Новини фінансового сектору

Обсяги виданих кредитів не відповідають потребам відновлення економіки. Про це повідомив голова комітету ВР із фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Разом з тим сьогодні існують усі умови для збільшення кредитування, наголошує нардеп. 

За його данними, відповідно до статистики НБУ гривневі кредити резидентам (бізнесу і домогосподарствам) на кінець березня 2025 року склали 879,6 млрд. грн. З початку року вони зросли на 6,2% (+50 млрд. грн.) Водночас, валютні кредити резидентам за цей самий період скоротились на 3,1% (-0,2 млрд. дол.) до 6,1 млрд. дол.

"Таким чином, за перший квартал загальний кредитний портфель у всіх валютах збільшився на 3,3% (+36,4 млрд. грн.), сягнувши 1143,3 млрд. грн", - зазначив Данило Гетманцев. 

Нардеп наголосив, якщо кредитування продовжить збільшуватись такими низькими темпами як у першому кварталі, то за підсумками року ми матимемо близько 1260 млрд. грн. валового кредитного портфелю у всіх валютах.

"Це відповідатиме рівню проникнення кредитів в економіку (бізнесу і населенню) на рівні 14,4% ВВП, якщо порівнювати цей портфель із прогнозним ВВП на 2025 рік у сумі 8 737 млрд. грн. (із останнього перегляду програми МВФ).Це дуже низький показник, який дорівнюватиме обсягу минулого року (14,5% ВВП), в якому був зафіксований черговий історичний мінімум рівня проникнення кредитів в економіку", - повідомив Гетманцев. 

Голова комітету ВР із фінансів, податкової та митної політики також нагадав, що позаминулого року (2023) цей показник був 15,2% ВВП, перед повномасштабною війною (19,1% ВВП), у 2019 році (25,9% ВВП).    

"Отже, не повинно бути ілюзій – попри номінальне збільшення і відновлення кредитування, обсяги валового кредитного портфелю відносно економіки за існуючих тенденцій продовжать зменшуватись, у кращому випадку - будуть стагнувати. На всіх своїх останніх зустрічах із підприємцями, я чую, що один із головних бар’єрів для розвитку як для відносно великого бізнесу, так і МСБ – це відсутність достатнього і доступного кредитного ресурсу", - зазначив Гетманцев. 

На його переконання, щоб наситити економіку достатнім і доступним кредитним ресурсом мають бути змінені підходи до кредитування з боку уряду як акціонера державних банків (які займають більше половини банківської системи за чистими активами), оператора програми «5-7-9» (через Фонд розвитку підприємництва), а також НБУ як банківського регулятора.  

Зокрема Данило Гетманцев запропонував: 

➡️Запуск національної установи розвитку (банку банків) із спеціальним мандатом на післявоєнну відбудову, яка б за рахунок індивідуальних нормативів і пільгового оподаткування брала б на себе в т.ч. підвищений кредитний ризик і фінансувала проекти, які не цікаві/ не вкладаються у бізнес-моделі звичайним комерційним банкам. Дуже шкода, чому цей важливий законопроект підтриманий більшістю стейк-холдерів (Мінфін, НБУ), прийнятий у першому читанні став заручником вузьких бюрократичних інтересів у економічному блоці Уряду і зараз чиняться перешкоди для його прийняття.  

➡️Перегляд флагманської програми «5-7-9». Можу погодитись із Нацбанком, що ця важлива програма із здешевлення кредитування, за якою від початку війни видано 300 млрд. грн. кредитів, давно потребує модернізації і більшого фокусу. Такі кредити мають йти насамперед на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно скоригувати портфель за сферами, майже 70% якого зараз припадає на с/г і торгівлю.

➡️Маємо нарощувати інші програми спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), кредитної підтримки МСБ на територіях, які були де-окуповані, та/або залишаються наближені до лінії (зони) бойових дій, підтримки ВПО, відбудови знешкодженого житла/ інфраструктури.

➡️Необхідно збільшувати залучення офіційних іноземних фінансових установ (СБ, ЄБРР, ЄІБ, Банк розвитку Ради Європи та ін.) у відновлення економіки (надання гарантій українським банкам, виділення безпосереднього фінансування виробникам, фінансування проектів відбудови). Вони мають більш дешевий ресурс і відповідну експертизу.

➡️Важливою залишається  активізація розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів, в т.ч. але не виключно за рахунок зміни підходів до реструктуризації такої заборгованості з метою її пришвидшення, розвитку ринку інфраструктури NPL, удосконалення процедур банкрутства тощо.

➡️Слід розвивати фінансові інструменти, які  підтримуватимуть кредитування (страхування військових ризиків, торгового факторингу, фінансового лізінгу тощо). Парламент зі свого боку робить усе можливе для законодавчого унормування такої діяльності.

 

 

"На сьогодні є всі умови для збільшення кредитування. Банки є ліквідними, високоприбутковими і належно капіталізованими, держава є ключовим акціонером банківської системи і як акціонер може задавати орієнтири для державних банків, звісно не порушуючи макрофінансову стабільність і не ставлячи під загрозу стабільну роботу державних банків. Головне – економіка вкрай потребує достатніх і доступних кредитних ресурсів для відбудови.  Думаю, хороший орієнтир для держави, до якого варто прагнути, – забезпечити рівень проникнення кредитів в економіку на рівні не менше 20% ВВП. Якщо переводити у показники 2025 року це означає необхідність приросту кредитного портфелю на щонайменше +600 млрд. грн. за три квартали до кінця цього року. Як бачимо нинішні темпи відновлення кредитування мають суттєво прискоритись (як мінімум удвічі, а краще утричі), аби мати більш суттєвий вплив на економічне зростання", - підсумував Данило Гетманцев.