Новини фінансового сектору

У Національному банку України підкреслюють, що чинне валютне регулювання не створює бар’єрів для нових інвестицій та залучення позик. «Усі ухвалені рішення з валютної лібералізації дозволяють чітко стверджувати: нерезиденти можуть вкладати кошти в капітал українських підприємств або надавати позики, маючи гарантії щодо виведення дивідендів та своєчасних виплат за боргом» - заявив Голова НБУ .

За словами Андрія Пишного, валютні обмеження, які діють наразі, переважно стосуються інвестицій і кредитів, залучених до початку повномасштабної війни. Водночас для таких операцій передбачено низку доступних механізмів, у тому числі в межах стимулюючої валютної лібералізації.

Зокрема, вже працює:

• обслуговування єврооблігацій. Бізнес може сплачувати купонні платежі за євробондами. Для цього дозволено переказувати дивіденди за кордон понад установлений ліміт;
  
• погашення «нових» зовнішніх кредитів. Якщо кредит залучено після 20.06.2023, максимальна процентна ставка становить 12% річних і кошти надійшли в Україну, то бізнес може повертати основну суму кредиту та відсотки. У перший рік користування кредитом ‒ за рахунок власної валюти, а починаючи з другого року – ще й купувати валюту з цією метою;
  
• обслуговування «старих» кредитів. Якщо кредит залучено до 20.06.2023 і станом на 24.02.2022 прострочення за ним не було, дозволено: 1. проводити планові процентні платежі в повному обсязі; 2. сплачувати накопичене з 24.02.2022 до 01.05.2024 прострочення в межах ліміту (1 млн євро/міс.);
  
• репатріація дивідендів у межах ліміту 1 млн євро на місяць за дивідендами за 2023‒2025 роки. Бізнес може використовувати репатрійовані кошти, у тому числі для виконання зобов'язань за внутрішньогруповими кредитами. Так, вже більше 410 компаній скористалися можливістю сплачувати відсотки за «старими» зовнішніми позиками та більше 940 компаній – можливістю репатріювати «нові» дивіденди.
  
• механізм стимулюючої валютної лібералізації, який базується на принципі «нові кошти – нові можливості». У межах інвестиційного ліміту, що відповідає обсягу коштів, залучених з-за кордону до статутного капіталу підприємств, дозволяється проведення окремих валютних операцій понад загальні обмеження. Інвестиційний ліміт = обсягу коштів, залучених з-за кордону у валюті в статутний капітал компаній із 12.05.2025. Саме завдяки цьому механізму 23 млн дол. були «заведені» в капітал українського підприємства і потім в межах інвестиційного ліміту використані для виконання зовнішніх боргових зобов’язань.
  

Окремо регулятором передбачено застосування «донатного» ліміту, який дорівнює обсягу коштів, перерахованих підприємством із 07.08.2025 на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ.
Керманич НБУ зазначив, що робота зі стимулювання інвестиційної активності здійснюється з урахуванням необхідності збереження макрофінансової стабільності. Паралельно НБУ працює над розвитком інфраструктури ринків капіталу, впровадженням механізмів страхування воєнних ризиків та гармонізацією регулювання зі стандартами Європейського Союзу з метою підготовки фінансової системи до масштабної післявоєнної відбудови.