Чому збитки від банківських шахраїв зросли у 2025 році: аналіз від НБУ

Чому збитки від банківських шахраїв зросли у 2025 році: аналіз від НБУ

За даними Національного банку України, у 2025 році ситуація зі злочинністю у сфері платіжних карток демонструє суперечливі тенденції: кількість шахрайських операцій скоротилася, проте загальна сума збитків суттєво зросла.

Ключові показники за 2025 рік

Згідно зі звітом НБУ, загальна кількість незаконних операцій з використанням платіжних карток знизилася до 256 тисяч, що на 5% (або 13,3 тис.) менше, ніж у 2024 році. Також зменшилася частота шахрайства: на один мільйон видаткових операцій припадало 27 незаконних дій, що на 14% менше порівняно з попереднім роком.

Водночас сума збитків зросла на 24%, сягнувши 1,4 млрд грн. Такий негативний показник обумовлений різким збільшенням середньої суми однієї шахрайської операції — вона зросла на 30%, до 5 536 грн (у 2024 році — 4 247 грн).

На думку регулятора, зменшення кількості інцидентів свідчить про ефективність заходів, які вживають надавачі платіжних послуг (зокрема, впровадження посиленої автентифікації), та підвищення фінансової грамотності багатьох клієнтів. Однак зростання середньої суми втрат вказує на те, що громадяни, які все ж потрапляють у пастки зловмисників, через власну необачність зазнають значно більших фінансових збитків.

Де стаються злочини?

НБУ констатує: переважна більшість шахрайських випадків продовжує відбуватися в інтернеті.

  • 83% усіх шахрайських операцій було здійснено онлайн.

  • 17% припало на фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали тощо).

При цьому в інтернеті спостерігається тенденція до проведення більш масштабних за сумою злочинів: середня сума незаконної операції в мережі зросла на 27% і склала 6 043 грн.

Соціальна інженерія — головна загроза

Національний банк наголошує, що 90% суми всіх збитків у 2025 році спричинено соціальною інженерією. Шахраї продовжують маніпулювати клієнтами, виманюючи конфіденційну інформацію: реквізити карток, одноразові коди підтвердження, логіни та паролі до онлайн-банкінгу.

Найпоширеніші схеми зловмисників (за даними НБУ):

  1. Фіктивна допомога: повідомлення про нарахування соціальних виплат, що ведуть на фішингові сайти.

  2. “Служба безпеки”: дзвінки від псевдопрацівників банку або НБУ з метою отримати дані для “розблокування рахунку”.

  3. Легкий заробіток: завдання в соцмережах, що згодом переростають у вимогу переказу коштів або купівлі товарів.

  4. Викрадення фінансового номера: виманювання кодів доступу до SIM-карток (часто через створення eSIM) для отримання контролю над банківськими застосунками.

  5. Шахрайство з номерами українців за кордоном: зловмисники використовують номери телефонів, які клієнти не використовують тривалий час, що дозволяє операторам перевипустити SIM-картку на шахрая та отримати доступ до фінансів.

Рекомендації Національного банку щодо безпеки

Для захисту власних коштів НБУ наполегливо рекомендує:

  • Категорично не розголошувати: номер картки, термін її дії, CVV-код, паролі від інтернет-банкінгу та будь-які одноразові коди з СМС.

  • Бути обережними: не переходити за підозрілими посиланнями у месенджерах, соцмережах чи на електронній пошті.

  • Захистити фінансовий номер: прив’язати SIM-картку до своїх паспортних даних у оператора мобільного зв’язку та підключити додаткові сервіси захисту.

  • Діяти негайно: у разі крадіжки картки, втрати телефону або підозри на шахрайство — негайно заблокувати рахунок через службу підтримки банку та звернутися до Кіберполіції.