Новини фінансового сектору

Погана новина полягає в тому, що ще одна економічна криза може завдати удару протягом двох років.

Але хороша новина полягає в шансах на реалізацію цієї кризи – близько 50%. Тобто зараз розвинений світ наближається до перехрестя, де одна дорога веде до більш високого зростання і більш всеохоплюючої форми капіталізму, а інша – до рецесії, нестабільності й метушні, вважає Мохаммед Ель-Еріан, один з найвідоміших людей на світовому фінансовому ринку, який консультує колишнього президента США Барака Обаму.

Один із сигналів, що свідчить про проблеми в системі, – це Brexit. Інший включає в себе той факт, що 30% світового державного боргу торгуються з від’ємною прибутковістю, тобто інвестори платять гроші за активи у власності. Сюди також можна додати вибори президента Дональда Трампа, вибори у Франції. 18 місяців тому ніхто б не передбачив всі ці події.

За словами експерта, політика стала занадто руйнівною, світ фінансів став надто руйнівним. І зараз світ може перейти до більш сильного, всеохоплюючого зростання, яке знизить політичну поляризацію і політику гніву. Або, навпаки, низьке зростання стане рецесією, штучна фінансова стабільність перейде в нестійку волатильність, а політика стане набагато бруднішою.

На думку Ель-Еріана, метод вибору найкращого шляху складається з чотирьох пунктів.

По-перше, “ми маємо повернутися до інвестування в речі, які сприяють економічному зростанню, інфраструктури, міцнішої податкової системи, серйозного перерозподілу робочої сили”.

По-друге, країни, які можуть собі це дозволити, повинні “використовувати фіскальний простір”, тобто запозичувати кошти для інвестування або зниження податків. Він недвозначно ставить США і Німеччину в цю категорію “і, певною мірою, Великобританію”.

По-третє, необхідно розглянути уроки, отримані з дуже сильної закредитованості деяких країн, як, наприклад, в Латинській Америці в 1980-х рр. Високе боргове навантаження “висмоктує кисень із системи”, обмежуючи зростання, чи то Греція, чи студентські борги в США. “Процес прощення боргів складний, – визнає він, – тому що деякі люди несправедливо збагачуються, але альтернативи гірші”.

По-четверте, системи регіонального та глобального управління потребують реформації. Ель-Еріан порівнює єврозону з табуреткою, у якої півтори ніжки, а не чотири. При цьому одна ніжка цієї табуретки – це валютний союз, а половина іншої – банківський. Відсутніми є фіскальна інтеграція, тобто загальний бюджет і політична гармонізація. Не дивно, що єврозона нестабільна.