Зміни до проекту Закону про платіжні послуги: наслідки та пропозиції
Верховна Рада України розглядає проект Закону №4364 «Про платіжні послуги». Наразі активно обговорюється питання щодо включення до тексту законопроекту норм, які встановлюють граничний розмір комісії інтерчейндж. Проте варто зазначити, що аналіз впливу такого рішення на ринок і на учасників ринку не відбувається.
Експерти Асоціації українських банків з’ясували, які наслідки матиме прийняття проекту Закону. Зокрема, регулювання тарифів буде здійснюватися лише для деяких учасників ринку, а не для всього ринку цілком.
Розглянемо найбільш імовірний варіант трансформації: Верховна Рада приймає Закон і зменшує середнє значення вартості еквайрингових послуг банків з 2% до 0,5%, тобто в 4 рази. Як наслідок, прибутковість еквайрингового напрямку в банках зменшується у чотири рази. Відповідно, банки мають компенсувати втрати збільшенням прибутковості серед інших послуг карткового бізнесу або зменшити витрати. Оскільки лише зменшенням витрат компенсувати втрати не вийде, ціни на інші банківські послуги зростуть (оренда пос-терміналів, інкасація для торговельних точок; видачу карти, обслуговування рахунку, також зросте комісія за проведення платежів при розрахунку з використанням платіжних карт).
Очевидно, що єдиними бенефіціарами рішення Верховної Ради стануть великі торговельні компанії, які отримають вигоду відразу по факту прийняття Закону, та національна платіжна система за умови, якщо зможе запропонувати дешевші тарифи на послуги, у порівнянні з міжнародними платіжними системами.
«Якщо рішення щодо змін у проекті Закону буде прийнято, Верховній Раді варто переглянути свою позицію і поширити функцію захисту на інших учасників бізнес-процесу: для виробників – обмежити виплати, які потрібні великими торговими точками від виробників за послугу «просування товару» з умовних 7% до 0,5%, а для фізичних осіб – обмежити зростання цін на продукти харчування в магазинах не вище ніж на 0,5% в рік», – зазначає керівник групи радників АУБ Ростислав Наконечний.
На думку АУБ існують інші варіанти розв’язання даного питання: прийнятти за основу еволюційну модель з переходом на дешевші тарифи шляхом запуску національної системи платежів і відмовитися від міжнародних систем платежів під час здійснення внутрішньонаціональних платіжних операцій. Також у якості альтернативного рішення Верховна Рада може взяти на себе відповідальність і провести експеримент з державним банком, обмеживши для нього тариф на еквайринг одночасно із встановленням ринкових тарифів на інтерчейндж терміном на 12 місяців.