Представники Національного банку України, Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України, Національної асоціації страховиків України та команди GIZ Ukraine обговорили практичні кроки реалізації майбутньої Стратегії фінансової інклюзії України. Професійний воркшоп відбувся у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU.
Метою зустрічі стало обговорення концепції майбутньої Стратегії, визначення пріоритетних напрямів роботи та напрацювання практичних рішень, які можуть бути враховані під час її підготовки й реалізації. Такий формат дозволяє ще на етапі розробки документа об’єднати експертизу регулятора, учасників фінансового ринку та міжнародних партнерів.
Керівниця компонента з розвитку фінансового сектору програми STEP IN 2 EU Джемма Ферст наголосила, що фінансова інклюзія стала одним із нових напрямів співпраці програми з українським фінансовим сектором.
«Для нас фінансова інклюзія — новий напрям співпраці. Ми хочемо разом із Національним банком, професійними асоціаціями та учасниками ринку визначити, як саме можемо підтримати реалізацію Стратегії та які конкретні проєкти допоможуть зробити фінансові послуги доступнішими для людей», — зазначила Джемма Ферст.
Стратегія має враховувати реальні потреби людей і ринку
Начальниця Управління розвитку фінансової інклюзії Департаменту стратегії та розвитку НБУ Марина Соколова представила концепцію майбутньої Стратегії фінансової інклюзії України.
За її словами, документ має на меті зменшити рівень фінансового виключення, підвищити рівень користування фінансовими послугами, зміцнити довіру до фінансового сектору.
«Ми хочемо зменшити фінансове виключення, підвищити рівень використання фінансових послуг, сприяти розвитку економічної активності домогосподарств і бізнесу та зміцнити довіру до фінансового сектору. Для нас важливо, щоб ця Стратегія не була окремим документом, а стала частиною системної роботи Національного банку», — наголосила Марина Соколова.
Під час презентації окрему увагу приділили ключовим викликам, які має враховувати майбутня Стратегія: наслідкам війни, демографічним змінам, цифровому розриву, розвитку безбар’єрності, підтримці малого та середнього бізнесу, ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та мешканців сільських і прифронтових територій.
Важливим напрямом роботи залишатиметься і захист прав споживачів фінансових послуг.
Начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Юлія Требух зазначила, що під час підготовки Стратегії Національний банк вивчає міжнародний досвід і кращі практики, щоб удосконалити підходи до захисту споживачів фінансових послуг. Майбутні рішення мають формуватися у постійному діалозі з учасниками фінансового ринку та враховувати їхній практичний досвід.
GIZ представив концепцію підтримки реалізації Стратегії
Практичні механізми підтримки реалізації майбутньої Стратегії представив радник програми STEP IN 2 EU Руслан Лазаренко.
Запропонована концепція передбачає розвиток компетенцій працівників фінансових установ у роботі з вразливими категоріями клієнтів, підвищення доступності цифрових фінансових послуг відповідно до принципів безбар’єрності, а також реалізацію освітніх програм у сфері фінансової інклюзії. Окремий акцент зроблено на впровадженні сучасних стандартів клієнтоорієнтованого обслуговування та поширенні найкращих європейських практик.
Асоціації представили рішення для розвитку фінансової інклюзії
Під час воркшопу представники професійних асоціацій обговорили практичні виклики, які необхідно врахувати під час реалізації майбутньої Стратегії фінансової інклюзії України. У центрі уваги були питання розвитку цифрових фінансових сервісів, доступності фінансових продуктів для ветеранів, військовослужбовців та інших вразливих категорій населення, застосування технологій штучного інтелекту, а також особливості забезпечення фінансової інклюзії у страховому секторі. Окрему увагу учасники приділили пошуку практичних рішень, які допоможуть зробити фінансові послуги більш доступними, зберігаючи належний рівень захисту прав споживачів та ефективне управління ризиками.
Зокрема Руслан Костецький, керівник відділу розвитку та міжнародних відносин АУБ, представив Галузевий центр експертизи штучного інтелекту Асоціації українських банків, який може стати платформою для розвитку та впровадження AI-рішень, що сприятимуть фінансовій інклюзії, підвищенню доступності фінансових послуг та розвитку клієнтоорієнтованих сервісів.
«Штучний інтелект вже сьогодні може допомагати фінансовому сектору робити послуги доступнішими, швидшими та більш персоналізованими. Галузевий центр експертизи штучного інтелекту АУБ покликаний стати майданчиком, який об’єднає експертизу ринку для розробки та впровадження AI-рішень, що сприятимуть розвитку фінансової інклюзії », — зазначив Руслан Костецький.
Практичний погляд страхового ринку представив генеральний директор Національної асоціації страховиків України Денис Ястреб. Він звернув увагу на виклики, які необхідно врахувати під час реалізації Стратегії у страховому секторі. Зокрема, йшлося про забезпечення доступності страхових послуг для різних категорій населення, розвиток цифрових сервісів, удосконалення процедур ідентифікації клієнтів, страхування ризиків на прифронтових територіях та пошук збалансованих рішень, які враховуватимуть як потреби споживачів, так і особливості управління страховими ризиками.
Підсумовуючи зустріч, учасники наголосили, що саме відкритий професійний діалог між регулятором, учасниками фінансового ринку, професійними асоціаціями та міжнародними партнерами дозволяє напрацьовувати рішення, які враховують практичний досвід фінансового сектору та потреби споживачів фінансових послуг. Такі воркшопи є важливою складовою підготовки майбутньої Стратегії фінансової інклюзії України та її ефективної реалізації.
Про програму STEP IN 2 EU
Програма міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Програма має на меті підтримати українські державні інституції у просуванні процесу вступу до ЄС за економічними розділами, а також створити кращі економічні умови та фінансові можливості для українських компаній, що дозволить їм отримати додаткові можливості від інтеграції до єдиного ринку ЄС.
