У жовтні Національний банк України ухвалив низку регуляторних рішень, які визначатимуть нові вимоги до капіталу, ліквідності та управління ризиками банків. Водночас регулятор продовжив пом’якшувати окремі умови кредитування підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та критичної інфраструктури.
Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за вересень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, жовтневі рішення демонструють два паралельні напрями розвитку банківського регулювання: поступове наближення до європейських стандартів і створення додаткових можливостей для фінансування економіки в умовах війни.
“На перший погляд, посилення вимог до банків і пом’якшення умов кредитування можуть здаватися протилежними процесами. Насправді вони доповнюють один одного. З одного боку, банківська система має бути достатньо капіталізованою та захищеною від ризиків, а з іншого — її фінансові ресурси повинні працювати на економіку. Особливо це стосується підприємств, від яких сьогодні залежить обороноздатність країни, енергетична стійкість та відновлення пошкодженої інфраструктури”, — зазначила експертка.
Банкам підвищують вимоги до капіталу та ліквідності
Одним із ключових рішень стала постанова НБУ № 121 від 13 жовтня 2026 року, яка передбачає збільшення мінімального розміру регулятивного капіталу банків із 200 млн грн до 250 млн грн. Нова вимога почне діяти з 3 січня 2027 року.
Крім того, регулятор закріпив можливість встановлення для окремих банків підвищених нормативів достатності капіталу та ліквідності. Також наголошено на необхідності постійного дотримання нормативів капіталу, кредитного ризику та нормативів інвестування та посилено контроль за ліквідністю банків.
Іншим важливим рішенням на шляху наближення до європейських стандартів стало підвищення множника для окремих видів ризиків у формулі розрахунку сукупної експозиції під ризиком із 10 до 12,5. Відповідне рішення № 338-рш від 7 жовтня набере чинності 31 грудня 2026 року.
Це означає, що розрахункові показники достатності капіталу банків знизяться навіть без фактичного скорочення його обсягу. Нові вимоги можуть створити додаткове навантаження насамперед для тих установ, які мають менший запас капіталу.
Крім того, постановою № 120 від 13 жовтня було оновлено окремі технічні аспекти визначення системно важливих банків. При цьому базові критерії та числові пороги оцінювання залишилися незмінними. Оновлена методика застосовуватиметься за даними станом на 1 січня 2027 року, а новий перелік системно важливих банків НБУ має оприлюднити до 1 липня 2027 року.
Додаткові можливості кредитування оборонної галузі та енергетики
Поряд із посиленням регуляторних вимог НБУ продовжив адаптувати правила кредитування до потреб воєнної економіки.
Зокрема, постановами № 118 від 11 жовтня та 123 від 28 жовтня було запроваджено черговий пакет заходів для підтримки фінансування підприємств, які працюють на прифронтових та постраждалих територіях. а також для компаній оборонно-промислового комплексу, аграріїв та підприємств критичної інфраструктури (насамперед тих, що забезпечують відновлення енергопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення).
Зміни передбачають пом’якшення вимог до оцінювання кредитних ризиків для окремих категорій позичальників і певних видів заставного майна. Це має розширити можливості банків кредитувати важливі для країни підприємства, які через війну стикаються з труднощами у досягненні планових показників прибутковості та/або мають недостатній обсяг твердого забезпечення за кредитами.
“У нинішніх умовах навіть фінансово життєздатні підприємства можуть зіштовхнутися з проблемою залучення кредитів. Особливо якщо їхнє майно пошкоджене або виробничі потужності розташовані на територіях із підвищеними воєнними ризиками. Тому зміна підходів до оцінювання застави та кредитоспроможності — це важливий крок назустріч бізнесу. Фактично регулятор намагається зменшити ті перешкоди, які не дають банкам повною мірою фінансувати стратегічно важливі підприємства”, — наголосила експертка.
Однак, за її словами, пом’якшення нормативних вимог не означає автоматичного збільшення кредитування. Кожен банк, як і раніше, оцінюватиме платоспроможність позичальника, перспективи його діяльності та здатність своєчасно обслуговувати борг.
“Принципово важливо, що підтримка кредитування не повинна відбуватися шляхом неконтрольованого накопичення ризиків. Завдання полягає в іншому: дати банкам більше можливостей фінансувати підприємства, які мають економічний потенціал, але працюють у надзвичайно складних обставинах. У перспективі це може позитивно вплинути не лише на обсяги кредитування, а й на темпи відновлення виробництва та інфраструктури”, — підкреслила Діляра Мустафаєва.
Фінансовий моніторинг
У жовтні регулятор також продовжив удосконалювати вимоги до фінансового моніторингу. Постановою № 116 від 7 жовтня НБУ уточнив порядок взаємодії небанківських установ зі спеціально уповноваженим органом із питань фінансового моніторингу, а також окремі процедури фінансового моніторингу в банках і небанківських установах.
“Сукупно жовтневі рішення свідчать про намагання регулятора поєднати довгострокові завдання реформування банківської системи з нагальними потребами економіки”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
За її словами, українська банківська система поступово переходить до європейської моделі регулювання, але цей процес відбувається в умовах війни, коли звичайні підходи не завжди відповідають реальним потребам бізнесу. Тому особливо важливо знайти баланс між фінансовою стійкістю банків та їхньою здатністю кредитувати економіку.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Сайт Центру: http://finpuls.com/
Соцмережі: https://www.facebook.com/finpulse.center/
