Ставки за гривневими депозитами: на яку дохідність можуть розраховувати громадяни у травні

Ставки за гривневими депозитами: на яку дохідність можуть розраховувати громадяни у травні

Після збереження облікової ставки та інших монетарних інструментів, зокрема ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, середні ставки за гривневими вкладами для фізичних осіб у травні залишаться в діапазоні 13-14,5% річних. При цьому максимальні ставки з урахуванням заохочувальних бонусів за відкриття вкладу можуть сягнути позначки в 16% річних.

Про це розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Зокрема, на думку експерта, середня дохідність ультракоротких депозитів терміном 3-6 місяців складе близько 13% річних. За вкладами на 6-9 місяців середня ставка буде до 14,5% річних, за депозитами на 9-12 місяців — близько 14% річних. Вклади строком на 1 рік можуть забезпечити середній дохід на рівні 14,5% річних. 

Окрему увагу банкір акцентував на питанні, яке зараз хвилює багатьох вкладників, — чи залишаться гривневі депозити привабливими у разі зростання курсу долара. На думку експерта, рішення монетарного комітету НБУ стратегічно може спонукати громадян не скуповувати валюту, а активніше використовувати гривневі інструменти для заощадження коштів, зокрема депозити та ОВДП.

За розрахунками банкіра, навіть у разі послаблення гривні до 45 грн/$ депозити у національній валюті все ще можуть залишатися вигідним інструментом для збереження коштів.

Станом на початок травня 2026 року офіційний курс гривні до долара становить близько 44 грн/$. Тобто за сценарію зростання курсу до 45 грн/$ йтиметься про послаблення гривні приблизно на 2,3% від поточного рівня. Натомість піврічний гривневий депозит за середньою ставкою 14,5% річних навіть після сплати податків може дати вкладникові дохід, який перекриватиме таке курсове послаблення.

Дмитро Замотаєв наводить простий розрахунок: якщо умовні 100 тис. грн розмістити на депозит на 6 місяців під середню ставку 14,5% річних, то нарахований дохід за пів року становитиме 7250 грн. Після сплати податків із процентного доходу — загалом 23% — вкладник отримає на руки 5582,5 грн чистого доходу, а загальна сума наприкінці строку депозиту складе 105 582,5 грн.

Для порівняння: на старті за офіційним курсом 44 грн/$ на 100 тис. грн можна було б придбати близько 2272,7 долара. Натомість після завершення депозиту сума 105 582,5 грн навіть за курсу 45 грн/$ дорівнюватиме приблизно 2346,3 долара. Якщо ж взяти ширший курсовий діапазон — 44,4-45,5 грн/$, — то наприкінці строку депозиту ця сума становитиме від близько 2378 доларів до 2320,5 долара. Тобто в обох сценаріях це більше, ніж умовна валютна сума, яку можна було б придбати на старті.

“Цей приклад добре показує логіку гривневого депозиту: вкладник отримує не лише фіксований дохід у гривні, а й певний запас міцності на випадок помірного послаблення курсу. У наведеному розрахунку умовна межа, за якої депозит перестає перекривати девальвацію, — це курс близько 46,46 грн/$. Тому за сценарію курсу в межах 44,4-45,5 грн/$ гривневі депозити й надалі залишаються достатньо привабливим інструментом для тих, хто хоче зберегти кошти й отримати прогнозований дохід”, — акцентував банкір.

 

Дмитро Замотаєв детально розповів про те, який дохід може отримати громадянин за депозитними ставками залежно від суми та терміну вкладу — із розрахунку середньоринкових ставок.

  • При розміщенні 10 тис. грн терміном на 3 міс. під 13% річних місячна ставка становитиме близько 1,08%, а сукупна ставка за період вкладу — 3,25%. Відтак сума нарахованого доходу за повний термін розміщення депозиту складе 325 грн. З урахуванням податкових стягнень у розмірі 74,75 грн чистий дохід складе 250,25 грн.
  • При розміщенні 10 тис. грн терміном на 6 міс. під 14,5% річних місячна ставка становитиме близько 1,21%, а сукупна ставка за період вкладу — 7,25%. Сума нарахованого доходу за повний термін складе 725 грн. З урахуванням податкових стягнень у розмірі 166,75 грн чистий дохід складе 558,25 грн.
  • При розміщенні 10 тис. грн терміном на 9 міс. під 14% річних місячна ставка становитиме близько 1,17%, а сукупна ставка за період вкладу — 10,5%. Сума нарахованого доходу за повний термін складе 1050 грн. З урахуванням податкових стягнень у розмірі 241,5 грн чистий дохід складе 808,5 грн.
  • При розміщенні 10 тис. грн терміном на 1 рік під 14,5% річних сукупна ставка за період вкладу становитиме 14,5%. Сума нарахованого доходу за повний термін складе 1450 грн. З урахуванням податкових стягнень у розмірі 333,5 грн чистий дохід складе 1116,5 грн.

 

На його думку, найближчим часом найбільш збалансованими для вкладників залишатимуться гривневі депозити на термін від 6 до 9 місяців. Саме такі вклади, за його словами, дають змогу отримати досить високий дохід за помірний термін розміщення коштів. Крім того, банки й надалі можуть активніше використовувати спеціальні пропозиції для нових клієнтів — зокрема стартові бонуси, які в середньому здатні додати до базової ставки ще 0,5-1 в.п.

“Вочевидь, що довший термін вкладу і що більшою є сума розміщення, то відчутнішим буде отриманий дохід клієнта. Наприклад, якщо громадянин розмістить 10 тис. грн на 6 місяців під максимальну ставку 16% річних, то за пів року сукупна дохідність складе 8%. У грошовому вимірі це 800 грн нарахованого доходу. Після податкових утримань у розмірі 184 грн вкладник отримає 616 грн чистого доходу. Саме тому депозити на 6-9 місяців нині можуть бути одним із найраціональніших варіантів для тих, хто хоче зберегти кошти у гривні й водночас отримати прогнозований пасивний прибуток”, — підрахував Дмитро Замотаєв.

