Новини АУБ

6 грудня в Асоціації українських банків пройшла дискусійна панель «Очікування щодо рішення монетарного комітету та їхній впив на банківську систему». Учасники заходу відзначили ефективну роботу НБУ протягом року у монетарній політиці, спрямованій на підтримку економіки в умовах війни та спрогнозували незначне зниження облікової ставки. Однак, для активізації кредитування, на їхню думку, потрібні додаткові заходи, включаючи широке впровадження страхування військових ризиків, розширення державних компенсаційних кредитних програм, більш суттєве зниження облікової ставки та дерегуляція банківської системи.

БАНКІВСЬКА СТРЕТЕГІЯ 2024: КРЕДИТУВАННЯ БІЗНЕСУ

Різке зниження облікової ставки може вплинути на привабливість депозитів та спричинити відтік ліквідності з банківської системи, адже клієнти замість розміщення коштів на депозитах віддадуть перевагу купівлі валюти. Про це під час виступу зазначив голова Правління Банку «Глобус» Сергій Мамедов.

«Можливо буде зменшення облікової ставки, але незначне. Я думаю, що це буде крок НБУ, щоб показати динаміку та неухильність політики на зниження облікової ставки. Тому вважаю, що зменшення буде на 1%, тобто до 15%», – зазначив Мамедов.

За його словами сьогодні Національний банк дуже обережно ставиться до короткострокових інструментів управління ліквідності, таких як сертифікати на 3 місяці.

«При зниженні облікової ставки в доходність цих сертифікатів залишилася на тому самому рівні. Про це про що це каже? Це каже про те, що є побоювання, як буде поводитися клієнт, і я буду поводитися банки стосовно відсоткових ставок по депозиту і тих сум, які, можливо підуть на ринок, а може, потім і на валютний ринок, і будуть впливати на курс», – підкреслив банкір.

Також Сергій Мамедов розповів про те, як працює Банк «Глобус» в умовах впровадженої НБУ керованої гнучкості курсу та зауважив, що НБУ буде стимулювати банки вкладатися не в депозити, а в державні облігації.

«Зараз НБУ банк змінює підхід і ті аукціони, які раніше проводилось кожну п'ятницю, зараз проводиться раз на два тижні. Наприклад, якщо брати наш банк, то сума вкладень в інструменти сертифікати більше 3 місяців. З 1 грудня вона зменшується приблизно 600 мільйонів. Це значна сума. Тим самим ми бачимо, що Національний банк підводить до того – давайте вкладаєтесь якісь інші інструменти, інструменти. Якщо ми кажемо про інструменти управління ліквідності це облігації Мінфіну. Тому мені здається, що головним наразі буде питання стосовно того, як ту суму, яка зараз знаходиться у НБУ в тримісячних  депозитних сертифікатах перевести портфель облігацій», – поділився очікуванням банкір.

Також він зазначив, що на ринку депозитів було зниження відсоткових ставок, але не таке різке, як того очікувалося, що свідчить про здорову конкуренцію між банками та боротьбу за клієнта.  Стосовно пожвавлення кредитування, то, за словами Сергія Мамедова, банки активізувалися у цьому напрямку.

«Банки стали більше звертати увагу на кредитування. Ми бачимо, що запускаються державні програми з підтримки бізнесу. Зараз очікується зміна до програми кредитування «5-7-9». Всі державні програми  – це сигнал для банківської системи, куди треба йти і на що звертати увагу. І не тільки стосовно напрямків кредитування і ще і стосовно того, що ризик по цим програмам для банків менше. Клієнту дуже важливо обслуговувати борг по цим програмам, якщо він його обслуговує, то він отримує більш низьку відсоткову ставку. Адже обслуговувати борг зі ставкою 20% і вище набагато важче, ніж ставкою там 7 або 9 відсотків», – зазначив банкір.

Також Голова правління Банку «Глобус» звернув увагу на те, що регіональна влада долучається до програм компенсацій за кредитами, даючи можливість розвиватися місцевому бізнесу.

