Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14327-д, який наближає Україну до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це дозволить спростити міжнародні розрахунки, скоротити строки переказів і знизити банківські комісії. За оцінками Міністерства фінансів, потенційна економія для української економіки може становити 70–100 млн євро щороку.
За документ проголосували 249 народних депутатів. Він передбачає адаптацію українського законодавства до вимог Європейського Союзу та критеріїв Європейської платіжної ради (European Payments Council, EPC). Зокрема, зміни стосуються фінансового моніторингу, прозорості власності та обміну інформацією.
Як працює SEPA і що отримає український бізнес
SEPA (Single Euro Payments Area) — спільний платіжний простір, у межах якого банки здійснюють перекази в євро за уніфікованими правилами. Він охоплює 41 країну та територію, зокрема держави ЄС, Велику Британію, Швейцарію, Норвегію, Молдову та країни Західних Балкан.
Сьогодні міжнародні розрахунки українських компаній часто потребують участі банків-посередників. Це збільшує вартість операцій і час надходження коштів. Використання європейських платіжних стандартів дозволить оптимізувати ці процеси.
За прогнозами Міністерства фінансів, після приєднання України до SEPA комісії за перекази можуть знизитися до 0–5 євро. Фактична вартість послуг залежатиме від тарифів банків, а швидкість — від обраної платіжної схеми.
Насамперед переваги відчують експортери, ІТ-компанії, малий і середній бізнес, які регулярно працюють з іноземними контрагентами. Зменшення транзакційних витрат дозволить їм ефективніше управляти коштами, а громадянам — доступніше переказувати гроші між Україною та європейськими країнами.
До 100 млн євро економії щороку: оцінка Мінфіну
За розрахунками Міністерства фінансів, потенційна щорічна економія на міжнародних банківських комісіях становитиме 70–100 млн євро.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас підкреслює, що участь у спільному європейському платіжному просторі має стратегічне значення для розвитку фінансового ринку.
«Приєднання України до SEPA — це важливий крок до повноцінної інтеграції нашої фінансової системи в європейський простір. Для українського бізнесу це означатиме дешевші та швидші розрахунки з міжнародними партнерами, для громадян — доступніші перекази, а для банків — нові можливості розвитку платіжних послуг. В умовах відбудови економіки кожне зниження витрат на міжнародні операції має значення. Українські банки вже мають високий рівень технологічного розвитку, і приєднання до SEPA дозволить повніше реалізувати цей потенціал на європейському ринку», — зазначив Президент АУБ Андрій Дубас.
Для банківського сектору наступним завданням стане підготовка платіжної інфраструктури до європейських технічних та операційних вимог. Це стосується стандартизації обміну даними, обробки транскордонних операцій і взаємодії з іноземними фінансовими установами.
Що передбачає законопроєкт №14327-д
Документ містить низку змін, необхідних для гармонізації фінансового законодавства з європейськими нормами.
Зокрема, пропонується створити Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів, запровадити облік кінцевих бенефіціарних власників трастів, удосконалити перевірку інформації про структуру власності юридичних осіб та посилити захист викривачів.
Майбутній Реєстр рахунків і сейфів міститиме базові ідентифікаційні відомості, зокрема IBAN, дані про власника рахунку та банк. Інформацію про залишки коштів, рух грошей або вміст сейфів до нього не включатимуть.
Окремі положення стосуються фінансового моніторингу. Законопроєкт пропонує змінити порогову суму операцій, що підлягають обов’язковому контролю, із 400 тис. грн до еквівалента понад 10 тис. євро. Для операцій у сфері азартних ігор поріг залишиться на рівні 55 тис. грн.
Такі зміни мають сприяти переходу до європейських підходів у виявленні фінансових ризиків і підвищити ефективність роботи відповідальних установ.
Який шлях пройшла SEPA та що чекає на Україну
Європейський платіжний простір продовжує розширюватися. У 2024–2025 роках Європейська платіжна рада схвалила включення до його географічного охоплення Албанії, Чорногорії, Молдови, Північної Македонії та Сербії.
Досвід цих країн підтверджує, що приєднання до SEPA можливе ще до набуття членства в Європейському Союзі за умови виконання необхідних законодавчих і технічних критеріїв.
Україні належить завершити ухвалення відповідних нормативних змін. Законопроєкт №14327-д ще має пройти друге читання. Крім того, 10 листопада парламент підтримав за основу пов’язаний законопроєкт №15503, який передбачає зміни до Цивільного кодексу для узгодження українського законодавства з вимогами ЄС.
Після виконання встановлених умов Україна зможе перейти до процедури приєднання. Надалі банкам потрібно буде окремо забезпечити готовність до роботи за відповідними платіжними схемами.
Для українського фінансового сектору це відкриє перспективу глибшої інтеграції з європейським ринком, розвитку міжнародних платіжних сервісів і створення зручніших умов для зовнішньоекономічної діяльності.