 

Банкір дав кілька практичних порад громадянам, як ефективно використовувати гривневі інструменти заощадження для збереження коштів і отримання пасивного доходу. За його словами, в умовах високої економічної невизначеності важливо не лише зберігати гроші “під рукою”, а й обирати такі інструменти, які допомагають захистити заощадження від знецінення.

Насамперед при виборі депозиту він радить послуговуватися не лише розміром відсоткової ставки, а більше власними фінансовими планами. 

“Якщо людина розуміє, що частина коштів може знадобитися найближчим часом, не варто розміщувати всю суму на один довгостроковий вклад. Раціональнішим буде розділити заощадження: частину залишити на короткому депозиті або рахунку з вільнішим доступом, а іншу частину розмістити на довший строк під вищу ставку”, — зауважив він.

На його думку, оптимальним підходом може бути розміщення на депозитах до 50% вільних коштів. Це дає змогу отримувати дохід, але водночас не втрачати фінансової гнучкості. Адже дострокове розірвання депозитного договору часто означає втрату частини або всіх нарахованих відсотків.

Короткі депозити можуть бути зручними для тих громадян, яким потрібно тимчасово й безпечно зберегти гроші. Наприклад, якщо людина планує переїзд, ремонт, лікування, купівлю житла чи інші великі витрати у найближчі місяці. У таких випадках вклади на 3-6 місяців можуть стати компромісом між доступністю коштів, надійністю та захистом їхньої купівельної спроможності.

“Якщо ж мета не просто зберегти, а й реально відчути дохід від розміщення коштів, варто розглядати депозити на 6 місяців і довше. Мінімальна сума, за якої результат уже буде помітнішим для вкладника, може починатися від 10 тис. грн. Водночас що більшою є сума та довшим термін розміщення, то відчутнішим буде фінансовий ефект”, — пояснив Дмитро Замотаєв.

За його словами, окрему увагу варто звертати не лише на ставку, а й на умови депозитної програми. Для одних вкладників важливо мати можливість поповнення депозиту, для інших — щомісячно отримувати нараховані відсотки. 

“Комусь буде зручно, щоб вклад автоматично продовжувався після завершення строку, а для когось принциповим є розуміння умов дострокового розірвання договору. Тобто депозит має відповідати не абстрактній “найвигіднішій” пропозиції на ринку, а конкретним потребам людини”, — розповів фахівець.

Для точнішого розрахунку майбутнього доходу банкір радить користуватися депозитними калькуляторами на сайтах банків. Це дає змогу ще до відкриття вкладу побачити орієнтовну суму нарахованих відсотків, податкові утримання та чистий дохід, який клієнт отримає після завершення строку депозиту.

Ще один важливий інструмент для гривневих заощаджень — облігації внутрішньої державної позики, або гривневі ОВДП. Вони можуть бути альтернативою депозитам, особливо для громадян, які мають більші суми заощаджень. Найбільш доречним цей інструмент може бути для сум від 200 тис. грн, адже в такому разі різниця в чистому доході стає більш відчутною.

“Головна перевага гривневих ОВДП полягає в тому, що дохід за ними не оподатковується. Тобто, на відміну від депозитів, із прибутку за ОВДП не утримуються податки, а інвестор отримує дохід у повному обсязі. Саме тому за фактичною чистою дохідністю ОВДП можуть бути не менш вигідними, ніж банківські депозити, а в окремих випадках — навіть привабливішими”, — прокоментував банкір.

Крім того, ОВДП є державними цінними паперами, тобто їх погашення гарантується державою. Для громадян це може бути зручним способом не лише зберегти кошти у гривні, а й отримати прогнозований дохід на визначений строк.

“Наразі придбання ОВДП уже не є складною процедурою для вузького кола інвесторів. Банки повністю адаптували механізм придбання цих цінних паперів для звичайних громадян. У багатьох випадках клієнт може придбати гривневі ОВДП дистанційно, наприклад, через мобільний застосунок або онлайн-банкінг. Тобто людині не потрібно проходити складний шлях чи мати спеціальні фінансові знання: банк супроводжує клієнта на всіх етапах, а сам процес дедалі більше нагадує звичне відкриття депозиту”, — зазначив Дмитро Замотаєв.

Водночас депозити також залишаються одним із найзручніших і найзрозуміліших інструментів для більшості громадян. Адже відкрити вклад можна навіть дистанційно, зокрема через мобільний застосунок банку. Це суттєво економить час, а сама процедура займає лише кілька хвилин.

Також важливим є те, що під час дії воєнного стану банківські вклади фізичних осіб захищені державою. Саме тому гривневі депозити залишаються безпечним і зрозумілим інструментом для тих, хто хоче зберегти кошти, отримати пасивний дохід і водночас не брати на себе надмірних фінансових ризиків.

“Рішення монетарного комітету Національного банку про збереження облікової ставки має цілком зрозумілу мету — підтримати зацікавленість громадян гривневими інструментами заощадження. Для держави це надзвичайно важливо, адже і банківські депозити, і придбання ОВДП “працюють” на економіку країни та не створюють додаткового тиску на валютний ринок. Але найголовніше: у цей надскладний час вони дають людям можливість отримати прогнозований дохід. Тобто йдеться як про особисті фінансові переваги для вкладника чи інвестора, так і про внесок у загальну фінансову стійкість країни”, — підсумував Дмитро Замотаєв.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році. 

Станом на травень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.

ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.

Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу. 

ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”. 

Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.

Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури. 

Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.