Україна наближається до створення правового поля для ринку віртуальних активів. Законопроєкт № 10225-д, який Верховна Рада прийняла за основу, готується до другого читання. Для банків та інших фінансових компаній це може відкрити можливість легально працювати з віртуальними активами та інтегрувати їх у фінансові послуги.
Що саме змінить майбутнє регулювання, які можливості воно створює для банків та їхніх клієнтів і як Україна наближає правила роботи з віртуальними активами до європейських стандартів — обговорили представники держави, банківського сектору та експертної спільноти під час семінару «Регулювання та оподаткування віртуальних активів: європейський досвід, українські реалії та перспективи розвитку банківського сектору».
Захід реалізується в межах співпраці Асоціації українських банків із програмою STEP IN 2 EU та спрямований на наближення українського фінансового сектору до європейських стандартів, розвиток його конкурентоспроможності й інтеграцію до єдиного ринку ЄС.
Що змінить законопроєкт № 10225-д
Законопроєкт визначає правові та податкові засади функціонування ринку віртуальних активів, встановлює вимоги до постачальників послуг, пов’язаних з їхнім обігом, та закладає підходи до оподаткування.
Основою документа є норми європейського Регламенту MiCA, адаптовані до українського законодавства. Водночас українська модель враховує національні особливості, зокрема цивільно-правові норми, обмеження щодо використання віртуальних активів як засобу платежу та особливості, пов’язані з воєнним станом.
«Основна частина законопроєкту — це транспозиція норм MiCA з урахуванням специфіки українського ринку. Решта — національні особливості: цивільно-правова частина, обмеження щодо використання віртуальних активів як засобу платежу та норми, пов’язані з воєнним станом», — пояснив Дмитро Ніколаєвський, головний юрист Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України.
Одним із ключових наслідків створення нормативного поля стане можливість для банків та фінансових компаній офіційно працювати з віртуальними активами. Для клієнтів це означатиме можливість обслуговувати цифрові активи через звичні фінансові установи, де вони вже мають рахунки, платіжні картки, депозити чи кредити.
«Створення нормативного поля, яке всі очікують зараз в Україні, дозволить банкам і фінансовим компаніям офіційно, легально працювати з віртуальними активами», — зазначив Руслан Костецький, керівник напряму розвитку та міжнародних відносин Асоціації українських банків.
Які можливості відкриються для банків
Поява зрозумілих правил окрім легалізації операцій з віртуальними активами, створює можливості для розвитку нових фінансових продуктів. Одним із найбільш очевидних напрямів є платежі та перекази із використанням стейблкоїнів, зазначив Сергій Ходакевич, к.е.н., професор кафедри банківської справи та страхування КНЕУ, радник Президента Асоціації українських банків.
«Впровадження стейблкоїнів знижує собівартість переказів, пришвидшує їх. Це, відповідно, плюс для всіх клієнтів банків, як для фізичних, так і для юридичних осіб», — зазначив він.
За його словами, особливо помітними ці переваги можуть бути у транскордонних операціях. Порівняно з традиційними переказами цифрові транзакції можуть бути швидшими, дешевшими та прозорішими.
Водночас потенціал віртуальних активів не обмежується платежами та обмінними операціями.
Сергій Козлов, к.е.н., DeFi-експерт міжнародної компанії Blockstream, зазначив, що після створення зрозумілих правил користувачі зможуть обмінювати певні стейблкоїни на фіатні гроші, купувати цифрові активи та працювати з ними.
Серед можливих сфер застосування він назвав і кредитування — зокрема використання цифрових активів як застави за кредитами.
Таким чином, віртуальні активи потенційно можуть поступово інтегруватися у традиційну фінансову систему — від платежів та обміну до кредитних продуктів.
Яким має бути регулювання
Майбутні правила мають враховувати практичний досвід тих, хто працюватиме з віртуальними активами, — зазначила Тетяна Дмитренко, голова правління ГО «Українська сучасна цифрова наука».
«Щоб регуляторні норми були правильними, потрібно, щоб держава і приватний сектор працювали разом. Важливо також долучати криптоспільноту та банківські установи, які безпосередньо працюватимуть із цим ринком. Така взаємодія необхідна для захисту прав інвесторів та протидії використанню віртуальних активів у злочинній діяльності».
Асоціація українських банків продовжить професійний діалог щодо розвитку ринку віртуальних активів. Зокрема, АУБ планує проводити тематичні зустрічі, розвивати відповідні навчальні програми в Банківській академії та проводити опитування банківського сектору для визначення подальших кроків.
Про проєкт:
Захід «Регулювання та оподаткування віртуальних активів: європейський досвід, українські реалії та перспективи розвитку банківського сектору» організований Асоціацією українських банків у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business, а також урядами Литви та Естонії. Програма імплементується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Програма має на меті підтримати українські державні інституції у просуванні процесу вступу до ЄС за економічними розділами, а також створити кращі економічні умови та фінансові можливості для українських компаній, що дозволить їм отримати додаткові можливості від інтеграції до єдиного ринку ЄС.
