Як бути українцям, якщо немає можливості обслуговувати свої кредити? Чи готові банки до збільшення непрацюючих кредитів через повномасштабну війну? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментував Андрій Дубас, голова Асоціації українських банків.

Про кількість непрацюючих кредитів

"Коли почалася повномасштабна агресія РФ, Нацбанк ухвалив рішення щодо пом’якшення багатьох умов до банків для того, щоб банківська система могла в цей екстремальний момент вистояти і працювати. До того ж 1 жовтня ми побачимо результат від непрацюючих кредитів. Поясню.

Зазвичай, якщо кредит не сплачується 90 і більше днів, його визнають дефолтним. Нацбанк увів пом’якшення, і до червня включно щодо кредитів, які не сплачувались, ці підходи не застосовували. А з кінця червня Нацбанк вирішив "порахувати" стан справ за непрацюючими кредитами, і було запущено цей лічильник 90 днів, який завершується саме 1 жовтня. Тож будемо мати чітку статистику, скільки кредитів, у порівнянні з попередніми періодами, стали дефолтними, тобто непрацюючими. Ми розуміємо, що ситуація спричинена не безвідповідальністю людей або небажанням виконувати свої зобов’язання, а саме воєнною агресією.

Як виходити з цієї проблеми ― є різні варіанти. Абсолютно всі банки пішли назустріч своїм клієнтам. У період воєнного стану плюс 30 днів не нараховуються штрафи, пеня, а банки в індивідуальному порядку з кожним клієнтом намагаються вести діалог і допомагати ― або реструктуризувати борг, або знайти індивідуальну модель сплати кредиту".

"Загальна частка непрацюючих кредитів станом на сьогодні ― близько 30%. В Україні діє три групи банків за їхньою структурою власності: банки з приватним українським капіталом, з іноземним капіталом та з державним капіталом. Найбільшу негативну тінь у статистиці за непрацюючими кредитами кидають банки з державним капіталом. Якщо в банках з українським капіталом частка в середньому 10%, з іноземним ― 7%, то у державному секторі ― 67%. Це підтверджує відому тезу: ефективність державного управління зазвичай нижча за ефективність приватного управління".

Якщо не втратив джерело доходу ― сплачуй за кредитом

"Важливо розуміти роль і місце банку. Банк ― це посередник між фізичною чи юридичною особою, що принесла гроші в банк і розмістила їх на депозиті, та позичальником, який прийшов до цього банку й отримав кредит. Це треба пам’ятати, щоб не поставити під загрозу кредитора. Бо ми знаємо, що в банку є власний капітал, на основі якого він починав свою діяльність, а є залучений ресурс ― депозити, кошти на поточних рахунках. І банк має зобов’язання перед своїми клієнтами, що вони в будь-який час, відповідно до умов обслуговування, можуть забрати свої кошти.

Якщо людина не втратила джерело доходу, продовжує працювати, велике прохання до неї обслуговувати свій кредит. Вона, звісно, може скористатися пом’якшенням від банку, але ми в Україні всі в одному човні, й ніхто не зацікавлений розхитати цей човен до такого моменту, щоб він перекинувся".

Чи буде етичним не повертати кредити банкам з російськими власниками, які перебувають під санкціями

"Напевно, ви маєте на увазі Альфа-банк. Хочу одразу сказати, що він не є членом Асоціації українських банків. Як представник банківської спільноти, я завжди буду закликати сплачувати за кредитами, повертати кошти, тобто виконувати свої договірні зобов’язання, незалежно від того, в якому банку ви брали кредит. Щодо діяльності того чи іншого банку в Україні, гадаю, це питання етичності з точки зору представників влади і Нацбанку. Я б не перекладав цю співучасть на громадян чи бізнес, сплачувати чи не сплачувати. Якщо завтра, наприклад, банк націоналізують, то зобов’язання нікуди не зникнуть. Вам ніхто не подарував ці кошти.

Безперечно, питання діяльності таких банків в Україні важливе. Ми в Асоціації багато чого не розуміємо, чому той чи інший банк продовжує тут працювати. До речі, після 24 лютого Нацбанк спромігся вивести із системи Сбербанк Росії".

Що робити людям, які втратили несплачене житло

"Якщо квартира чи будинок були в іпотеці й це житло знищене, то, найімовірніше, банки будуть іти на поступки клієнту і списуватимуть такий кредит. А далі держава має компенсувати ці кошти для банку.

Якщо ви частково втратили джерело доходу і не можете сплачувати кредит повною мірою, ідіть на контакт зі своїм банком. Розтягніть кредит із двох років на чотири, наприклад. До речі, не було жодного випадку, щоби банк вимагав сплачувати кредит за зруйновану квартиру.

З приводу обміну інформацією в бюро кредитних історій. Сьогодні Україна не перебуває в системі глобального обміну інформацією, але в Європейському Союзі така система існує. Тобто ― переїхавши в іншу країну, людина залишає за собою свою кредитну історію. Увесь світ рухається в бік цифровізації та прозорості, Україна не буде винятком. Тож ваші несплачені зобов’язання можуть створити дуже неприємні історії в майбутньому"