Новини фінансового сектору

Банки продовжують відігравати центральну роль у єврозоні — як у фінансуванні реального сектору економіки, так і в трансмісії монетарної політики. Про це заявила член Виконавчої ради Європейського центрального банку Ізабель Шнабель під час симпозіуму в Амстердамі, присвяченого завершенню каденції голови Нідерландського центробанку Клааса Кнота.

Стійкість, вибудувана після кризи

За словами представниці ЄЦБ, банківська система єврозони суттєво зміцніла після глобальної фінансової кризи 2008 року.
Рівень капіталу банків сьогодні більш ніж удвічі перевищує докризові показники, а ліквідність залишається значно вищою за мінімальні вимоги. Це дозволило банкам виступати «амортизаторами шоків», а не їхніми джерелами.

Саме завдяки післякризовим реформам банківський сектор зумів підтримувати кредитування бізнесу та домогосподарств навіть у період пандемії COVID-19, коли економіка пережила найбільше падіння випуску від часів Другої світової війни, а також під час безпрецедентного циклу підвищення процентних ставок у 2022–2023 роках.

Банки — основа фінансової стабільності

Ізабель Шнабель наголосила, що саме банки залишаються головною опорою фінансової стабільності єврозони, забезпечуючи стабільний кредитний потік до реального сектору та ефективну трансмісію монетарної політики. За останні роки європейські банки показали здатність витримувати глобальні шоки, у тому числі завдяки більш диверсифікованому фінансуванню, хеджуванню процентних ризиків і збалансованому управлінню активами.

ЄЦБ вважає, що дерегуляція сьогодні є передчасною та ризикованою. Навпаки, високі вимоги до капіталу не знижують конкурентоспроможність, а підвищують ефективність:

“Банк із коефіцієнтом CET1 на рівні 18,5% є приблизно на два процентні пункти ефективнішим, ніж банк із 13,5%”, — зазначила Шнабель.

Нові ризики поза межами банківського сектору

Попри зміцнення банків, фінансова система Європи стикається з новими викликами. Зокрема, частка небанківських фінансових установ (NBFI) у загальному обсязі кредитування за два десятиліття зросла з 12% до 30%, що свідчить про переміщення ризиків у менш регульоване середовище. Крім того, лише 20% банків формують близько 90% кредитних і 95% фінансових зв’язків із небанками, що підвищує концентрацію ризиків.

Додатковим чинником стає швидке зростання цифрових активів і стабількоїнів.
Після набуття чинності Регламенту ЄС про криптоактиви (MiCAR) у 2023 році депозити від криптобірж та емітентів стабількоїнів у банках єврозони зросли з менш ніж €1 млрд у 2024 році до понад €6 млрд до середини 2025 року. За словами Шнабель, якщо тенденція збережеться, цей сегмент може стати системно значущим. ЄЦБ також застерігає: емітенти стабількоїнів уже володіють приблизно 3% ринку короткострокових боргових інструментів США, що створює потенційні ризики для глобальної фінансової стабільності у випадку «вимушених розпродажів».

Європейський курс: інтеграція та цифровий суверенітет

ЄЦБ бачить майбутнє фінансової системи Європи у поглибленні інтеграції та технологічному розвитку. Серед ключових ініціатив — завершення створення банківського союзу, гармонізація звітності (IReF) та впровадження цифрового євро, який, на думку Шнабель, дозволить зберегти провідну роль банків у платіжній інфраструктурі Європи.

«Сильна європейська економіка означає сильні банки, здатні фінансувати реальний сектор і залишатися основою стійкості фінансової системи», — підсумувала Ізабель Шнабель.