Новини АУБ

Війна в Україні завдала значних збитків фінансовій системі країни. Однак, незважаючи на це, фінансові ринки України поступово відновлюються. Про це свідчать результати круглого столу «Фінансові ринки під час війни», який відбувся 9 листопада 2023 року в Києві за ініціативи Асоціації українських банків та АТ «Укрексімбанк».

   Банки зберігають високу ліквідність

Обговорюючи важливі теми, від поточних ринкових умов до прогнозів на 2024 рік, учасники круглого столу висловили свої погляди, надали пропозиції для подолання викликів, що стоять перед фінансовою системою України. Антон Болдирєв, директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ «Укрексімбанк», у своєму виступі зазначив, що монетарна політика НБУ є ефективною та відповідає існуючим ризикам. Він підкреслив, що банківська система успішно зберігає високу ліквідність, а міжнародна фінансова допомога визначається як основний чинник стабільності банківської системи.

Болдирєв також повідомив, що політика НБУ, спрямована на поступове зниження облікової ставки, націлена на те, щоб спрямувати ліквідність банків у реальний сектор економіки. Відзначивши динаміку ринку, він розповів, що з початку повномасштабного вторгнення ліквідність системи зросла з 85 млрд грн до 650 млрд грн на тлі активних бюджетних видатків.

Директор департаменту також підкреслив, що вкладення в депозитні сертифікати зросли з 120 млрд грн до 486 млрд грн, що свідчить про активний розвиток цього напряму. Відзначивши успіх рефінансування кредитів, Болдирєв повідомив, що за 10 місяців року банки повертають 36 млрд грн за кредитами рефінансування, а з початку 2022 року ця сума складає 158 млрд грн.

Розглядаючи стратегічні кроки, директор вказав на збільшення нормативу обов'язкового резервування з 50 млрд грн до 330 млрд грн та запровадження «резервних» ОВДП, які абсорбують 200 млрд грн ліквідності системи. Підкресливши позитивні зрушення, він повідомив, що з початку 2022 року чисті активи банківської системи України в національній валюті зросли на 25%, або майже на 400 млрд грн.

Болдирєв розповів про основні напрямки розміщення цих коштів, підкресливши, що депозитні сертифікати, ОВДП і залишки на коррахунках та касах займають 2/3 в структурі активів банківської системи. Він підкреслив, що кредитний портфель зменшився на 90 млрд грн, а в структурі активів суттєво знизився з 37% до 24%, і основним напрямом кредитування є державні програми.

Підкресливши результативність державних програм, Болдирєв повідомив, що під час воєнного стану за програмою «5-7-9%» було надано коштів на понад 155 млрд грн або 90% нових кредитів. 

Болдирєв також повідомив, що надходження фінансової допомоги з початку повномасштабної війни складає понад 66 млрд дол. США, що є ключовим джерелом підтримання курсової стійкості та стабілізації фінансового ринку. Він підкреслив, що це дозволило наростити міжнародні резерви з 28 млрд дол. США до рекордних 42 млрд дол. США. Болдирев також повідомив, що завдяки цій фінансовій допомозі вдалося уникнути девальвації гривні у 2023 році та знизити спред між готівковим та офіційним курсами до менше ніж 5%.

Директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг також прогнозує зарахування ще 10 млрд дол. США фінансової підтримки до кінця року, надаючи додатковий імпульс для утримання стабільності в умовах воєнного конфлікту. Перехід Національного банку України до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, на думку Болдирєва, є інструментом адаптації до змін на міжнародних фінансових ринках та економічних викликів.

Кредити знижуються, депозити зберігають привабливість 

Директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антон Коваленко у своєму виступі під час круглого столу "Фінансові ринки під час війни" висвітлив вплив монетарної політики НБУ на фінансову діяльність банків, ключові тенденції та аспекти, які формують фінансовий ландшафт в умовах військового стану.

Відзначивши виваженість монетарної політики Національного банку України (НБУ), Коваленко зазначив, що зниження облікової ставки відобразиться на зниженні дохідності державних цінних паперів, які сьогодні виступають ключовим джерелом прибутку для банків. За словами Антона Коваленко на тлі зменшення облікової ставки НБУ відбувається зниження ставок за банківськими кредитами – банки вже пропонують кредити під 14%. Це вказує на загальний тренд до зниження відсоткових ставок і можливий вплив на ринок кредитування.

