Новини АУБ

Національний банк України продовжить політику зниження облікової ставки, що в свою чергу обумовить зменшення привабливості цінних паперів або депозитних сертифікатів. Отже, кредитування реального сектору економіки повинно стати головним напрямком діяльності банків у наступному році. Такі підсумки чергової дискусійної панелі «Очікування щодо рішення монетарного комітету та їхній впив на банківську систему», яка 18 жовтня відбулася за  ініціативою Асоціації українських банків. Участь у дискусії взяли представники АТ «АЛЬТБАНК», АТ «Ідея Банк», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК» та експерти АУБ.

Зниження облікової ставки на думку усіх учасників дискусії може відбутися у межах 2%, а у наступному році ця тенденція посилиться. Отже сьогодні банкам України необхідно вже почати переглядати свої бізнес-плани, поступово переходячи від заробітку на цінних паперах до надання нових кредитних продуктів для бізнесу.

 «Щодо прогнозу облікової ставки. Думаю, що приблизно на 2% облікова ставка ще може знизитися. Це ж також буде залежати від того, що буде відбуватися на військовому полі, від тієї підтримки, яку ми зараз отримуємо від наших партнерів, від Сполучених Штатів, від інших країн. Безумовно, зниження облікової ставки призведе за собою зниження привабливості розміщення в овернайти, зниження депозитів від Національного банку. Ми, як банк, вже це робимо, ми вже розуміємо, що цей тренд йде. Зі свого боку, вже вчора понизили ставку для наших клієнтів. Поки що на 1%. Зараз ми пропонуємо 13%.  Але це для міжнародних банків також висока ставка. Ми розуміємо, що ставки за кредитами будуть падати, тому цей тренд ми для себе вже взяли за базу», – зазначив заступник Голови правління, керівник головного управління роздрібного бізнесу АТ «ПРАВЕКС БАНК» Семен Бабаєв.

 Він підкреслив, що простежується тренд на зниження вартості грошей, як таких, але перед тим, як розробляти кредитні пропозиції треба уважно проаналізувати стан економіки.

«Важливо також сказати про те, що не тільки вартість ресурсів є чинником або драйвером кредитування. Треба розуміти, що відбувається з економікою. Які сфери, галузі сьогодні працюють? Що відбувається з нашими клієнтами? Які в них можливості обслуговувати кредити? Це комплекс питань», – зазначив Семен Бабаєв.

Учасники дискусії також обговорили можливі негативні наслідки зниження облікової ставки. Існує ризик того, що зниження облікової ставки, а відтак і дохідності цінних паперів, депозитів може призвести до того, що висока ліквідність банківської системи, яка існує сьогодні, може перейти на валютний ринок – населення та бізнес купуватимуть валюту, адже вона може приносити більшу дохідність та зберегти заощадження від інфляції.

Разом з тим, голова правління АТ «АЛЬТБАНК» Надія Воробйова зазначила, що на даний момент ажіотажу на валютному ринку немає. Навпаки – збільшилась  кількість фізичних осіб, які надають перевагу депозитам, ніж купівлі валюти. Головний ризик полягає у різкому знижені облікової ставки.

 «Ми бачимо, що ліквідність, вона є, її дуже багато, і довіра до банківської системи поступово повертається. Тому зараз попит на валюту дещо впав і фізичні особи почали розміщувати гроші на депозити строком від трьох місяців», – сказала Надія Воробйова.

 Голови правління АТ «АЛЬТБАНК» зазначила, що ймовірно НБУ зменшить облікову ставку на два відсотки, а до кінця року ще на один відсоток. 

 «Якщо ми будемо говорити про зниження відсоткової ставки, то у Національного банку є такий трикутник – з курсу, ставки і розміру інфляції. Між цими трьома показниками НБУ повинен бути дуже обережним і вчиняти дії, які будуть поступово приводити до стабілізації. Якщо зробити різке зниження відсоткової ставки, що може відбутися? Ті гроші, які були залучені банками на 3‑6 місяців стануть невигідними для банку. Відтоку не буде, але банки будуть на цьому втрачати, вони будуть пропонувати більш дешеві депозити. Це може привести до того, що люди будуть хотіти купити валюту. Якось треба балансувати між ставкою та курсом. Наші очікування, як банка наступні. Коли ми в минулому році робили бюджет на 2023-й рік, ми закладали, що до кінця року облікова ставка може знизитися до 16%. Я думаю, що воно десь так і буде. Я думаю, що 26-го жовтня на засіданні монетарного комітету ставку знизять приблизно на 2%, а до кінця 14 грудня можливо ще на 1%. Наші очікування – зниження близько 3% до кінця року від сьогоднішнього показника», – спрогнозувала Надія Воробйова.

 Вона зазначила, що економічна ситуація в країні обумовлює необхідність зниження облікової ставки.

