Новини фінансового сектору

“Перше, що ми бачили – були потрібні кардинальні зміни всієї бізнес-моделі банку. По суті, вона зводилася до залучення депозитів населення і комунальних підприємств і фінансування пов’язаних з акціонерами банку осіб. Банк майже не кредитував фізичних осіб, хоча позиціонував себе, як банк для киян. Більше року НБУ настійно вимагав від акціонерів “Хрещатика” переглянути бізнес-модель банку та покрити ризики додатковим капіталом”, – написала К.Рожкова в колонці інтернет-видання “Економічна правда”.

За її словами, проблеми в банку “Хрещатик” накопичувалися всі минулі десятиліття: роками банк кредитував своїх акціонерів.

“Частка власності Київської міськдержадміністрації була розмита до 25%. Фактично за гроші комунальних підприємств і депозити населення девелоперську бізнес-імперію будував інший акціонер – Андрій Іванов. Банк видавав пов’язаними з ним компаніям кредити під заставу “сміттєвих” паперів. Твердих застав, наприклад, побудовані об’єкти нерухомості девелоперської групи, банк ніколи не отримував. Інша – а по суті та ж схема виведення грошей – пряма покупка “сміттєвих” облігацій фіктивних компаній – “прокладок”. “Хрещатик” був єдиним покупцем і власником цих “цінних” паперів, їх “ринкова” вартість штучно накручувалася фіктивними котируваннями на біржах”, – написала К.Рожкова.

При цьому вона додала, що банк нерідко кредитував компанії своїх приватних акціонерів на свідомо невигідних умовах. “Хрещатик” видавав компаніям акціонерів довгострокові кредити за низькими ставками. Більшість позичальників банку та емітентів цінних паперів, які купував банк “Хрещатик”, ніколи не генерували грошових потоків, достатніх для обслуговування залучених від банку кредитів. Причому ставки за кредитами найчастіше були нижче, ніж ставки по депозитах, які “Хрещатик” залучав у населення. Іншими словами – банк не заробляв грошей: навпаки, з середини 2014 року одержував процентний збиток, що повністю суперечить всій логіці ведення банківського бізнесу”, – зазначила К.Рожкова.

За її словами, за результатами діагностики банку стало зрозуміло, що більше трьох чвертей кредитно-інвестиційного портфеля банку “Хрещатик” (близько 6 млрд грн) припадало на компанії, афілійовані з його приватними акціонерами. Результати проведеного в 2015 році діагностичного обстеження банку показали, що акціонерам потрібно було збільшити капітал на 4,8 млрд грн.

К.Рожкова також повідомила, що в грудні 2015 року після завершення стрес-тестування банку відбулася нарада НБУ з менеджментом і акціонерами, на якій обговорювалися потреби банку “Хрещатик” в капіталі. Позиція НБУ була стандартною: акціонери банку мають почати погашення кредитів пов’язаних компаній і забезпечити докапіталізацію.

“Ми отримали усне запевнення, що гроші будуть повертатися вже в січні, проте ніяких переконливих кроків зроблено не було”, – повідомила заступник глави НБУ.

Найбільшими акціонерами банку на момент введення тимчасової адміністрації були А. Іванов – партнер “Київської інвестиційної групи” – 37,44%, Микола Солдатенко – 24,24% і Київська міська державна адміністрація – 25%.

Банк “Хрещатик” заснований в 1993 році. За розміром загальних активів на 1 жовтня 2015 року банк “Хрещатик” (10,09 млрд грн) посідав 18-е місце серед 123 українських банків.