Коваленко також зазначив, що деякі банки вже почали кредитувати корпоративний сектор за ставками, нижчими, ніж доходність державних цінних паперів. Це вказує на конкурентну динаміку та стратегічні перетворення в банківському секторі. У своїх прогнозах Коваленко висловив упевненість, що можна очікувати зниження відсоткових ставок за кредитами в найближчому майбутньому. Однак, враховуючи риторику НБУ, що спрямована на збереження привабливості депозитів, він вказав на можливе менше швидке зниження відсотків за депозитами порівняно з кредитами.

Важливою темою виступу стало домінування державних цінних паперів (ОВДП) на фінансовому ринку, які, за думку Коваленка, дещо витіснили корпоративний сектор з фінансового ринку. Це може мати важливі наслідки для бізнесу та відображати стратегічні зрушення в інвестиційному плануванні банків.

ОВДП – стабільний інструмент для інвестицій

У своєму виступі під час круглого столу "Фінансові ринки під час війни", Олег Клімас, директор департаменту ринків капіталу АТ "Райффайзен Банк", підкреслив ключовий аспект привабливості внутрішнього боргового ринку України та особливості його динаміки в умовах військового конфлікту.

На думку Олега Клімаса облігації внутрішньої державної позици (ОВДП) залишаються привабливим інструментом для інвестування як для юридичних, так і для фізичних осіб. Це пояснюється відсутністю оподаткування ОВДП та більш високою відсотковою ставкою порівняно з депозитами банків. Зазначивши відсутність оподаткування ОВДП, Клімас підкреслив, що цей аспект робить ці цінні папери більш привабливими для фізичних осіб, які можуть отримати дохід без подальших фіскальних втрат. Додатково, висока відсоткова ставка ОВДП у порівнянні з депозитними ставками банків робить їх більш вигідними для інвесторів.

Олег Клімас також підкреслив гнучкість, яку надає можливість продажу ОВДП на ринку будь-коли, у будь-який момент. Відмінності цього інструменту від депозитів полягають у тому, що ОВДП можна легко продати, отримавши не лише повернення вкладених коштів, а й можливість заробити додатково. Він підкреслив, що навіть в умовах зниження ставок ОВДП залишаються привабливими.

На думку експерта в умовах нестабільності та військового конфлікту, ОВДП стають більш привабливим та безпечним вибором для населення, надаючи можливість отримання доходу без податкових обтяжень та забезпечуючи можливість легкого доступу до власних коштів.

Клімас також вказав на позитивну тенденцію зростання частки ОВДП серед фізичних осіб, вказавши, що портфель фізичних осіб наразі складає близько 50 млрд грн, що є історичним максимумом.

За словами експерта банки теж збільшили портфель ОВДП. Сьогодні у власності НБУ та державних банків більше ніж 75% загального портфелю ОВДП. Олег Клімас зазначив, що ризик реструктуризації внутрішнього боргу є мінімальним, адже Міністерство фінансів рефінансує більш ніж 100% свого боргу.

Учасники круглого столу погодилися, що внутрішній борговий ринок є важливим джерелом фінансування для України, а його розвиток може допомогти зменшити фінансову вразливість країни. Незважаючи на війну, Україна змогла зберегти функціонування ринку та рефінансувати погашення внутрішнього боргу. Це дозволило ринку відіграти важливу роль у забезпеченні фінансових потреб України під час війни та стабілізації банківського сектору.

Страхування від військових ризиків – бустер для економіки

В умовах війни не існує повноцінного ринку корпоративних та муніципальних облігацій, це скоріше серія окремих угод, а не повноцінний ринок. Таку думку під час круглого столу висловив керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов.

За словами експерта, сьогодні є окремі бізнес-суб’єкти, які користуються таким інструментом, як корпоративні або муніципальні облігації для фінансування своєї діяльності. Це переважно недепозитні кредитні установи, основна частина з яких мікрофінансові та лізингові компанії, у яких немає можливості залучати депозити, тому вони вимушені звертатися до іншої частини фінансового сегменту, де вони беруть фінансування на здійснення своєї кредитної діяльності.

Руслан Кільмухаметов зазначив, що хоч даний ринок є малоактивним але за можливості корпоративні цінні папери випускати треба, адже це є можливістю залучити фінансування для поточної діяльності. Також він зазначив, що в бізнес середовищі очікування на зростання економіки низькі  – сьогодні бізнес не прогнозує зростання економіки на 10, 20, 30%. Тому, оскільки підприємці не бачать перспектив зростання економіки – вони утримуються від банківських кредитів.

Кільмухаметов підкреслив, що банківська система не призначена для прийняття ризиків, пов'язаних із війною, вона спрямована на управління комерційними ризиками. Водночас, він висловив думку, що страхування військових ризиків може бути ключовим чинником для розвитку банківського сектору та економіки України.

За словами спікера, певні страхові компанії вже пропонують страхування військових ризиків, що відкриває можливість для зменшення загальних фінансових ризиків та прискорення розвитку ринку корпоративних облігацій. Кільмухаметов підкреслив важливість оцінки вартості ризиків і визначення суб'єкта, який прийме кінцевий ризик. Його думка полягає в тому, що це може стати потужним бустерним каталізатором для економіки України, привертаючи інвестиції та сприяючи стабільності фінансового сектору. В заключенні виступу, Руслан Кільмухаметов висловив переконання, що оцінка ризиків та розвинене страхування військових ризиків можуть визначити нові напрямки на ринку корпоративних облігацій, сприяючи їхньому розвитку навіть в умовах воєнного стану.

Виклики та ризики - 2024

Тривалість ведення бойових дій та їх наслідки залишається ключовим ризиком на наступний рік. Про це зазначив директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ «Укрексімбанк» Антон Болдирєв розповідаючи про виклики та ризики, які стоять перед фінансовими ринками у 2024 році

Спікер підкреслив, що поточні офіційні очікування враховують наявність значних безпекових ризиків до кінця 2024 року. Тому, Національний банк України буде змушений підтримувати відносно жорсткі монетарні умови на тлі збереження значної невизначеності. Базовий сценарій регулятора передбачає перебування інфляції вище цільового діапазону, що обмежує простір для пом’якшення процентної політики.

Топ-менеджер «Укрексімбанку» також підкреслив, що проведення м'якої фіскальної політики є одним з основних драйверів відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту. За словами Болдирєва очікується, що у 2024 році зовнішні надходження будуть на рівні 39 млрд доларів, США зможуть забезпечити фінансування близько 48% видатків бюджету – на 3,3 трлн грн.

Експерт також розповів, що залишаються високими загрози для стабільного та безпечного експорту вітчизняної агропродукції морськими та суходільними шляхами, високий ризик руйнуваннь енергетичної інфраструктури та логістичних центрів.

В заключені виступу, Болдирєв підкреслив позитивні тенденції в економіці та фінансовій сфері, наголосивши, що незважаючи на війну, економіка функціонує та зростає, але при цьому існуючі виклики та ризики, вимагають виваженого управління фінансовим та банківським сектором України.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, який модерував круглий стіл, зазначив, що сьогодні банківська система залишається стабільною завдяки трьом основним чинникам: виваженій монетарній політиці Національного банку, зовнішній  фінансовій допомозі та ефективному банківському менеджменті. Він зауважив, що банківська система зустріла початок повномасштабної війни у набагато більш сильній позиції ніж це було у 2014 році. Цьому сприяла ефективна політика НБУ, спрямована на підвищення її ліквідності, капіталізації та зменшення ризиків.

Дубас також висловив зауваження щодо критики в медіапросторі, яка спрямована на адресу НБУ та банків України. Він наголосив, що у цьому контексті важливо враховувати особливості та винятковий характер заходів, які приймаються керівництвом НБУ та менеджментом банків в умовах воєнного стану. Критика, яка базується на критеріях, оцінках та підходах притаманних мирному часу сьогодні є несправедливою, оскільки політика НБУ та банків зараз під час війни спрямована на кризовий менеджмент, вимагає глибокого аналізу та іноді нестандартних рішень.

На думку президента АУБ критикувати банки за те, що вони під час повномасштабної війни зберегли ліквідність, є платоспроможними та мають стабільну дохідність є абсолютно неконструктивною позицією. Різке підняття облікової ставки регулятором, що викликало підвищену дохідність державних цінних паперів, чим скористалися банки, щоб зберегти свою стабільність – це усе ситуативні заходи викликані повномасштабною війною. За словами Андрія Дубаса, коли говорять про рекордні прибутки банків у 2023 році не треба забувати і про великі податки, які банки сплатили у 2022-23 роках, а головне – що сьогодні, попри величезні військові ризики банки працюють стабільно, банківський сектор є міцним та прозорим.

Учасники круглого столу відзначили, що фінансові ринки України демонструють значну стійкість. Банківська система залишається стабільною, а обсяги міжнародної фінансової допомоги дозволяють підтримувати макроекономічну стабільність. Однак, за їхніми словами, перед фінансовою системою України все ще стоять серйозні виклики, головними з яких є продовження війни та можливе скорочення міжнародної фінансової допомоги. Саме тому сьогодні необхідно спрямувати усі зусилля на відновленні економіки, активізацію кредитування бізнесу, пошуку ефективних інструментів страхування військових ризиків.