«Якщо брати «5-7-9»  є тенденція – місцева влада підписує угоди про компенсацію в окремому регіоні відсоткової ставки. Наприклад, це Львів, Київ, Київська область, Львівська область. І  компенсація відбувається до ставки близькою до нуля. Тобто, якщо клієнт потрапляє стосовно вимог програми в перелік можливих компаній, то наразі він може отримати фінансування майже під нуль відсотків», – розповів банкір.

У 2024 році від НБУ, на думку, Мамедова слід очікувати подальше поступове зниження облікової ставки та стимулювання банків активно кредитувати реальний сектор економіки. Разом з тим він відмітив, що для активізації кредитування необхідно впровадити інструменти закриття військових ризиків для банків.

«На нещодавній нараді голова НБУ Андрій Пишний сказав про те, що пріоритетний напрямок наступного року – кредитування. Але, зауважу, активізація кредитування може бути лише при інших відсоткових  ставках. Тому головне завдання – направити гроші на кредитування. Банки аналізують, дивляться, розробляють продукти. Ми розуміємо, що працюємо у важкий період – триває війна. Тому ті ризики, які є на сьогодні, вони дуже великі, стосовно бізнесу. Інструменту закриття військових ризиків для банків наразі не існує. Сьогодні всі ризики лягають на банківську установу», – розповів Сергій Мамедов.

Разом з тим банків відмітив, що банки повинні кредитувати, адже це їхня пряма функція. Банк «Глобус», поступово відновлює кредитування ще з початку минулого року, як по фізичним так і по юридичним особам.

«Ми вважаємо, що є необхідність в тому, щоб надавати клієнтам фінансування. Якщо не будемо кредитувати ми, клієнти підуть звернуться до інших фінансових установ, у яких є пропозиція. Повторюсь, тенденція на зростання кредитного портфелю банків буде зростати у наступному році, якщо не буде якихось різких негативних явищ. І тому зараз стратегія кожного банка, на мій погляд – активізація кредитування на наступний рік», підсумував Сергій Мамедов.

РОЗПОДІЛ РИЗИКІВ ПОЖВАВИТЬ КРЕДИТУВАННЯ

Ринкові структури успішно адаптувалися до нового валютного режиму. Звісно, найбільш адекватно було б звернутися безпосередньо до ринкових учасників, але за загальним враженням можна стверджувати, що система вже ефективно впоралася з цим завданням. Множинність курсів поступово зникає, а готівковий курс узгоджується із безготівковим, при цьому не спостерігається значних коливань. Таку думку під час дискусії  висловив фінансовий експерт Євген Дубогриз. За його прогнозом слід очікувати зниження облікової ставки на 1%.

«Мені здається, очікування всіх нас і абсолютно співпадають. Нацбанк витрачає, в принципі, стільки, скільки витрачав на інтервенції для підтримки курсу гривні. Я очікую мінус один відсоток. За останній рік, з того часу як Андрій Пишний став головою НБУ регулятор є дуже передбачуваний в плані облікової ставки.  З іншого боку, у НБУ абсолютно непередбачуваний в змінах операційного дизайну. З кожним новим засідання монетарного комітету з'являється щось нове в операційному дизайні. Мені здається, занадто дорого для банків постійно міняти свою систему, постійно адаптуватися. Постійні зміни операційного дизайну, мені здається, могли бути більш прогнозованими», – зазначив Дубогриз.

Експерт зазначив, що стратегія активізації кредитування НБУ варто розробляти разом з банками, залучати банківську спільноту до обговорення, до дискусії.

«В чисельних інтерв'ю та колонках топ-менеджмент НБУ пише, що кредитування – це для НБУ зараз пріоритетний напрямок. Через медіа НБУ закликає банки надавати більше кредитів. 

Але майже відсутня відповідь щодо вирішення питання ризиків. У нас і до повномасштабного вторгнення кредитування не те, щоб дуже сильно зростало. І те, що зараз з липня зросли чисті кредити на 5% відсотків – давайте чесно, це поки що на рівні статистичної похибки», – сказав Дубогриз.

На його думку НБУ у своїй політиці щодо відновлення кредитування варто зменшити певні регуляції. 

