Експертна думка

4 лютого у центрі Києва (вул. Трьохсвятительська, 8-а, під. 1) колишніми прихильниками В.Януковича було вчинено бандитський напад на редакцію всеукраїнської релігійно-філософської газети “Наша Віра”, яка виступала проти втягнення Церкви в передвиборчу агітацію. Протягом вже понад 16 років редактором газети є доктор філософії, лауреат Шевченківської премії та Міжнародної премії ЮНЕСКО Євген Сверстюк. Людину, яка відбула 12-річне ув”язнення і заслання у радянських таборах за свої переконання і літературні твори, відому в Україні і на Заході від 60-х рр. як учасник національного опору, організатор “самвидаву”, а тепер редактор всеукраїнської газети, Президент Українського ПЕН-Клубу і співорганізатор ВГО “Громадянська Позиція”, групою молодиків із застосуванням грубої фізичної сили було викинуто із власного кабінету на вулицю. Разом з Євгеном Сверстюком було вчинено насильство над відповідальним секретарем редакції, багаторічним в”язнем сумління  Віталієм Шевченком та канцлером Патріархії УАПЦ, настоятелем церкви Св. Димитрія Солунського (розташованої у цьому ж приміщенні) о.Валерієм Копійкою, яких було брутально, із нанесенням побоїв викинуто на сніг. Очолив протиправний напад і побиття видатних українських громадян – митрополит Мефодій (Кудряков), який під час передвиборних перегонів відкрито агітував за провладного кандидата.

Як громадянин України і Голова оргкомітету ВГО “Громадянська Позиція” заявляю   рішучий протест проти  цих брутальних, протиправних дій. В нашій, вже вільній Українській державі, жодне спірне питання (майнове, політичне чи  будь-яке інше) не може вирішуватись за допомогою насильства. Це противно самому духові українського народу, що  проявився на нашому помаранчевому Майдані як дух миролюбивий. Для розв”язання спірних питань в українців існують судово-правові важелі вирішення спорів, передбачені Конституцією України, чинним українським законодавствам. Хто - хто, а християнин і священослужитель мав би це якщо не знати, то відчувати. Схоже громадянину Кудрякову це не дано.

Те, що відбулося  4 лютого в редакції всеукраїнської газети “Наша Віра”, є демонстрацією кадебісько-сексотських метовів війни з українським народом за храми, приміщення, партії і т.п., що мало місце в 90-х роках минулого століття. Я розцінюю це як виклик Майдану і новій українській владі, як виклик всім чесним українським громадянам, які знають історію країни, її золоті сторінки, в тому числі і вписані шістдесятниками, нашими батьками, над якими дозволив собі чинити насилля цей Мефодій.

Від імені ВГО “Громадянська позиція” вимагаю негайно повернути господарям ключі від приміщень редакції, храму і канцелярії, дати можливість працівникам газети повернутись до виконання своїх службових обов”язків, а віруючим – вільно молитись у своєму храмі, та притягнення до відповідальності винних у насиллі над українськими громадянами.

Ця подія засвідчила – люстрація потрібна не лише в середовищі державних службовців, але й серед священників, бо дії деяких з них дуже нагадують дії КГБешних провокаторів.

В нашій Україні не може і не повинно бути такого. Насильство не характерно для  нас,  нашої української  ментальності і традиції. Тим паче це неприпустиме для людей, які називають себе християнами і священниками.



Оголошення:
12 лютого 2005 р. о 10.00 біля входу в захоплені приміщення редакції газети “Наша Віра”, храму Св. Димитрія Солунського та канцелярії Патріархії УАПЦ (вул. Трьохсвятительська, 8-а, під. 1, навпроти Міністерства закордонних справ) відбудеться молебень, на який запрошуються журналісти та всі люди доброї волі, які бажають підтримати колег і співгромадян, над якими вчинено насильство.

 
2005-02-11