курсову політику;
• міжнародну співпрацю;
• поступ валютної лібералізації;
• страхування воєнних ризиків.

Економіка та макропрогноз

Інфляція в Україні продовжує знижуватися після тимчасового сплеску. У вересні річні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 11,9%. Водночас фундаментальний інфляційний тиск залишається підвищеним через високі витрати бізнесу на енергоресурси та оплату праці.
За прогнозом НБУ, інфляція поступово знижуватиметься: до 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та до цільового рівня 5% наприкінці 2027 року. Цьому сприятиме монетарна політика, спрямована на підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку.
Економічне зростання триває, хоча залишається обмеженим наслідками війни — енергетичними обмеженнями, руйнуваннями інфраструктури та нестачею робочої сили. НБУ переглянув прогноз зростання ВВП на 2025 рік до 1,9%, очікуючи його пришвидшення до 2% у 2026 році та 2,8% у 2027 році.
Монетарна політика

У жовтні НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, врахувавши посилення проінфляційних ризиків через масовані обстріли енергетичної інфраструктури та збільшення бюджетних потреб. Монетарні умови залишаються достатньо жорсткими, щоб підтримувати привабливість гривневих заощаджень і стримувати інфляцію, але водночас не блокувати розвиток кредитування та економіки.
За прогнозом, цикл зниження облікової ставки може розпочатися у І кварталі 2026 року, проте його темпи залежатимуть від балансу ризиків. У разі їх посилення НБУ готовий відтермінувати зниження ставки; послаблення ризиків — навпаки, стане сигналом до пом’якшення політики.

Міжнародна співпраця

Міжнародна підтримка залишається критично важливою для збереження макрофінансової стабільності. Україна успішно пройшла вісім переглядів програми EFF, але з огляду на зміну умов воєнного часу подала запит на нову програму, яка має:
збільшити обсяги фінансової допомоги,продовжити її строк,об’єднати зусилля міжнародних партнерів для координації підтримки.

Пріоритетами нової програми залишаються: макрофінансова стабільність, структурні реформи та наближення законодавства до стандартів ЄС — важливий крок на шляху до членства України в Євросоюзі.
Додатково у фокусі — розвиток інфраструктури фінансових ринків та детінізація економіки як джерела збільшення податкових надходжень та підвищення продуктивності.

Валютно-курсова політика та лібералізація

НБУ продовжує політику керованої гнучкості курсу, спрямовану на досягнення інфляційної цілі 5%. Курс формується попитом і пропозицією валюти на ринку, а Нацбанк згладжує надмірні коливання та покриває структурний дефіцит валюти. Міжнародні резерви є достатніми для забезпечення стійкості ринку.
Валютна лібералізація триває: з травня 2024 року понад 400 компаній скористалися можливістю сплачувати відсотки за старими зовнішніми позиками, а понад 870 компаній — репатріювати нові дивіденди. Для 157 із них уже дозволено репатріацію дивідендів за 2023 рік.
У пріоритеті — розширення стимулюючої лібералізації, яка створюватиме вигідніші умови для введення нового капіталу в Україну.

Страхування воєнних ризиків

Під час війни інвестори потребують гарантій захисту капіталу, тому ринок страхування воєнних ризиків є ключовим для залучення інвестицій. Наразі страхові компанії пропонують обмежене покриття переважно для автотранспорту та нерухомості, але можливості залишаються вузькими через високу ймовірність настання ризиків та складнощі з міжнародним перестрахуванням.

Мінекономіки разом з іншими держорганами опрацьовує короткострокове рішення для покриття воєнних ризиків, яке може запрацювати вже з початку наступного року за участі Експортно-кредитного агентства. Паралельно триває робота над довгостроковою моделлю страхування, менш залежною від держбюджету, яку можна буде впровадити після завершення активних бойових дій.