Гривневі кредити в банках України продовжують стрімко зростати, забезпечуючи основний внесок у нарощення банківських активів. Про це ідеться в огляді банківського сектору за третій квартал від Національного банку України.
Ринкове кредитування поза межами державних програм підтримки надалі переважало, висока якість портфеля зберігалася, а ставки за кредитами знизилися.
В огляді зазначається, проникнення кредитів до ВВП після паузи з початку повномасштабного вторгнення зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами (чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, населенню – 3,2%).
Протягом третього кварталу і надалі інтенсивно зростали кредити приватним та окремим державним компаніям. Серед найбільших реципієнтів – сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості. Кредитний портфель і далі нарощували всі групи банків, найшвидше – державні.
У річному вимірі швидше зростали довгострокові кредити на капітальні інвестиції, тож частка довгострокових кредитів у чистому гривневому портфелі бізнесу збільшилася й перевищила 25%.
Завдяки доступним умовам портфель зростає передусім за межами державної підтримки, тож частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн.
У портфелі кредитів населенню домінують незабезпечені кредити, а частка іпотеки в цьому портфелі зросла до 13,4%.
Також у третьому кварталі банки вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, реагуючи на більшу їх пропозицію від уряду, натомість обсяги депозитних сертифікатів скоротилися.
Зобов'язання банків і далі зростають передусім за рахунок збільшення обсягу коштів населення. Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася (33,9%), а рівень доларизації вкладів фізичних осіб під впливом швидшого зростання гривневих вкладів знизився до 33,6%.
Збільшення обсягу коштів бізнесу відновилося після ситуативного зменшення через значні витрати коштів державних компаній на закупівлю енергоносіїв та обладнання з рахунків у державних банках.
Банки переважно не переглядали ставки за коштами клієнтів упродовж кварталу, і на вартість залучень передусім впливала їхня строкова структура та розподіл коштів між банками.
Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися з липневого ситуативного піку у 16% річних до 15,3% річних у вересні. Найнижчу середню ставку пропонували іноземні банки – 13,7% річних.
Банківський сектор у третьому кварталі отримав 39,9 млрд грн прибутку. І рушієм його залишається кредитування – частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах за квартал зросла до 47,8%.
Нині працюючі банки не порушують чинних мінімальних вимог до капіталу включно з коефіцієнтом левериджу, резюмує регулятор.
Водночас справжнім викликом для банківського сектору може стати запровадження підвищеної ставки податку на прибуток на рівні 50% у 2026 році. У разі ухвалення таке рішення матиме негативний вплив на стійкість сектору, його кредитну активність та інвестиційну привабливість, перспективи приватизації державних банків.
