Новини фінансового сектору

1. Чому банківська система ставить питання про ринок охоронних послуг?

На банківську систему Законами України покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави.

Так на НБУ покладена функція монопольного здійснення емісії гривні та організації її обігу (ст.7 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних та юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть банківські рахунки фізичних та юридичних осіб (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

На банківську систему Законами покладена відповідальність за збереження коштів, майна клієнтів та банківської таємниці.

“Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором” (Ст.5 того ж Закону).

Законодавство визнає банк економічно та юридично самостійним незалежним суб’єктом господарської діяльності, який несе відповідальність за своїми зобов’язаннями перед вкладниками та клієнтами всім своїм майном та має забезпечити належне зберігання готівки та інших банківських цінностей.

Банківська система лише один із елементів українського суспільства,  який має попит на послуги охорони. Серед цих елементів і пошта, і залізниця, і лісове, енергетичне господарство. Цих послуг потребують і фізичні і юридичні особи.

2. Яким чином задовольняють потреби в послугах охорони їх споживачі в Україні?

Відповідь на жаль, така: хто як може.

Зв’язківці мають  відомчу воєнізовану охорону (частина 1 статті 28 Закону України “Про зв’язок”, Положення про відомчу воєнізовану охорону Державного комітету зв’язку та інформатизації України, затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 18.07.2000 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2001 за № 57/5248).

Залізничники теж мають відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті (частина 2 статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт”, затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 11.01.94 №7).

Нацбанк має відомчу охорону (частина 4 статті 22 закону України “Про Національний банк України банк України”). Мають відомчу охорону навіть в Ощадбанку.

Решта мають користуватися послугами ДСО при МВС (пункт 1 Положення  про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 615), якщо мова йде про послуги збройної охорони.

Тобто, сьогодні Нацбанку, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища законодавчо надане право створювати спеціальні підрозділи охорони (відомчу охорону) та право на зберігання, носіння і застосування зброї.

При цьому парадокс полягає в тому, що в країні за 12 років незалежності чомусь   не прийняті закони, які :

• а) регулюють контроль та обіг окремих видів зброї;
• б) регулюють приватну детективну та охоронну діяльність.

Це означає, що МВС та органи КМ, що контролюють діяльність МВС, не змогли виробити державну політику щодо ринку збройних охоронних послуг та щодо обігу зброї в Україні. Тому, до цього часу ці важливі для суспільства питання врегульовуються не законами, а відомчими нормативними актами.

Чому так? Головна причина  в тому, що МВС дбає не стільки про споживачів послуг збройної охорони – фізичних та юридичних осіб, скільки про їх постачальника – ДСО.

Аналіз законодавчих ініціатив МВС

Основна маса споживачів послуг охорони користується послугами ДСО - фактичного монополіста ринку збройної охорони. З відповідними наслідками цієї монополії.

Банківські установи для забезпечення надійного зберігання коштів та цінностей змушені звертатися до єдиного на сьогоднішній день суб’єкта з озброєної охорони на ринку надання зазначених послуг – ДСО при МВС України.

Така монополія  призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності в ринкових умовах і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони для банківських установ.

Аналіз зазначеного свідчить про те, що витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають, так, зокрема, в 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – близько 160 млн.грн. Збільшення вартості послуг з охорони установ банків призводить до значного зростання загальних витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. Це суперечить державній економічній політиці та зусиллям банків, спрямованим на здешевлення банківських послуг.

3. Чому банківська система виступає зі своїм законопроектом ?

Асоціація українських банків, як структура, що об”єднує більшість комерційних банків України, представляє та відстоює їх інтереси у зносинах з державними органами та іншими організаціями. У своїх запитах та пропозиціях представники комерційних банків неодноразово звертались до АУБ по цьому питанню. Основні причини, чому банківська система виступає зі своїм законопроектом, такі:

1. Банківську систему не завжди задовольняє якість і ціна послуг збройної охорони, які надає ДСО.
2. Досвід використання власної охорони України, залізниці, НБУ тощо свідчить про те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі – ДСО при МВС України).
3. Відповідальність, покладена на банківську систему за збереження коштів і цінностей, вимагає створення правових підстав для надання їм можливості виконувати функції охорони грошей та цінностей, які зберігаються у них, в тому числі і самостійно, виходячи з економічної доцільності. (Львів – зняття охорони, Правекс – відсутність матеріальної відповідальності).
4. Банківська система змушена була піти на цей крок оскільки попередні склади  КМ не подавали свої законопроекти щодо державної політики в галузі обігу зброї та охоронних послуг.
   Цією темою чомусь опікуються окремі працівники МВС та близькі до них депутати, а не державні органи.  Природно, що банківська система не може взяти на себе вироблення державної політики в згаданій сфері, тому ми пішли тим шляхом, яким пішли інші галузі (зв’язок, залізниця і т.п.).
5. Нам соромно перед колегами з Росії, Казахстану, які вже давно мають державну політику і щодо обігу зброї, і щодо охоронних послуг.
6. Проблеми, з якими банки зіштовхнулися.
7. Звернути увагу державних діячів і народних депутатів до того, що немає в цій сфері державної політики.

Досвід країн Східної та Західної Європи свідчить про наявність у них законодавчого поля, що забезпечує конкурентне середовище для функціонування суб'єктів з надання охоронних послуг. І такі суб'єкти мають право на володіння вогнепальною зброєю. Крім того, у деяких державах законодавчо закріплено право банків створювати відомчу охорону, озброєну вогнепальною зброєю.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів, озброєних вогнепальною зброєю, для забезпечення ними охорони приміщень, збереження коштів та цінностей, що належать їм та їх клієнтам, як це передбачено законопроектом, на сьогодні вже склалися.

Про це свідчать задовільна технічна база щодо збереження вогнепальної зброї, наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною.

Крім того, такою передумовою є чинне банківське законодавство, яким передбачено, що банківські установи є економічно незалежними та мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків. Банки самостійно визначають види та способи охорони приміщень, коштів та цінностей.

Національний банк України та Асоціація українських банків вважають, що прийняття зазначеного  законопроекту матиме позитивні результати, зокрема:

• охорона банків здійснюватиметься без витрат бюджетних коштів;
• зменшаться витрати банків на здійснення охоронних послуг, що, у свою чергу, призведе до зниження вартості кредитів для клієнтів;
• забезпечить формування здорової конкуренції на ринку озброєної охорони.

Більше того, прийняття Закону призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим очікується збільшення суми сукупного оподатковуваного доходу банку,  в результаті чого зростуть відрахування до Державного бюджету України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.