(редакція)Правління НБУ облікову ставку не змінювало, вона залишається на рівні 25%. Але були заяви представників регулятора про те, що до кінця 2022 року облікова ставка буде поступово крок за кроком зменшуватися. Чи таке буде, на вашу думку? Чи є всі причини для цього і як це вплине на фінансовий та товарний ринки?

(Дубас А.Б)Так, дійсно, представники Комітету з монетарної політики Національного банку припустили, що НБУ може перейти до зниження облікової ставки раніше, ніж передбачалося січневим макропрогнозом. Раніше, в грудні 2022 року, представники регулятора «залишили» облікову ставку на рівні 25%, при цьому зазначивши, що у разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів. Цей короткий екскурс у минуле – приклад того, що прогнозування в сучасній Україні, яка перебуває у війні – річ вельми ненадійна, і горизонт планування – не може бути занадто довгим. Зважаючи на кон’юктуру, яка складається, у розрізі лінійного планування – так, зниження рівня облікової ставки – можливе.

Можливе зниження облікової ставки регулятором буде обґрунтованим на основі динаміки чинників, що сприяють стійкій нормалізації економіки. У світі також, повільно, але відбувається сповільнення інфляції, як і в Україні. Крім того, Нацбанк, українські банки та банківські об’днання продемонстрували консолідацію у питаннях злагодженості та протидії спекулятивним трендам у контексті контрольованості курсу гривні, що сприяє як довірі до національної валюти, так і довірі до всієї банківської системи України. Бюджетна стабілізація та конструктивний діалог з МВФ також можуть сприяти зниженню облікової ставки.

Крім того, спостерігаються ознаки поступового досягнення одного з ключових завдань, які ставив собі Нацбанк, встановлюючи високу облікову ставку, а згодом модифікуючи операційний дизайн монетарної політики (надання кращої ставки за депсертифікатами тим банкам, що активніше залучають строкові депозити у гривні за рахунок привабливіших відсоткових ставок для клієнтів) – домогтися збільшення строкових клієнтських вкладів у гривні за рахунок вищих ставок за депозитами, що пропонуються банками. По мірі виконання цього завдання НБУ відчуватиме усе менший інфляційний тиск, що змушував би тримати високу облікову ставку.

(редакція)НБУ наголошує, що спостерігається чіткий «дезінфляційний тренд». Зокрема темпи зростання споживчих цін сповільнюються: у лютому рік до року інфляція становила 24,9%. У січні – для порівняння – цей показник був на рівні 26,6%. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що уповільнення інфляції пов'язане зі збільшенням пропозиції продовольства та пального, відновленням енергетичної системи після атак, слабким попитом споживачів, а також з фіксованими тарифами на ЖКГ. Ви також вважаєте саме так? З чим ще пов’язане уповільнення зростання цін?

(Дубас А.Б)Так, дійсно, такий тред є. Проте варто пам’ятати, що ці показники – це в якій мірі «середня температура по палаті», адже вона є узагальнюючими . Якщо говорити про найбільш вагомі чинники, які сприяють зниження інфляції, то можна перерахувати наступне:

• загальна економічна стабілізація порівняно з першими місяцями війни;

• політика НБУ щодо регулювання валютного ринку і підтримання курсу гривні;

• зниження, порівняно з минулим роком, світових цін на енергоносії;

• збереження експортних можливостей України (насамперед функціонування «зернового коридору» – а отже, притік валютних коштів, що позитивно впливає на валютну позицію України;

• стриманий споживчий попит;

• монетарна політика НБУ, яка, в тому числі, містить в собі, опосередковано, й дефляційний компонент;

• міжнародна фінансова допомога для України, що дозволяє відмовитися від емісійних механізмів фінансування бюджету;

• покращення очікувань з боку економічних гравців на ринку;

• підвищення передбачуваності стосовно подальшого розвитку країни, а отже – можливість виваженішого прорахунку наявних ризиків господарюючими суб’єктами (це теж суттєвий антиінфляційний чинник).

Цікавим є і те, що інфляція в єврозоні в березні різкими темпами знизилася до 6,9 % через різке зниження цін на енергоносії порівняно з тим же місяцем минулого року. Це також – тренд, що опосередковано пов’язаний з реаліями України.

(редакція)Що дало фінансовому та товарному ринкам припинення емісійного фінансування з початку року? Андрій Пишний повідомив, що до «друкарського верстата» НБУ повертатися не має наміру. За словами голови Нацбанку, емісію замінять: активізація внутрішнього ринку запозичень, насамперед завдяки ліквідності, наявної у банків;

(Дубас А.Б) У минулому році фінансовий сектор країни зіткнувся зі стресовою ситуацією, внаслідок чого фіксація офіційного курсу долара та емісія гривні стали найбільш безпечним виходом, і це – логічно. Проте сьогодні, в умовах підтримки України міжнародними партнерами, та зважаючи на стійкість та надійність фінансової системи нашої країни – відмова від емісійного фінансування – є виправданою. Іншими словами, якщо розглядати відмову від емісії не окремо, а в сукупності з економічною стабілізацією та надходженням потоків міжнародного фінансування, в т.ч. у вигляді допомоги, то вплив на фінансовий сектор буде позитивний. Зменшення рівня інфляції, стабілізація макроекономічних показників, менший тиск на ринкові механізми з боку адміністративних інструментів, зменшення негативного впливу на потенціал подальшого розвитку, та перспектива поступового зняття обмежень на валютному ринку –ось перелік позитивних моментів, які може отримати фінансова система при умові сприятливого сценарію подій. У банківській системі спостерігається зв'язаність надлишкової ліквідності, однак частина її перенаправляється із депозитних сертифікатів до ОВДП, що допомагає збільшувати обсяги ринкового фінансування дефіциту бюджету, що, в свою, чергу, дозволяє уникати необхідності емісійного фінансування з боку НБУ.

Якщо говорити про монетарну диспозицію, то ризик вивільнення надмірної гривневої ліквідності у банках регулятор вже поступово мінімізує за рахунок монетарної політики. Основний напрямок дій тут – стимулювання міграції поточних коштів до строкових депозитів. Це відбувається поступово. Разом з тим, в умовах «тихого» споживчого попиту і обережної динаміки покращення очікувань, ризик різкого виходу на товарний ринок вказаної накопиченої ліквідності не є високим, скоріше він – помірний.