Новини партнерів АУБ

Досягнення домовленості між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) про надання кредиту за програмою stand-by має низку позитивних аспектів, вважає начальник відділу аналізу та досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

На його думку, по-перше, успішно провівши переговори з МВФ у такі стислі строки, українські органи державної влади продемонстрували свою рішучість протистояти економічній кризі. Тому можна очікувати на поступове повернення довіри іноземних інвесторів до економічної політики України.

По-друге, сума кредиту достатньо велика і, швидше за все, допоможе компенсувати фінансовий розрив платіжного балансу, що може виникнути в наступному році. По-третє, беручи до уваги нездатність основних політичних сил досягти консенсусу з основних економічних питань, програма МВФ може стати важливим фактором проведення необхідних антикризових реформ.

Нарешті, підтримка з боку МВФ дає «зелене світло» іншим міжнародним організаціям (таким як Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції та розвитку) для проведення переговорів про виділення кредитів для України.

У той же час, зазначив Д.Сологуб, існують деякі ризики за нинішніх обставин. По-перше, йдеться про політичну стабільність — якщо основні політичні сили не досягнуть консенсусу, це може затримати виконання програми МВФ, а також позначитися на довірі іноземних інвесторів. До того ж не можна виключати зміну економічної ситуації в Україні, за якої кредит МВФ не стане достатньо ефективним.

Місія Міжнародного валютного фонду в Україні, а також представники Національного банку та Кабінету Міністрів України 26 жовтня досягли домовленості про виділення Україні кредиту на суму 16,5 млрд дол. США за програмою stand-by строком на 24 місяці. Тепер це рішення повинна затвердити Рада Директорів МВФ, за умови, що український парламент ухвалить необхідні зміни до законодавства.

Повний перелік умов надання фінансової допомоги МВФ поки що не розголошувався, однак, швидше за все, вони стосуються певних аспектів економічної політики, таких як політика обмінного курсу (мова йде про підвищення гнучкості обмінного курсу та зміну процедури розрахунку офіційного обмінного курсу), фіскальна політика (затвердження бездефіцитного бюджету на 2009 рік, обмеження підвищення зарплат і соціальних витрат в реальному вираженні, приведення тарифів на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня) та банківський нагляд (підвищення гарантій за депозитами населення, вирішення проблеми Промінвестбанку).