«Варто послабити не потрібні регуляції, ті регуляції, які обмежують доступ бізнесу до капіталу. Наприклад, Постанова НБУ № 351 містить 29 документів, які потрібні для позичальника, що просто податися на кредит. Велике підприємства це собі може дозволити, а малий бізнес, м’яко кажучи, не завжди», – сказав Дубогриз.

Він додав, що НБУ іноді сприймає намагання банків, галузевих асоціацій, окремих гравців ринку змінити регуляції з ризикової точки зору

«Мовляв, ви хочете знову повернення 2012 року, коли кредитували всіх без розбору. Але це не так. Тому що ці всі постанови, регулювання кредитних, операційних, ринкових ризиків – воно актуальне, змінюється час, змінюються обставини. Деякі речі, які були актуальні в 2016 році вони зараз втратили актуальність і над цим треба працювати. Тобто не треба послаблювати вимоги до ризиків. Не треба збільшувати вимоги до позичальників. Треба провести ревізію і зрозуміти, які умови зараз вже не працюють. Наприклад, умови до фінпоказників. Бо жодні попередні гарні фінансові показники у компанії не гарантують те, що вона і в майбутньому там буде прибутковою зможе розраховуватися і  навпаки. На ці речі, теж не треба звертати уваги. То НБУ може це зробити. Принаймні спростити доступ бізнесу до кредиту, спростити ці транзакційні витрати для бізнесу, особливо для малого при подачі на кредити», – сказав Дубогриз.

Також фінансовий експерт наголосив, що НБУ треба презентувати концепцію страхування військово-політичних ризиків.

«Тут важливо відділити одне від іншого – військові ризики і політичні ризики. Військові ризики – це, наприклад, втрати від знищення майна у наслідок військових дій. Політичні це те, що прийде якийсь аllure enforcement officer, тобто якийсь прокурор і бізнес після цього буду працювати гірше. Або що буде якась експропріація, націоналізація. Якщо ці речі розділити, якщо там чітко виписати це регуляції: хто і як страхує військові ризики, хто страхує політичні ризики, то мені здається, це може покращити ситуацію. Також регулятор може більше використовувати механізми розподілу ризику. Коли ризик кладеться не конкретно на бан, а розподіляється між партнером, це може бути як постачальник, так і продавець, це можуть бути і міжнародні фінансові організації. Це можуть бути якісь інші банки з інших країн, інших групи банків. У нас практично відсутнє синдикованого кредитування», – зазначив Дубогриз.

Він наголосив, що сьогодні головна перепона активного відновлення кредитування це те, що існуючі ризики великі, непередбачувані, не прораховані.

«Єдиний спосіб – це розподіл ризиків. Тобто з одного боку є програма «5-7- 9», є програма державних гарантій. Є багато програм, які пропонує Європейський банк реконструкції та розвитку, Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC), Міжнародна фінансова корпорація (IFC). В рамках цих програм діє механізм гарантій від 10% до 90% відсотків по державним програмам і до 80% по міжнародним. Якщо ці речі комбінувати, як деякі банки і комбінувати – кредитування злітає вгору. Ці гарантії, які даються на п'ять років, використовуються за півроку і банки ще потребують таких інструментів. Це дуже привабливі інструменти», – підкреслив фінансовий експерт.

МЕНШЕ ГРАНТІВ – БІЛЬШЕ КРЕДИТІВ

Микита Мишаков, начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку, у своєму виступі погодився з думкою колег щодо зниження облікової ставки на 1%, разом з тим зазначив, що різке зменшення ставки може негативно вплинути на банківську систему. 

«Політика регулятора зрозуміла – активізація кредитування, що неможливо за наявності високої облікової ставки. Добре, що НБУ не робить це різко. Взагалі виважена монетарна політика регулятора зменшила відтік грошей до валютного ринку, що призвело підвищення курсу. Сподіваюсь, що цього разу облікову ставку зменшать також один відсоток, який прогнозують колеги і рішення монетарного комітету не буде шоком. ПриватБанк, як найбільший державний банк, несе соціальну відповідальність. Ми намагаємось підставляти плече нашому регулятору у питаннях курсової стабільності.», – сказав Мишаков.