 «Облікова ставка, це якраз один з інструментів монетарної політики, який показує, якщо відбувається на грошово-кредитному ринку. Банки протягом 2022-2023 року дуже багато вкладали в депозитні сертифікати. Але економіку поступово треба відновлювати, тож – треба кредитувати. Є державна кредитна  програма «5-7-9», є інші державні програми, є бажання бізнесу щось робити. Тобто я бачу попит на кредити від юридичних осіб. Звісно, що не тільки облікова ставка буде сприяти відновленню економіки і активізації кредитування банками. Але банкам поступово треба брати курс на кредитування бізнесу, щоб підтримувати економіку. Наша банківська система повинна працювати не для того, щоб вносити гроші депозитні сертифікати, а вкладати гроші саме в економіку. Банки повинні бути драйверами в цьому процесі», – підкреслила голова правління АТ «АЛЬТБАНК».

 

Голова правління АТ «Ідея Банк» Михайло Власенко відзначив стабілізуючу роль Національного банку у перший рік війни.

 «Національний банк протягом року поступово і збалансовано проводив заходи щодо стримування інфляції, збереження курсової стабільності в цілому. І, на мій погляд, Національний банк виконав своє завдання з таргетування інфляції, переходу до гнучкого нового курсу. На мій погляд, перехід до керованої гнучкості курсу пройшов непомітно для ринку. Були певні незначні коливання на ринку. Але політика НБУ принесла позитивні зміни», – зазначив Михайло Власенко.

 Голова правління АТ «Ідея Банк» також прогнозує зниження облікової ставки.

 «НБУ вже анонсував, що облікова ставка протягом цього року та наступного року буде знижуватися. Це буде залежати від макроекономічних показників та курсової стабільності. На мій погляд облікова ставка до кінці року буде не більше 18%. Занадто стрімке зниження облікової ставки, особливо у період листопада-грудня, в умовах чутливості валютного ринку, значного профіциту гривневої ліквідності, можуть посилити ризики, вплинути на курсову стабільність та рівень інфляції. Тому дії НБУ, на мій погляд, будуть обережні», – сказав Михайло Власенко.

 На його переконання зниження облікової ставки неодмінно приведе до перегляду бізнес-планів банків, адже депозитні сертифікати теж зазнають зниження доходності.

 «Банки, які фокусували свою поточну діяльність на розміщення коштів сертифікатів, теж будуть знижувати свою доходність, прибутковість. Тому банки будуть змушені переглядати свої бізнес-плани, розробляти плани щодо активізації кредитування. Вважаю, що, так би мовити, «пересидіти в окопах» вже нікому не вдасться. Банками треба вийти із зони комфорту. Національний банк анонсував, що він розробляє план щодо активізації кредитування банківською системою і до розробки цього плану долучать банки. Національний банк підкреслює, що в бізнес-планах на наступні роки повинні бути відображені плани по розвитку банку, динаміки в частині кредитування», – сказав голова правління АТ «Ідея Банк».

 Михайло Власенко підкреслив, що відновлення економіки починається з відновлення споживчого пропиту, тому сьогодні банки стали більш активно кредитувати сектор населення.

 «З точки зору споживчого кредитування банки демонструють зростання кредитних портфелів, приріст. Навіть підвищилася конкуренція у цьому напрямку. Бізнес-модель «Ідея банку» завжди базувалася на споживчому кредитуванні. На сьогодні ми не маємо великих вкладень у депозитні сертифікати. Ми ніколи не розглядали вкладення в депозитні сертифікати, як основне джерело доходів. У нашій бізнес-моделі основне – це кредитування. Депозитні сертифікати – це тільки подушка безпеки для ліквідності», – зауважив банкір.

 Він розповів, що протягом 2022 року в Україні поступово відновлювалося споживче кредитування. Зокрема, «Ідея Банк» розробив нові продукти для споживачів. Разом з тим зусилля з активізації кредитування почали давати результати лише в лютому 2023 року, коли збільшилися обсяги кредитування.

 «Ми стали відновлювати продажі, забезпечили зростання кредитного портфеля, відновили ефективність у всіх аспектах діяльності. На сьогоднішній день плануємо покрити збитки, запрограмовані на 2022 рік, з початку воєнних дій, і наблизитися до відновлення капіталу до рівня до воєнного конфлікту. Думаю, що всі банки виконали велику роботу, але перед нами ще стоїть багато викликів і ризиків. По-перше, ми вже здійснили завдання, яке ми ставили на початку 2022 року, і зберегли довіру наших клієнті до банківської системи. По-друге, ми маємо переходити до активного кредитування бізнесу та підтримки економіки України», – підсумував Михайло Власенко.  

 

Голова Правління «АТ «АБ «РАДАБАНК» Андрій Грігель також погодився з прогнозом колег, що НБУ на засіданні монетарного комітету знизить облікову ставку до 18%. Банкір звернув увагу на те, що сьогодні державна кредитна програма «5-7-9» є майже безальтернативною з точки зору кредитування бізнесу і саме вона сьогодні виступає певним орієнтиром щодо прогнозування облікової ставки.

