Новини фінансового сектору

2 березня ц.р. у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності відбулося обговорення Концепції запровадження в Україні Єдиного  національного платіжного простору (ЄНПП). Головною ідеєю Концепції є пріоритет національного законодавства при здійсненні всіх внутрішньодержавних платіжних трансакцій з застосуванням спеціальних платіжних засобів.

 

Концепцію розроблено ініціативною групою за участю Української міжбанківської Асоціації  членів платіжних систем «ЕМА» з ініціативи комерційних банків, банківських асоціацій та окремих експертів у області електронних розрахунків. Концепція передбачає, що усі операції, здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток всіх платіжних систем незалежно від їх брендів, емітованих українськими банками, розглядаються як внутрішньодержавні, підпорядковуються національним правилам та повинні бути процесовані за повним операційно-розрахунковим циклом

(маршрутизація авторизаційних запитів, підрахунок клірингових сальдо, розрахунки з банками-учасниками) в Україні.

 

У обговоренні Концепції брали участь представники Національного банку України, Асоціації українських банків, Асоціації «ЕМА», банків-провідних гравців вітчизняного карткового ринку, міжнародних платіжних систем (МПС) Visa та Master Card. 

 

Представники банків, зокрема державного Укрексімбанку, звернули увагу на те, що діяльність МПС Visa та Master Card  в Україні (сумарна частка вітчизняного ринку карткових платежів понад  90%) є непрозорою і перебуває за межами  контролю українських банків, які не мають жодного впливу, зокрема,  на  правила, тарифи та сервісні процедури МПС.  До того ж, як було заявлено,  МПС дозволяють собі навіть не відповідати на звернення українських банків-учасників. 

 

Якщо раніше МПС Visa та Master Card були банківськими асоціаціями і не ставили собі за мету отримання прибутку, то після їх корпоратизації (відповідно Master Card у 2004 р., а  Visa у 2006 р.) ситуація  докорінним чином змінилася.  Так, у кризовому 2008 р. страхові (гарантійні) депозити українських банків, які є членами  МПС зросли на 100% і досягли 150 млн. доларів США, а сума операційних комісій за внутрішньодержавні трансакції (міжнародні трансакції складають менше 1%)  -   50 млн. доларів США. І це при тому, що левова частка всіх внутрішньодержавних трансакцій є одночасно і внутрішньобанківськими (зняття готівки у банкоматах «своїх» банків). До того ж МПС не покарали жодного українського банку, який  дозволив собі відмовити у прийомі карток інших вітчизняних банків, хоч це і суперечить правилам МПС.   Варто відзначити, що окрім операційних комісій банки сплачують МПС іще й  інші комісії та збори (за ліцензії, технологічне обслуговування, сертифікаційні процедури тощо).    

 Основні засади ЄНПП наступні: 
1. Використання відкритих міжнародних стандартів персоналізації карток та передачі даних (ISO, EMV).
2. Вільний вибір карткових брендів банками-емітентами.
3. Збереження існуючої процеcингової інфраструктури банків.
4. Незмінність технологічної інфраструктури банків для міжнародних розрахунків.

Для всіх внутрішньодержавних операцій мають бути:
1. Єдині операційні правила.
2. Єдина еквайрингова мережа.
3. Єдині міжбанківські комісії (Interchange Fees).
4. Єдині клірингові тарифи.
5. Єдиний національний кліринговий центр.

6. Єдина розрахункова установа (НБУ).

 Функції Національного клірингового центру:

- розповсюдження серед банків-еквайрів списків ідентифікаційних номерів

платіжних карток, емітованих українськими банками;

- здійснення маршрутизації авторизаційних запитів банків-еквайрів до банків-емітентів;

- підрахунок на підставі зафіксованих позитивних авторизаційних запитів клірингових сальдо банків та надіслання їх до НБУ для здійснення розрахунків;

- надання банкам клірингових та статистичних звітів.

 

Варто зазначити, що  такі країни, як  Туреччина та Франція   вже здійснюють  кліринг за внутрішньодержавними операціями МПС (Франція почала робити це іще у 1984 р.). Кроки у цьому напрямку роблять також  Білорусь, Казахстан та Російська Федерація.

