Експертна думка

У першому кварталі 2025 року кількість виданих кредитів для малого та середнього бізнесу за банківськими та державними програмами може вирівнятися. Таку думку висловила Олена Дмітрієва, перша заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами експертки, у 2025 році, як і раніше, драйвером кредитування малого та середнього бізнесу залишатиметься держава, реалізуючи головну програму “Доступні кредити 5-7-9”. Водночас комерційні банки, розробляючи та впроваджуючи нові напрямки кредитування, зможуть запропонувати клієнтам досить вигідні умови.

“Звісно банки не зможуть конкурувати ставками, приміром, з програмою “5-7-9”, адже банківські ставки, залежно від виду кредиту, варіюються від 13,5% до 16-17%. Однак саме гнучкість банківських програм може стати пріоритетом для позичальників”, — розповіла банкірка.

Вона акцентувала, що наприкінці 2024 року найбільший попит за банківськими кредитними програмами для підприємців, а це близько 70%, припадає на цільові кредити на суму до 5 млн терміном погашення до 3-5 років. І близько 65% позичальників - це невеликі компанії з річним оборотом 30-50 млн грн. 

Олена Дмітрієва зазначила, що найбільшу кількість цільових партнерських кредитів видається компаніям будівельної галузі — в середньому 22% нових кредитів, логістичним і транспортним підприємствам (по 20%), торгівельним компаніям — 17-20%, агрокомпаніям під придбання сільгосптехніки — до 15% нових кредитів.

“Головна стратегія банківського кредитування підприємців в умовах війни — це створення максимально сприятливих умов для їх розвитку, що загалом позитивно впливає на українську економіку”, — підкреслила фахівчиня. 

За словами Олени Дмітрієвої, впродовж 2025 року комбанки активно розвиватимуть три головні напрямки кредитування МСБ — це цільові партнерські кредитні програми на придбання основних засобів бізнесу, енергокредитування, а також кредити для ветеранів-підприємців. 

1. Цільові партнерські програми на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціального автотранспорту, різноманітного виробничого устаткування тощо). Завдяки співпраці банків з виробником (постачальником) необхідного транспорту чи обладнання вдається суттєво покращити кредитні умови, що є нижчими, ніж в середньому по ринку — до 16% річних (згідно з даними Нацбанку, середньоринкові ставки за кредитами для МСБ складають 17,7% річних).
2. Енергокредити. Банки-підписанти Меморандуму про розвиток кредитування впровадили кредити в рамках програми “Відновлення енергетичної інфраструктури”, ставка за якими складає 13,5% річних на перший рік кредитування (наприклад, ця програма може бути спрямована на кредитування придбання та встановлення сонячних панелей, теплових насосів ОСББ, що є учасниками програм “Енергодім” та “ГрінДІМ” від Фонду енергоефективності). 
3. “Ветеранські” кредитні програми передбачають впровадження спеціальних кредитних умов для підприємців-ветеранів. Наприклад, в рамках програми “Доступні кредити 5-7-9” ветерани можуть оформити позику на придбання основних засобів ведення бізнесу під 5% річних, що на 2 в.п. нижче, ніж передбачено державною програмою. А ставка за цільовими партнерськими кредитними програмами може бути знижена до 15-16% (тобто ставки за цільовими партнерськими кредитами для ветеранів можуть бути на 1-2 в.п. нижчими). 

Експертка вважає, що у 2025 році кредитування малого та середнього бізнесу розвиватиметься більш потужно, ніж у 2024 році. З одного боку, вона припускає подальше покращення кредитних умов за державними програмами (це стосується розширення сфери їх застосування, як, наприклад, це відбулося з розширенням умов програми “5-7-9” на енергокредити для ОСББ, ЖБК та приватних домогосподарств). А з іншого — у другому півріччі можлива корекція облікової ставки з 13% до 12,5% спонукатиме банки до перегляду наявних кредитних умов за власними кредитними програмами.

 

 

“Наразі можна прогнозувати, що за сприятливих економічних та воєнних обставин у 2025 році порівняно з поточним роком, обсяг виданих кредитів для малого та середнього бізнесу може зрости щонайменше на 30%. А зниження облікової ставки, крім суто економічного свідчення міцності гривні, поступово скорочуватиме різницю між кредитними ставками за державними та “комерційними” банківськими кредитними програмами”, — підсумувала Олена Дмітрієва.