Він зазначив, що наразі ПриватБанк намагається максимально кредитувати як фізичних, так і юридичних осіб.

«У нас велика розгалужена мережа і є бажання максимально кредитувати фізичних осіб, ФОПів, малий бізнес, середній бізнес. Нам трохи не вистачає серед середнього і великого бізнесу надійних партнерів. Ми зважуємо всі ризики, які існують. Співпрацюємо із ЄБРР. Плануємо розпочати програму з DFC. Як вже було сказано, це дуже гарні інструменти, вони надаючи банку підтримку. Мабуть, основною проблемою в кредитуванні для нас це відсутність, надійних партнерів від бізнесу хто б хотів співпрацювати і готовий був би співпрацювати на тих умовах, які надає держава. Ми теж працюємо з усіма державними програмами. Але ну ситуація така, що більша частина нашого кредитного портфелю зосереджена на кредитуванні фізичних осіб, малий бізнес, малі підприємства, ФОПи. Ми завантажуємо їх кредитуванням по максимуму. Разом з тим ми зараз активно намагаємось розширювати нашу присутність в середньому корпоративному бізнесі. Потрохи з'являються клієнти, які розуміють, що ПриватБанк це не тільки зарплатні карткові проекти. Виникає розуміння того, що з нами можна співпрацювати довгостроково по кредитуванню бізнесу», – розповів представник ПриватБанку.

Микита Мишаков також поділився застереженнями, щодо скорочення фінансування України від міжнародних партнерів, що може суттєво вплинути на економіку країни.

«Очікування на наступний рік стосуються не стільки української банківської системи, тут ситуація більш стабільна, а стосується взагалі ситуації да міжнародну міжнародному фоні. Я не вважаю, що в наступному році різко скоротиться фінансування від зарубіжних партнерів. Але, можливо, частка цього фінансування не буде безкоштовною грантовою, а стане кредитною. Це, звісно, надасть додаткове навантаження на бюджетні видатки України. Тобто ця річка фінансування не перекриється, але стане трошки вужчою. Ми маємо до цього пристосуватися. Нічого критичного у цьому я не бачу, але треба бути готовими. Нам вдалося стабілізувати ситуацію, є запас міцності у фінансовому секторі. Звісно, що краще щоб надходили з грантові гроші макрофінансової підтримки, які закривають всі питання державного бюджету. Але, напевно, доведеться платити більшу ціну і оптимізуватися, якщо гранти заміняться кредитами. США  і Євросоюз закликають імплементувати реформи, які стосуються, зокрема, ефективності використання тих коштів, які до нас надходять», – зазначив Мишаков.

Представник ПриватБанку також підкреслив, що виважені дії НБУ в цьому році стабілізували курс гривні, але навіть регулятор не очікував такого зміцнення гривні під кінець року.

«Чесно кажучи, мабуть, і сам НБУ не очікував такої такого рівня зміцнення гривні. Цьому також сприяв високий сезон серед аграріїв. Тому держава, банки зараз намагається стимулювати аграріїв для заведення виручки валютної до України і її реалізації за гривню. Важливим етапом боротьби за курс стало введення гнучкості. Звісно, що експортери сподівались на те, що ця кровна гнучкість приведе до того, що курс офіційний наблизиться до реального курсу гривні, який ми бачили там на сірому та чорному валютному ринках. Але на той час вже було більш-менш відрегульовано відставання курсу готівкового долара до міжбанку. Разом з тим, учасники ринки очікували плавну девальвацію хоча до того показнику, за яким НБУ більше року проводив валютні інтервенцій. Це близько 39 грн за долар США. Саме цього вимагали і експортери. Але ринок відреагував інакше, мабуть щось відбулось поза сферою очікування самого регулятора», – зазначив Мишаков.

ГРИВНЕВІ АКТИВИ ПОВИННІ ЗАЛИШАТИСЯ ПРИВАБЛИВИМИ

Представник Банку інвестицій та заощаджень Максим Думанський зазначив, що різкої зміни облікової ставки не відбудеться, адже НБУ треба вирішувати питання привабливості гривневих активів, щоб знівелювати їхній відтік на валютний ринок.

