Експертна думка

Зменшення ризиків та податкові пільги – що зміниться для лізингодавців і споживачів.

Верховна Рада України 4 лютого прийняла Закон про лізинг, який є новою редакцією Закону «Про фінансовий лізинг». За відповідний законопроект №1111 проголосували 289 депутатів. Його підтримали рівно через рік після прийняття за основу.

Даний Закон врегулює права й інтереси як лізингодавців, так і лізингоодержувачів та сприятиме розширенню можливостей використання суб'єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту та податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.

«У минулому Законі було досить багато неточностей та суперечливих моментів, у новоприйнятому більш чітко прописані права усіх сторін. Варто зазначити, що в документі прибрали цілісні майнові комплекси. Будь-яка сфера бізнесу може скористатися лізинговим проектом», – коментує Директор ТОВ «Перша українська лізингова» Сергій Бабело.

Документ, зокрема, врегульовує порядок набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу у кінці строку та встановлює порядок припинення договору фінансового лізингу у разі значного прострочення лізингових платежів.

«Фінансовий лізинг стане простішим, адже чітко визначено ситуації, які можуть виникати під час дії договору, зокрема, повернення фінлізингу, яке раніше не було передбачено законодавством», – зазначив Сергій Бабело.


«Вдалося закріпити норму про те, що предмет лізингу має негайно повертатися до лізингодавця, якщо договір визнається недійсним. Затримка повернення предмету лізингу не буде більше безоплатною для боржника, тож період безоплатного користування предметом лізингу в таких випадках і відповідні ризики лізингодавців залишилася у минулому», – зазначає член Асоціації українських банків, засновник ТОВ «Геткар Лізинг» Олексій Мерецький.

Окрім того, Законом «Про фінансовий лізинг» врегульовано податкові норми, проте не все так просто, розповідає Сергій Бабело:

«Для фізичних осіб немає жодних податкових пільг, щоб повністю врегулювати це питання необхідно вносити зміни до податкового законодавства».

Якщо брати до уваги ризики у сфері лізингу, то вони зменшаться. Україна має значний потенціал для розвитку.

«Предмет лізингу перебуватиме у власності компанії. Відповідно, ризиків щодо втрати предмету лізингу буде менше, що позитивно вплине на залучення інвесторів. Наприклад, у 2020 році рівень проникнення лізингу в сегменті легкових автомобілів склав 13%, комерційних – 11,6%, тоді як два попередні роки він становив відповідно 9% та 8,6%. У середньому в Європі лізинг фінансує 28% нового транспорту й обладнання. Тобто, України має потенціал до подальшого зростання щонайменше у два рази. На лізинг в Україні припадає лише 3-4% інвестицій в основні фонди. В Європі аналогічний показник – близько 30%. Можна лише уявити, який потенціал ринку лізингу для юросіб в нашій державі», – розповів Олексій Мерецький.

Зазначимо, що функцію регулятора ринку фінансового лізингу виконує Національний банк України.

 

 

Довідково:

Асоціація українських банків уже понад 30 років розвиває національну фінансову систему. У зв’язку із набуттям чинності Закону України №78-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019р. (про СПЛІТ) до АУБ мають змогу долучитися НФУ.

«Мені приємно зазначити, що небанківські фінансові установи долучаються до нашої Асоціації, що підкреслює довіру до АУБ з боку цього ринку», – коментує Президент АУБ Андрій Дубас.

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна                                     
(044) 516-8775

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction