Новини фінансового сектору

На 5-му International Sustainability Forum однією з центральних тем стала якість розкриття звітності зі сталого розвитку та готовність українського бізнесу переходити до європейських ESG-стандартів.

В Україні зареєстровано понад 11 тис. емітентів, із яких 3,5–4 тис. реально активні, але повноцінні звіти зі сталого розвитку подали лише близько двох десятків компаній. Більшість документів залишаються формальними та не містять системного аналізу екологічних, соціальних і управлінських показників (ESG), повідомляє НКЦПФР. 

«Сталий розвиток — це не просто вимога регулятора, це показник зрілості бізнесу», — наголосив член НКЦПФР Ярослав Шляхов.

Він зауважив, що роль регулятора сьогодні — не лише у встановленні норм, а й у створенні умов, які допоможуть бізнесу перейти до якісної ESG-звітності та оцінки власної зрілості:

«Регулятор не лише встановлює вимоги, а й створює можливості для компаній — щоб вони могли оцінити свій рівень зрілості у питаннях сталого розвитку, екологічних і соціальних ризиків та поступово рухатись до європейських стандартів».

Зараз НКЦПФР працює над синхронізацією державних вимог до ESG-звітності, щоб уникнути дублювання показників та зменшити навантаження на бізнес.

Серед ключових планів і ініціатив:

• розробка єдиної ESG-таксономії для переходу до вимірюваних показників;
• створення практичних рекомендацій та керівних принципів зі звітності;
• відновлення проєкту «Скоркард» — інструменту галузевої оцінки ESG-зрілості компаній;
• активна просвітницька робота з бізнесом, щоб сформувати розуміння ESG як частини довгострокової стратегії розвитку.

Підсумовуючи, Ярослав Шляхов підкреслив:

«Щоб отримати доступ до ресурсів для відбудови, потрібно змінити підхід і мислення: ESG — це питання не лише відповідальності, а й конкурентоспроможності та доступу до інвестицій».