«На наступному засіданні Національного банку з питань монетарної політики ми отримаємо невелике зниження облікової ставки – до рівня п'ятнадцяти відсотків річних не більше. Оскільки національному банку потрібно направляти діяльність банків на кредитування реального сектору економіки. Але для цього необхідно знижувати облікову ставку оскільки її високий рівень не дозволяє банкам нарощувати кредитування. Проте з другого боку НБУ необхідно вирішувати питання привабливості гривневих активів нових активів – це депозитні заощадження або в ОВДП. Тому. У зв'язку з цим ми не очікуємо різкої зміни облікової ставки. Оскільки при цьому може бути таке, що гривні активи предстануть буде привабливий, і це буде впливати на валютний ринок. Очікуємо від НБУ збереження операційного дизайну в тому, який він є», – зазначив Думанський.

За словами представника Банку інвестицій та заощаджень підняття регулятором облікової ставки на початку війни з впровадженням інструментарію депозитних сертифікатів НБУ, державних облігацій допомогло банкам, які через військові дії отримали значне скорочення ліквідності, погасити свої борги і стати прибутковим.

«Ми, які більшість банків, отримали значне скорочення ліквідності, оскільки наші клієнти, очікуючи значний курсовий стрибок почали вимивати свою ліквідність в товар. Нам, яка і решті банків, на початку 2022  року необхідно було залучати кредити від НБУ.  І після різкої зміни облікової ставки це дійсно негативно вплинуло на показники діяльності банку. Але ми за рахунок повернення ліквідності загасили кредити Національного банку. Це дало змогу банку вирівнятись і в подальшому отримувати прибуток», – розповів Думанський.

Він також зазначив, що валютні пом’якшення НБУ позитивно вплинуть на скороченні множинності курсів.

«Як ви знаєте, з 1 грудня НБУ послабив вимоги до валютного регулювання і дозволив банках продавати готівкову валюту без врахування позитивного сальдо. Це теж буде позитивно впливати на скороченням множинності курсів, на те, що готівковий курс буде наближатися до безготівково», – сказав Думанський.

 ДЕРЕГУЛЯЦІЯ ПІДВИЩИТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ БАНКІВ

Підсумовуючи третю в цьому році дискусійну панель президент Асоціації українських банків Андрій Дубас зазначив, що хоча є різні думки щодо операційного дизайну регулятора, разом з тим експерти досягли консенсусу – облікова ставка повинна знижуватися, але без різких стрибків.

«Напевно, це вперше ми отримали консенсус. Одноголосні очікування від наших сьогоднішніх панелістів щодо чергового рішення по обліковій ставці – мінус 1%. Тож очікуємо, що Національний банк знизить облікову ставку з 16% до 15%. Є різні думки з приводу зміни операційного дизайну. Також, експерти висловили своє бачення щодо активного відновлення кредитування реального сектору економіки. Головне – банки готові кредитувати, але питання військових та політичних ризиків сьогодні не закрите. Також відкритим залишається питання готовності клієнта до подання необхідних документів, фінансової звітності, адже банку потрібно оцінити усі ризики у тому числі платоспроможність клієнта, прибутковість його бізнесу», – зазначив Андрій Дубас.

Президент АУБ також підкреслив, що важливою частиною дискусійної панелі стало обговорення процесу дерегуляції у банківський системі, що в свою чергу позитивно вплине на відновлення кредитування бізнесу.

«Приємно було сьогодні чути від панелістів про те, що варто ініціювати перед регулятором питання щодо перегляду певних регуляторних вимог. Не ризикових вимог 351-й постанові НБУ для того, щоб було легше кредитувати, а вимог, які сьогодні вже відповідають динаміці сучасних фінансових та економічних процесів або через військовий стан можуть бути просто неактуальні і є гальмом в банківській діяльності. Адже вони додатково операційно навантажують, як підприємця, якому необхідністю подавати ті чи інші документи, так і банк, який потім опрацьовує, верифікує, перевіряє ці документи витрачаючи час», – підсумував Андрій Дубас.