 Принципи розрахунків у ЄНПП:
- розрахунки здійснюються через кореспондентські рахунки банків- учасників у НБУ з застосуванням договірного списання;
- підрахунок клірингових сальдо здійснюється  щоденно за технологією єдиногофінансового повідомлення (Single Message);
- розрахунки між банками-учасниками за підсумками клірингу виконуютьсяупродовж банківського дня;
- розрахунки проводяться засобами Системи електронних міжбанківськихпереказів (СЕП) НБУ.

 Система гарантій:
- кошти обов’язкових резервів на кореспондентських рахунках банків-учасників у НБУ;
- страхові депозити банків-учасників на окремих рахунках у НБУ;
- загальний страховий фонд банків-учасників на окремому рахунку у НБУ;

- ліміти технічних рахунків СЕП для банків-учасників.

  Переваги ЄНПП:
- захист та прискорений розвиток національного ринку платіжних карток;
- створення сучасної платіжної та розрахункової інфраструктури, підвищення надійності здійснення внутрішньодержавних операцій;
- створення єдиного еквайрингового простору та збільшення частки безготівкових розрахунків;
- скорочення термінів міжбанківських розрахунків та фінансових ризиків при здійсненні операцій з платіжними картками;
- зменшення  платежів банків-учасників на користь МПС;
- істотне скорочення страхових депозитів банків-учасників;
- можливість впровадження нових національних платіжних та інформаційних сервісів –внутрішньодержавні перекази з карткових рахунків, запит залишків на карткових рахунках, запит історії операцій та ін.;
- впровадження національної системи моніторингу шахрайських операцій;
- створення умов для взаємодії з національним реєстром отримувачів соціальних пільг;
- можливість спільного використання інтерфейсів до постачальників соціальних сервісів (транспортні, студентські, пенсійні картки, комунальні, митні, податкові розрахунки тощо);
- створення умов для впровадження єдиного національного карткового бренду;
- можливість побудови національної системи лояльності;
- можливість заснування національних сервісів клієнтського обслуговування;
- спрощення  входження на вітчизняний ринок нових платіжних систем та прискорення  підключення до постачальників різноманітних сервісів (мобільні оператори, електронна комерція тощо). 

Таким чином,  у разі впровадження Концепції у життя картковий бізнес в Україні буде повністю  прозорим для всіх його учасників, включаючи держателів карток. Сьогодні, наприклад, держатель картки МПС  знімаючи готівку у банкоматі (особливо «чужому») фактично не знає суму комісії, яку буде з нього вирахувано за  здійснення операції (така інформація мала б виводитися на екран банкомата до її здійснення), як, до речі, не відомий держателю картки  курс, за яким МПС здійснюють конвертацію  валют  у разі, коли валюта карткового рахунку та платежу різні.  Іншою суттєвою перевагою, окрім прозорості, буде суттєве зниження операційних витрат банків, можливість здійснювати карткові операції  за єдиними тарифами та правилами.

 Зараз у країнах єврозони  на завершальній стадії перебуває  формування  SEPA (Single European Payments Area, Єдина Європейська Платіжна Зона) — єдиного платіжного простору у євро, який надаватиме можливість європейському громадянину здійснювати грошові перекази у межах зони євро з єдиного банківського рахунку, з  використанням єдиного набору платіжних інструментів, з однаковими часовими обмеженнями, з такою  ж простотою, вартістю та рівнем безпеки, як і у межах  національного ринку.  Потрібно  під час  впровадження Концепції у життя  врахувати також і досвід створення SEPA (протоколи, процедури та ін.).  Адже український платіжний простір не може бути ізольованим від європейського.    

Заперечень по суті  Концепції в учасників обговорення не було. Хоча представники МПС Visa  та Master Card і висловили свої застереження. Зокрема те, що Концепція передбачає здійснення процесингу та клірингу у різних місцях, а також те, що вона не містить фінансового обґрунтування. І хоч впровадження у життя Концепції, на перший погляд, і не вимагає додаткового, принаймні суттєвого,  фінансування (навпаки, зекономлені кошти йтимуть на розвиток карткової інфраструктури), але все ж  підтримка роботи служби безпеки,  розбір спірних ситуацій,  виконання гарантій тощо вимагає  додаткових коштів. До того ж невідомо як поставляться до такої ініціативи ЄС та СОТ.   Було також відзначено, що  доступність мереж МПС складає  десь 99,(9). А щоб забезпечити такий рівень надійності  потрібні  значні інвестиції.           

Роботу Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності з  опрацювання Концепції та пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства, необхідних для  реалізації  Концепції,  буде продовжено.

 
Підготував: Валерій Степаненко