Новини фінансового сектору

Загальна величина заборгованості за кредитами перед нерезидентами і єврооблігаціями корпоративного сектора складала на початок травня ц.р. 42,7 млрд. дол. США. Ще 5,7 млрд дол – зовнішнім кредиторам винні депозитні корпорації.

Про це свідчать дані НБУ.

Як пише в своїй статті банківський експерт Вадим Сирота, традиційно, більше половини (54%) корпоративних позик отримано з Кіпру, а серед найбільших кредиторів присутнія низка офшорних юрисдикцій і країн з так званим ліберальним режимом оподаткування. Це підтверджує усталену думку, що іноземне кредитування дуже часто фактично є реінвестуванням коштів, виведених з України в офшорні юрисдикції.

Автор вказує, що існуюча практика реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті з нерезидентами створює величезне поле для суб’єктивних оцінок чиновників і несе в собі колосальні корупційні ризики.

Парадоксальним є також те, що «представники регулятора, які публічно декларують свою прихильність ліберальній економічній доктрині (з абсолютно вільним рухом капіталу), активно використовували заборонні адміністративні важелі регулювання валютного та грошового ринку. Прихованим мотивом цього може бути система «валютних квот», що функціонує неформально. Такі квоти є похідною від непогашених валютних кредитів, раніше отриманих українськими резидентами від нерезидентів, які дозволяють… перерахувати валюту з українського банку на рахунок підконтрольної компанії за кордоном».

Вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, які надають кредити в іноземній валюті, можуть бути використані як інструмент дозування доступу на ринок України. Подібна філософія роботи з кредитно-інвестиційними ресурсами підсилює сумніви в здатності виконати зобов’язання Меморандуму з МВФ про продаж до кінця червня цього року на міжнародних платформах активів під управлінням ФГВФО на суму не менше 10 млрд. грн.