Новини фінансового сектору

Національний банк України виступає проти законодавчого врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Втручання держави в господарську діяльність банків та їх правовідносини з клієнтами є неприпустимим. На цьому вчора під час наради з банкірами наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук.

Він наголосив, що в підпункті С пункту 19 Програми кредитування МВФ за Механізмом розширеного фінансування (далі – Програма) задекларовано добровільність переговорного процесу між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.

“Держава та Національний банк України не повинні втручатися в двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що передбачатиме примусову конвертацію валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент України застосує право вето щодо цього закону”, – йдеться у Програмі.

Тому, на думку керівництва регулятора, розгляд у Верховній Раді України законопроекту про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті є недоцільним. До того ж його норми є суперечливими і викликають більше запитань, ніж відповідей.

“Ми за вирішення цих проблем виключно на добровільних засадах. Так, як це, наприклад, передбачено Меморандумом щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, запропонованого банками – найбільшими іпотекодержателями. Тим більше, що підґрунтя для його практичної реалізації вже з’явилося. Йдеться про ухвалені Верховною Радою України зміни до Податкового кодексу. Вони звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають після прощення кредитором частини боргу. Ми неодноразово наголошували на необхідності цих змін, адже вони сприятимуть вирішенню проблем валютних позичальників”, – заявив Писарук.

Нагадаємо, нещодавно профільний комітет Верховної Ради України рекомендував парламенту прийняти оновлену редакцію законопроекту № 0939 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)”, розроблену з урахуванням пропозицій Національного банку України та Міністерства фінансів України.