Асоціація українських банків (АУБ) організувала зустріч представників професійних асоціацій фінансового та юридичного секторів із місією Міжнародного валютного фонду в Україні. Учасники обговорили законодавчі бар’єри, які стримують розвиток кредитування, а також можливості спільної комунікації з Верховною Радою щодо їх усунення.
У зустрічі взяли участь представники АУБ, Незалежної асоціації банків України (НАБУ), Асоціації учасників колекторського бізнесу та Асоціації приватних виконавців України. З боку МВФ в зустрічі брали участь Прішилла Тофано, постійна представниця МВФ в Україні, а також Мінкі Горт і Джон Спрей, представники місії МВФ в Україні.
Проблема №1: кредити, які не приносять доходу
Голова комітету АУБ з питань ризиків та захисту прав кредиторів Олена Єрмолова (банк «Глобус») звернула увагу на суперечність, що склалася в судовій практиці.
«На сьогоднішній день в Україні склалася майже абсурдна ситуація з питанням нарахування і стягнення доходів по наданим кредитам, — зазначила вона. — Ще до початку війни, а після її початку вже масово, українські суди почали приймати рішення, що поки кредитний договір діє, кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Але як тільки кредитор направив вимогу боржнику про погашення кредиту, строк вважається таким, що настав, і після цього кредитор може вимагати лише штрафні санкції — а їх стягнення на час війни заборонено».
За її словами, це означає, що боржник може отримати кредит, одразу перестати його обслуговувати — і за час судового провадження, яке триває два-три роки, кредитор не отримає жодного додаткового доходу. Водночас банк продовжує сплачувати проценти вкладникам за цими ж коштами. Оскільки державні банки контролюють близько 60% ринку, збитки від цієї норми зрештою покриває держава.
Проблема №2: заморожений іпотечний ринок
Другою ключовою темою став мораторій на стягнення предмета іпотеки за кредитами фізичних осіб. Запроваджений ще 2014 року для валютних кредитів, він був суттєво розширений на початку повномасштабного вторгнення й тепер охоплює практично всі іпотечні кредити — включно з тими, що не обслуговувалися ще до війни, забезпечені комерційною нерухомістю чи навіть належать колаборантам.
Представники банків наголосили: попри державні декларації про розвиток іпотечного кредитування, банки уникають цього напрямку.
«Українські банки дуже бояться цього напрямку. На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли крім державної програми «Є-Оселя» іпотечне кредитування майже не розвивається. Тому що всі розуміють: у будь-який момент держава знову введе якийсь мораторій, і стягнути іпотеку буде неможливо навіть ту, яку ми видамо сьогодні»,— зазначила Олена Єрмолова. —
Проблема №3: відсутність швидких інструментів стягнення
Керівник підкомітету НАБУ із захисту прав кредиторів Денис Грищенко (Raiffeisen Bank Ukraine) зазначив, що під час переговорів із проблемними позичальниками банки дедалі частіше стикаються з однаковою позицією: через чинне законодавство боржники не зацікавлені у швидкому погашенні кредитів.
«У мене десятки клієнтів, які відверто на переговорах кажуть: мені немає сенсу швидко погашати кредит, він для мене безкоштовний. Я користуюся вашими коштами, і це безкоштовно — так склалася ситуація. Швидкість врегулювання і швидкість повернення коштів у банківську систему напряму залежить від стимулів іншої сторони кредитування», — зазначив Денис Грищенко.
За його словами, для зміни цієї ситуації необхідно якнайшвидше реформувати законодавство у трьох ключових напрямах.
- підвищення лімітів наказного (спрощеного) провадження — нині спрощено стягнути можна борги корпоративного сектору лише до 6,5 тис. євро; пропонується підняти цю межу до 30–40 тис. євро та запровадити аналогічний механізм для споживчих кредитів;
- відновлення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах — механізм, який діяв після Революції Гідності, скасований, тоді як аналогічний інструмент нещодавно дозволили для договорів факторингу;
- розширення юрисдикції третейських судів на споживчі кредити
Окрему увагу учасники зустрічі приділили розвитку вторинного ринку проблемних кредитів (NPL). На їхню думку, попит на такі активи з боку фінансових компаній та міжнародних інвесторів існує, однак ринок стримують законодавчі обмеження, недосконалість електронного судочинства та неефективна система примусового виконання рішень.
Керівник Асоціації учасників колекторського бізнесу Сергій Нікіфоров зазначив, що фінансові компанії готові працювати з придбаними проблемними активами, але не мають достатніх правових інструментів для їх ефективного стягнення.
Цю позицію підтримала представниця польського інвестора Prima Collect Group Ева Заковіч. За її словами, міжнародні інвестори зацікавлені в українському ринку NPL, однак їх стримує відсутність повноцінного електронного судочинства. Вона наголосила, що в країнах ЄС цифрові судові процедури вже стали стандартом, тоді як в Україні значна частина процесів досі відбувається у паперовому форматі, що суттєво ускладнює стягнення заборгованості.
Голова Ради Асоціації приватних виконавців Оксана Русецька звернула увагу ще на одну системну проблему — тривалі строки примусового виконання судових рішень. За її словами, що довше триває процедура стягнення, то менше шансів кредитора повернути кошти, адже активи боржника можуть бути виведені або втратити свою вартість. Це, своєю чергою, демотивує боржників виконувати свої зобов’язання добровільно.
Реакція Міжнародного валютного фонду
Окремою темою дискусії стали мораторії на стягнення заборгованості, запроваджені під час воєнного стану. Представниця місії МВФ в Україні Мінкі Горт зауважила, що чинні обмеження мають надто широке застосування, а їх скасування без перехідного механізму може створити серйозні виклики як для ринку, так і для регуляторів.
Водночас представник місії МВФ Джон Спрей запропонував подивитися на проблему з іншого боку. Він звернув увагу, що під час війни держава має забезпечувати належний захист громадян, які найбільше постраждали від бойових дій, і поставив питання, чому за таких умов інвестори все ж не готові активніше заходити на український ринок проблемних кредитів.
За підсумками обговорення представники МВФ запропонували перейти від окреслення проблем до їх детального опрацювання. Постійна представниця МВФ в Україні Прішилла Тофано запропонувала професійним асоціаціям передати Фонду напрацьовані аналітичні матеріали та законодавчі пропозиції, щоб визначити питання, які потребують першочергової уваги.
Сторони домовилися, що після опрацювання цих матеріалів проведуть окрему розширену зустріч. Її метою стане детальний аналіз законодавчих бар’єрів, які стримують розвиток кредитування, та пошук можливих рішень у межах подальшого діалогу з українською владою.
