Новини фінансового сектору

Наприкінці липня було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податків» (№2460а), яким пропонується надати можливість банкам в режимі реального часу отримувати інформацію з баз даних про платників податків, а саме – про отримані ними доходи і сплачені податки

Наскільки законні такі ініціативи щодо громадян, розбиралися юристи ЮК Prove Group.

Причиною появи згаданого законопроекту є необхідність вирішити проблему з невиконанням позичальниками своїх кредитних зобов’язань перед фінансовими установами, аргументується в пояснювальній записці. Додатковою перевагою для банків, у разі ухвалення законопроекту, стане зниження рівня махінацій з фінансовими ресурсами. Оскільки, отримавши достовірну інформацію про доходи клієнтів з податкових реєстрів та баз, банк зможе визначити фінансовий потенціал позичальника і уникнути ситуації, коли в останнього немає можливості повернути гроші.

«За великим рахунком, отримання такої інформації в окремих випадках, а також її використання в самому банку обмеженим колом співробітників, не створює великих ризиків. Істотним є аспект захисту інформації самим банком.

Важливо, щоб даними могли скористатися тільки посадові особи кредитного комітету фінансової установи. Адже не будемо забувати про випадки, коли колишні співробітники банків використовували інформацію з клієнтських рахунків з метою шахрайства», – коментує керівник практики приватного права, адвокат ЮК Prove Group Тетяна Жуковська.

Саме тому законодавцю необхідно виписати норму максимально чітко з точки зору умов доступу до згаданої інформації співробітниками банків. «До того ж, варто визначитися, коли дані з баз податкової показувати доцільно, наприклад, коли йдеться про великі суми кредиту. Інша справа кредитування незначних сум, наприклад, покупка мобільного телефону. Доступ до податкової інформації при споживчому кредитуванні, буде мати занадто велику кількість співробітників банків», – зазначає адвокат.
Також, незрозумілим є режим «реального часу», зазначений у проекті, в такій ситуації, складно відстежити згоду особи, щодо якої запитується інформація.

Окрім цього, законодавець не врахував, що доступ до інформації про доходи позичальника не вирішить проблему виплат, якщо через якийсь час рівень доходів боржника знизиться (наприклад, через зміну роботи).

«Тому говорити про те, що дана законодавча ініціатива стане панацеєю для банків, передчасно. Вона лише зменшить ризики і сформує для самих банків образ боржника. На завершення, також хотілося б порадити авторам законопроекту врахувати проблему тіньової заробітної плати. Адже в податкових базах доходи в «конвертах» не відображаються. Дана норма однозначно потребує доопрацювання, щоб досягти заявлених цілей, а не обмежити права громадян», – резюмувала Жуковська.