 «Там є дуже чіткі маркери. Програма передбачає кредитування оборотних коштів. Програмою передбачена компенсаційна процентна ставка, яку сплачує клієнт, вона і становить 5-7-9%. І базова процентна ставка. Різницю між компенсаційною і базовою компенсує держава. Мені здається, що це якраз і є орієнтир до розміру облікової ставки. 18% у нас буде на кінець цього року, а на кінець 2024-го року, дуже ймовірно, що облікова ставка становитиме 13%», – зазначив Андрій Грігель.

Також він підкреслив, що незважаючи на те, що сьогодні неможливо врахувати всі ризики, пов'язані з воєнними діями, але тиску на національну валюту не спостерігається, оскільки послаблень на валютному ринку не очікується.

«Незважаючи на те, що НБУ декларує певні послаблення, але вони не призводять до масового витоку капіталу, не призводять до збільшення імпорту. Тиску на валютний ринок й ризиків щодо девальвації курсу я не бачу», – висловив думку банкір.

 Також він торкнувся питання можливого запровадження нового податку для банків. На думку Голови правління «АТ «АБ «РАДАБАНК» нове оподаткування може певним чином стримувати банки кредитувати реальний сектор економіки.

 «Наразі є законопроект, і мені здається, що він буде прийнятий, щодо збільшення ставки податку на прибутки банків до 36%, який буде дійти у 2024-2025 роках. Яким чином це вплине на систему? Фіксуючи прибутки, ми збільшуємо капітал. Це впливає регулятивний капітал. Це впливає на нормативи і на розміри максимальних кредитних ризиків. Запровадження нового податку призведе до збільшення ризиків щодо кредитування», – поділився думкою Андрій Грігель.

 Разом з тим, він зазначив, що банки повинні збільшувати кредитування бізнесу, але сьогодні банкам буде доволі складно конкурувати з державними кредитними програмами.

 «Зараз треба дуже активно повертатися до кредитування. Наприклад, сьогодні у нас комерційна ставка 21%. Це те, що ми пропонуємо клієнтам, які не потрапляють під програму «5-7-9», бо там теж є певні критерії. Ми з радістю будемо її знижувати. Але треба розуміти, що наразі програма «5-7-9» виходить навіть вигідніша для банків, ніж комерційні кредити», – зазначив Андрій Грігель.

 Підсумовуючи дискусійну панель президент Асоціації українських банків Андрій Дубас підкреслив, що головний вплив зниження облікової ставки на банківську полягатиме у активізації кредитування банками реального сектору економіки. 

 «У нас вимальовується одностайний прогноз, що облікова ставка, яка сьогодні становить 20%, на наступному засіданні монетарного комітету може бути знижена до 18%. Сьогодні усі спікери підтвердити тезу, що основне завдання банку – це кредитування. І банки готові кредитувати, розробляти відповідні програми, які будуть сприяти активізації як споживчого кредитування, так і кредитування бізнесу», – зазначив Андрій Дубас.

 Також президент АУБ підкреслив, що при запровадженні нового оподаткування для банків необхідно враховувати усі ризики для банківської системи.

 «Щодо законопроекту про додаткове оподаткування податку на прибуток. Ми, як банківська спільнота, подавали певні свої застереження і пропозиції щодо першої версії законопроекту, яку пропонували народні депутати. Я радий, що народні обранці дослухалися до нашої думки. Якщо і говорити про оподаткування, то це точно не може бути оподаткування чистих процентних доходів, а треба говорити тільки про оподаткування прибутку. Але чи ця норма має бути на позначці 36, чи вона має бути на позначці 27? Висловлю загальну думку від банкірів. Звичайно банківська спільнота хоче, щоб вона залишилася на позначці 18%. Банки мали величезні ризики, які виникли на початку повномасштабного вторгнення. Зараз ризики, хоч і зменшилися, але існують, адже війна, на жаль, триває. Тому, впроваджувати нові податки для банків якщо і треба, то лише поступово. Монетарна політика НБУ сприяла стабілізації курсу, фінансового сектору. Сьогодні, попри війну, ми маємо стабільну фінансову систему. Тому говорити про те, що у банків є надприбутки – на мій погляд є перебільшенням. Адже і бізнесу, і громадянам надійніше та безпечніше працювати в державі, в якій триває повномасштабна війна, з робочою банківською сектором, з стабільним курсом і більш-менш стабільними фінансовими показниками, ніж якщо б в нас цього не було. А ризик падіння банківської, фінансової системи був дуже великий. У 2022 році банки рекордними сумами сформували резерви, що зміцнили їхню ліквідність. Я вважаю, що це той виклик, з якими банки справилися на відмінно», – підсумував Андрій Дубас.